7+

Ангел, який живе на даху

Володимир Чернишенко

Зірка МЕНЗАТЮК. Ангел Золоте Волосся. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. – 128 с.
Уподобань: 14

Казкові повісті, у яких дитина зустрічається з казковими істотами, відомі й знані. Серед них є й чарівні ельфи, які допомагають помандрувати в часі (як у книжці «Пак із Пекового пагорба» Р. Кіплінґа), накласти чари («П’ятеро дітей та ельф» Е. Несбіт) і загалом вирішити свої повсякденні дитячі проблеми, позбутися комплексів («Карлсон, який живе на даху» А. Ліндґрен, «Бухтик з тихого затону» В. Рутківського тощо). Але – у книжці Зірки Мензатюк такою чарівною істотою постає… янгол.

Ангел Золоте Волосся – таке довге ім’я виникло недаремно, так названо ангела, зображеного на одній зі старокиївських ікон. У час, коли було створену ту ікону, і відносить Ангел дівчинку-героїню. Окрім загального месиджу про природу щастя, юні читачі дізнаються і про особливості іконопису та побудови храмів у давні часи – помітно, що цей опис особливо захоплював авторку.

«Ангел Золоте Волосся – таке довге ім’я виникло недаремно, так названо ангела, зображеного на одній зі старокиївських ікон. У час, коли було створену ту ікону, і відносить Ангел дівчинку-героїню»

Утім, «ангельська» тематика книжки – далеко не першорядна, навіть попри оформлення (до слова – на палітурці прегарна картина Катерини Штанко). В основі сюжету лежить історія школярки з небагатої (чи просто бідної), але люблячої родини, яку спіткало лихо – каліцтво меншого синочка. Головна героїня Галя, потрапивши в екстремальну ситуацію, згодом робить багато відкриттів. Приміром, розуміє, що братик-шибайголова – це краще, ніж братик-інвалід. Або ж дізнається, що однокласниці не такі вже й погані, хоча й хвалькуваті. А хлопчиськові, який її постійно дражнить, дівчинка, як виявилося, просто подобається.

Приємно, що ці відкриття трапляються нібито й без прямого впливу Ангела, але якось ніби за його незримої присутності, яка анітрохи не напружує. Це особливо важливо тому, що герой із Ангела вийшов ніякий – надто правильний, надто сумирний і блаженний. На думку спадає Ангел із книжки Еви-Марії Люнд «Викрадач Ангелів» – тамтешній ангел справді класична чарівна істота – зухвала, кумедна та ще й любить марципани. Тож і добре, що свого Ангела Зірка Мензатюк лишила «за лаштунками».

Мова книжки жива й барвиста. Де потрібно – кумедний і реалістичний сленг та жаргонізми, де потрібно – трохи урочистий, але все ж розмовний стиль. Помітно, що авторка добре почувається у всіх використаних лексичних пластах.

Останнє питання, яке хотілося би з’ясувати – чи не злякає виразна релігійна презентація книжки малих читачів? Сподіваюся, що ні, адже в основі лежить сюжет про дитину, яка долає скруту, утілений гармонійно, цікаво і жваво. Крім того, може статися, що на ангельську тематику купляться якісь надміру релігійні батьки, подарувавши таким чином своїй дитині замість чергової варіації на Біблійні мотиви цікаву книжку про її однолітка.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар