All posts by БараБука

Літературна агенція «BaraBooka»

Літературна агенція «BaraBooka» (у соцмережах можна зустріти під тегами #ЛА_ББ і #ЛА_БараБука) – експериментальний літературно-видавничий майданчик, започаткований у 2017 році спільно з видавництвом «Ранок». Літагенція допомагає якісним рукописам сучасних українських авторів стати взірцевими книжками. Діяльність команди спрямована на втілення власної візії максимально ідеальних видань, наскільки це сьогодні можливо в Україні.

Одне з ключових завдань Літагенції – сформувати в українській дитячій літературі новий мейнстрім, мейнстрім світового рівня. На шляху до цього ми відслідковуємо тренди, проводимо ретельну аналітику, експериментуємо та втілюємо власні літературні концепти. Кожна книжка з фіолетовим песиком-маркуванням на обкладинці транслює принципову місію – промоцію живих письменників й популяризацію родинного, дитячого і підліткового читання.

Враховуючи особливості читацьких смаків (передусім, вікові й психологічні), Літагенція має кілька книжкових серій: «Читальня», «Слухай серцем», «Пригоди для 9+», підліткова серія (young adult).

«Читальня» – це серія невеликих за обсягом книжок для читачів-початківців. Передбачає порівневе читання, що спирається на відповідні читацькі навички дитини: від початкового 1-го до рівня впевненого читача. Містить тематичні завдання і є корисним інструментом інтегрованого навчання.

Серія «Слухай серцем» поєднує книжки-картинки, що проговорюють зі своїми читачами питання важливості емоцій: їх розпізнавання, переживання, усвідомлення. Сприяє розвитку емоційного інтелекту.

Пригодницька серія – це сучасні повісті для сучасних дітей віком 9+ років. Захопливі сюжети, гумор і неординарні персонажі з перших сторінок приємно вражають читак.

Книжки підліткової серії (young adult) умовно називають «покетбуками». Компактний розмір дозволяє всюди брати книжку з собою. За задумом, підлітки самі обирають для себе книжку, без втручання/дозволу/схвалення батьків. Тексти серії розкривають граничні досвіди, цікаві й завжди актуальні підліткам. 

Книжки ЛА «BaraBooka» неодноразово потрапляли у списки літературних премій і отримували почесні літературні відзнаки. Зокрема, «Сапієнси» Володимира Арєнєва у 2019 році отримали премію «Дитяча книга року BBC» та ввійшли до міжнародного каталогу «Білі круки». Книжка-картинка «Про трьох відважних лицарів» Анни Третяк і Наталі Чорної – у списку найкращих книжок 2020 року, які радив український ПЕН-клуб. Повість «Не кажи нікому» Саші Камінської – фіналістка книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів 2020».


Щоб подати рукопис, напишіть листа з поміткою «РУКОПИС» на адресу літагенції la.barabooka [равлик] gmail.com. Додайте синопсис та уривок тексту, а також коротку інформацію про себе.

11 аудіокнижок запишуть у рамках проєкту «Слухати серцем»

11 аудіокнижок українських сучасних авторів запишуть у рамках проєкту «Слухати серцем» від видавництва «Ранок». Для проєкту відібрали твори сучасних українських дитячих письменників, які вже готуються до друку у видавництві дитячої літератури «Ранок» та найближчим часом будуть озвучені професійними журналістами, акторами, теле- та радіо ведучими. Планується зробити доступ до аудіоверсій книжок безплатним для дітей і підлітків із вадами зору – їх можна буде прослухати на сайті видавництва «Ранок» та на сторінці аудіобібліотеки «Ліхтар».

Добираючи матеріал для озвучування, ініціатори проекту намагалися акцентувати увагу на творах, у яких йдеться про сучасний світ, комунікацію, нові технології та гаджети, усе те, з чим діти зіштовхуються у соціальному середовищі. За задумом керівниці проєкту Мар’яни Гончарової-Горянської укладання бібліотечки «Голоси книжок» сприятиме гармонійному розвитку дітей та знайомству з новинками української літератури. Отак, книжки в добірці поділено за віковими категоріями: є видання для дошкільного, молодшого та старшого шкільного віку.

Для дошкільнят підготують аудіоверсії книжок Анастасії Меренкової, Геннадія Меламеда, Юліти Ран, Єви Сольської, збірки «Читаємо перед сном». Для дітей молодшого шкільного віку – твори Геннадія Меламеда, Юліти Ран, Єви Сольської. Для дітей середнього шкільного віку запишуть аудіо версії книжок, що вийшли у співпраці видавництва «Ранок» та літературної агенції «БараБука» – «НЛО за селом» Наталії Бонь і «Чубзики» Сергія Лоскота.

Нагадаємо, у видавництві «Ранок» також є співзвучна, хоч і відмінна за задумом серія – «Слухай серцем», розроблена у співпраці з літагенцією «БараБука». Це серія книжок-картинок для спільного читання, орієнтована на дошкільнят та учнів початкової школи. Кожна книжка серії розкриває той чи інший аспект роботи почуттів і допомагає дитині разом із дорослим розвивати емоційний інтелект.

Джерело: БараБука.

За книжкою «Петрик і фонтани» розробили урок на тему інклюзії

Організація «Happy Today» за підтримки Українського культурного фонду розробили перший в Україні урок на тему інклюзії.

В основу відеоролика та методичних матеріалів для дошкільнят та учнів молодших класів було покладено книжку-картинку Надії Степули «Петрик і фонтани», що вийшла другом у видавництві «Основи». Нагадаємо, що видання було відзначено Топом БараБуки як «Соціальна книжка року».

Урок розвиває емоційний інтелект та вчить сприймати однолітків із розладами аутистичного спектра (РАС). План уроку, мультфільм та методичний матеріал для педагогів можна завантажити безплатно на сайті організації. Віднині кожен учитель в Україні зможе самостійно провести заняття з інклюзії у себе в школі.

Мультфільм створено Viter production co. за мотивами книги Надії Степули «Петрик і фонтани» (ілюстрації Ольги Селіщєвої, 2019). Автори методичного матеріалу для педагогів – Яна Юрченко, Світлана Малько, за редакцією Марії Гарбар та Анастасії Степули.

Джерело: БараБука

Вони були персонажами дитячих книжок

У британців є Крістофер Робін та Аліса Ліддел, а в нас – Даринка, Стефа і Ліза, Данка, Іванка, Русалонька з 7-В та інші. Більшість дітей, які надихали українських дитячих письменників і письменниць, уже виросли і мають, що розповісти. Якщо ваша мама або ваш тато (навіть хрещений!) – письменниця чи письменник, а ви так чи інакше слугуєте їм прототипом, як вам із цим жити?

БараБука поцікавилася у найвідоміших прототипів дитячих книжок українських авторів, як доля літературних персонажів позначилася на їхніх життєвих виборах. Розповідають Стефа Андрусяк і Ліза Борисенко, Марія Ясіновська, Дара Шерстюк (Щербаченко), Богдана Неборак, Ярослав Крамаренко-Кочубей, Іванка Кравцова та Іван Нежута.

Читайте також: Супергерої незалежності: 12 персонажів дитячих книжок, які змінюють світ


Стефанія Андрусяк

Стефанія «Стефа» Андрусяк

прототип Стефи з книжок «Стефа і Чакалка», «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» Івана Андрусяка

Маленька «справжня» і «книжкова» Стефа та її тато – Іван Андрусяк

Коли я була в початковій школі, тато часто брав мене з собою на різні зустрічі, де всі чомусь думали, що якщо тато письменник, то і я теж повинна щось писати. Тоді я ще не розуміла, що насправді це не обов’язково, і періодично, ховаючись від усіх у своїй кімнаті, пробувала писати коротенькі оповідання. Я не розповідала про це батькам, тому що мені самій ці оповідання дуже не подобалися, у мене навіть було кілька таємних місць, де я ховала зошит, щоб батьки не знайшли і не прочитали. Згодом я подумала, що якщо в мене не виходить писати так, як тато, то, може, мені спробувати малювати ілюстрацій до його книжок, і попросила батьків записати мене на гурток з малювання. Так почалося моє знайомство з образотворчим мистецтвом. Зараз я вчуся на мистецтвознавця, і хоч не художні твори, але писати доводиться, і тому мені здається, що все це, про що я розповіла, й допомогло мені вибрати і полюбити цю професію.

Чи прикольно бути літературним прототипом? Залежить від віку. Років у 6–10 ти ще до кінця не розумієш, хто такий літературний прототип, але тобі просто прикольно ним бути. Років у 14–15 я хотіла здаватися супердорослою, суперсерйозною, тому майже нікому не розказувала, що я – прототип героїні дитячої книжки. А коли приходила на літературні зустрічі, й діти в мене щось питали, я іноді навіть розказувала, що насправді все було не так, як у книжці. Зараз мені знову прикольно. Особливо класно спостерігати за реакцією дітей, коли їм кажеш, що я та сама Стефа.


Богдана Неборак

Богдана «Данка» Неборак

прототип Данки з книжки «Данка і Крак» Ігоря Калинця

Чи прикольно бути літературним прототипом? Ну я злукавлю, коли скажу, що ні! Звісно, це прикольно. Я вважаю, що мені неймовірно пощастило з тим, що Ігор Калинець вислухав мої небилиці й вирішив, що вони вартують цілої історії. Тим паче «Данка і Крак» – ще та книжка про львовознавство, за нею можна водити екскурсії і віднаходити дуже несподівані місцини, розповідати про минуле Львова з часів княжого граду і до найновішої історії. Я виросла у Львові й дуже тішуся, що пан Ігор зафіксував місто саме в такий спосіб, у який мені б хотілося колись показати його власним дітям. Адже у книжці є все, що, на мою думку, потрібно малій дівчинці: любляча родина, розмаїте дозвілля, задоволення від нових знань, уявні друзі і пригоди з щасливим кінцем, хай і трохи небезпечні.

Чи багато моїх однолітків про це знають? А це складно повідомляти, і в резюме цього не запишеш! Тож напевно знає декілька найближчих друзів. Я цю історію тримаю близько до серця як свій дуже персональний зв’язок зі Львовом – і з чудовим поетом та моїм хресним татом Ігорем Калинцем.


Дара Шерстюк

Дара «Даринка» Шерстюк

прототип Панночки й Даринки з книжок «Панночка. Книга дівчинки XXI століття», «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала», а також «День народження», «Коники винахідників», «Таємна змова» Тані Стус (Щербаченко)

Відразу подумалося про Панночку, напевно, бо вона була моїм першим образом.

«Літературне життя» на мій вибір професії не вплинуло. Навпаки – років у десять я вибрала за фах кулінарію, а мама потім описала з мене образ героїні своєї книжки – Даринки, яка любить кулінарити.

Чи хотіла б я продовжити мамин досвід?.. У всякому разі не в художній літературі. І, мабуть (тим більше) не в дитячій. Художку пишуть задля історії, тоді як енциклопедії, як-от «Панночка» – це «підказки», як милиці)) Для мене вона, до речі, такими «милицями» й була – особливо той розділ, що кулінарний. Зараз цю функцію «милиць» на всі сто виконує інтернет.

Чи читаю мамині книжки? Ні, але й так. Просто зазвичай це відбувається не якось цілеспрямовано: мовляв, вийшла мамина книжка – треба читати вже. Просто їм приходить час. З’являється актуальна причина – тоді в першу чергу візьму мамину, а не аналогічну. «Панночка», наприклад, засвинячена шматками заварного тіста, у процесі використання. «Їжак Вільгельм» зачитаний, затяганий, бо читаний дітям і дітьми. «Рідні люди» читані мною ще десь у процесі верстання. Хоча, чесно кажучи, відчуваю, що я недооцінювала цей процес… Тому подумки обнімаю маму і кажу щось типу: «Ви робите надзвичайну справу, мум. Я насправді захоплююся Вами. Наступну хочу прочитати першою (обидві витирають сльози)».

Чи прикольно бути прототипом?… Це додає блиску короні на моїй голові, щораз коли про це колись заходить мова з новими знайомими. Сміюся))) Насправді ніколи не думала про це, але так, прикольно! 🙂 Зараз усвідомила, що смішні історії дитинства вже багатодітної мами досі читають першоклашки, сприймаючи мене своїм однолітком. А ще завдяки цьому Даринка, курочка і Можняківка житимуть вічно!

Друзі знають про те, що мама пише про мене книжки, ще з дитинства. А так щоб хтось, незнайомий мені сказав: «О, ти Даринка з курочкою?» – не було такого)))


Іван Нежута

Іван Нежута, ака «Матвій» і «Мирось»

прототип Матвія і Мирося з книжок Насті Музиченко «Загублені в таборі» та «Сни для канапи»

«Жива обкладинка» за мотивами книжки «Сни для канапи»

У моєї мами вийшло дві книжки. Одна для малявок, інша – для підлітків. Головними героями книжок є хлопчики. Мама каже, що я – прототип цих героїв.

Про мамині книжки знають усі мої однокласники, але вони ставляться до цього спокійно, не дражнять мене. Лише деякі дивуються, що про мене є книжки і що моя мама письменниця.

Бути прототипом прикольно тільки до того часу, поки тебе не впізнають. Якщо б читачі дізналися, що я є прототипом Матвія і Мирося, мені б довелося переховуватися й носити темні окуляри.

Поки не визначився з майбутньою професією, але мені подобається писати фентезі. Уже другий рік я відвідую гурток «Написатор», який веде письменниця Галина Ткачук. На ньому ми пишемо різні історії (наприклад, про пильника) та знайомимося з сучасними авторами. Робота письменника, на мою думку, дуже захоплива. Ти можеш вигадувати різні світи й подорожувати ними.


Марія Ясіновська

Марія Ясіновська, вона ж – «українка по-американськи»

прототип Марії з книжки «Українка по-американськи» Наталії Ясіновської

Наразі я не фокусуюся на письменництві, думаю про іншу професію, пов’язану з правом і криміналістикою. Письменницьке мистецтво мене цікавить зараз більше як хобі. У майбутньому можливо, займатимуся цим серйозніше. Я не проти написати книжку чи кілька оповідань.

Мені завжди було цікаво писати – есе, твори, різноманітні історії, фанфіки, колаборативні проекти. І ця любов до писання не залежить від маминої творчості.

Я перша читаю мамині книжки. Мама зі мною радиться і часом навіть прислухається до моїх зауважень.

Мені приємно, що мама про мене пише. Звісно, це цікавий досвід. Але це не особливо позначається на моєму житті, тому що я особисто не знаю читачів маминих книжок, а вони не знають мене. Я живу в Америці, тому мої однолітки, очевидно, не можуть прочитати маминих книжок і знають про те, що мама про мене пише, лише з моїх слів. Хоча деякі мої друзі також потрапили на сторінки маминих творів.


Іванна Кравцова

Іванна Кравцова

прототип Іванни з книжки Олесі Мамчич «Іванна і ванна»

Чи вплинуло літературне життя на вибір професії? Так, напевно, вплинуло. Я зрозуміла, що письменницька діяльність не прибуткова, окрім особливих талантів.

Мені цікаво писати, створювати історії та й взагалі ділитися своїми думками, але ні – я не хотіла б продовжити літературний шлях мами.

Прикольно усвідомлювати, що я «живу» ще в одній реальності. «Іванна і ванна» – книжка, орієнтована на вдвічі молодших дітей, але мої однокласники про неї знають.


Оля Музиченко

Оля Музиченко – «Русалонька з 7-В»

прототип Софійки із «Русалоньки із 7-В» та Олі із «Домовичок повертається» та «Домовичок і купа проблем» Марини Павленко

Чи прикольно бути літературним прототипом? Гмм… ну, по-різному.

Справа в тому, що мамині герої – це клубки із різних емоцій і переживань, часто керовані не найсвітлішими мотивами. За що я їх, звісно, і люблю, але інколи бачити свою заздрісність збоку не дуже приємно.

Так сталося, що «Русалонька із 7-В» попала у шкільну програму якраз тоді, коли і я була в 7-В. Було дуже невдобно. Однокласники одразу ж упізнали в книзі мене, а суперниця – себе…) Також спалилась моя таємна закоханість.

Але прикольно, що уже пізніше не раз мої залицяльники з власної ініціативи читали мамині твори і так могли ду-у-уже багато про мене усякого корисного взнати…) Уважне читання і підмічання деталей було жирним плюсом у рейтингу хлопця (якщо прочитане його, звісно, не відлякувало).

У «Домовичок повертається» мама описала мою прокрастинацію ще до того, як це слово стало мейнстрімом. До речі, я там дивовижним чином перевиховалася до кінця книги. А в «Домовичок і купа проблем» мама не на жарт постібалася з мого вегетаріанства і марнотратства.


Ярослав Крамаренко-Кочубей

Ярослав Крамаренко-Кочубей, прототип Андрія «Говорухи» (ілюстрації Саші Кочубей)

прототип Говорухи із книжок Саші Кочубей «Сім нескладух Говорухи» та «Книга рекордів Говорухи»

Говоруха, яким його побачила художниця Надя Каламєєць

Ні, на вибір професії моє літературне «життя» не вплинуло. Мені цікава література, як і інші види мистецтв, проте пов’язувати своє життя саме з літературою не планую.

Мабуть, бути прототипом літературного твору – прикольно, але не скажу, що це сильно важливо для мене. Практично ніхто з моїх однолітків про це не знає.


Ліза Борисенко

Ліза Борисенко та книжкова «Ліза» на ілюстраціях Оксани Мазур

прототип Лізи з книжки «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» Івана Андрусяка

Ліза у віці своєї персонажки. Праворуч – ілюстрації Олени Бугренкової

Чи вплинуло літературне життя на вибір професії? Можливо, трохи таки вплинуло, бо спочатку взагалі планувала вступати на філологію і мати справу з літературою, але доля вирішила за мене трохи інакше і я стала студенткою філософського факультету. Але, в принципі, будь-яка хороша література якраз і допомагає розвивати мислення, а для філософії уміння добре мислити є визначальним.

Можливо, в майбутньому хотілося б якось спробувати себе в літературі. Після завершення школи якраз і були мої перші спроби, і я навіть виграла конкурс «Прозаріум» від Спілки письменників, але потім мене захопило навчання в університеті і довелося відійти від письменницької до наукової діяльності.

Татові книжки читаємо ми усією сім’єю, бо є, фактично, першими критиками усіх нових його рукописів. Як тільки-но тато завершує чергову книжку, то ми всі збираємося у сімейному колі та уважно слухаємо.

У дитинстві бути прототипом дитячих книжок було досить прикольно. Особливо добре пам’ятаю першу презентацію татових «Сорокопудів», що була у Львові, було приємно розповідати зацікавленим читачам про книжку, де до того ж ти сам є головним героєм, ну і роздавати автографи. Тепер це вже якось не так сприймається, але все одно іноді приємно, коли на якійсь книжковій виставці тато вказує маленькому хлопчику чи дівчинці на мене чи Стефу і тихенько говорить: «А ось ця дівчинка є у цій книжці».

Коли я ходила в школу, то багато моїх однокласників знали про мене, бо їм розказувала я або вчителі. А тепер мої однолітки (поки не мають своїх малявок) читають лише дорослу серйозну літературу, тому, мабуть, й не здогадуються, що на сторінках малявських «Сорокопудів» чи «Стефи і Чакалки» можна зустріти персонажа, схожого на мене.

Розпитувала Ольга Купріян

«Книжка року 2020» оголосила короткі списки

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року 2020» оголосив короткі списки у семи номінаціях. Уже 22 роки експерти рейтингу оцінюють весь вартий уваги книжковий асортимент. Церемонія нагородження лавреатів відбудеться на початку лютого, повідомляють в оргкомітеті рейтингу.

Щоб сформувати короткі списки у всіх номінаціях, експерти оцінили близько тисячі книжок. Повні списки кожної з номінацій формуються на підставі асортименту книгарень та інформації видавничих сайтів. Далі експерти оцінюють книжки за актуальністю теми, якістю тексту й перекладу, професійністю видавничої підготовки, художньо-поліграфічного оформлення. У кожній із номінацій працюють від 10 до 25 експертів, фахівців у своєму напрямку. У сезоні 2020 року працювали 98 експертів.

Ознайомитися з повним переліком книжок, які увійшли до коротких списків можна на сайті рейтингу.

БараБука подає списки номінації «Дитяче свято», куди традиційно входять як неперекладні, так і перекладні видання, як сучасні книжки, так і оновлена класика.


Книжки для малечі


Юйя і Томас ВІСЛАНДЕР. Як Мама Му поранилася; Як Мама Му будувала хату; Ану, швидше, Мамо Му.

Катерина ЄГОРУШКІНА. Скриня; Оксана ЛУЩЕВСЬКА. Ї. Особлива буква. Сер. «Про історію речей і явищ».

Стейсі МАКЕЛАЛТІ. Земля: мої перші 4,5. мільярди років.

Наталка МАЛЕТИЧ / Наталія ЧОРНА. Привид, який не міг заснути.

Марюс МАРЦИНКЯВІЧУС. Озеро загадок.

Ервін МОЗЕР. Веселі історії на добраніч.

Настя МУЗИЧЕНКО / Оксана ДРАЧКОВСЬКА. Сни для канапи.

Всеволод НЕСТАЙКО. Кузя, Зюзя і компанія.

Свен НОРДКВІСТ. А що ти вмієш, Петсоне?

Грася ОЛІЙКО. Історія, яку розповіла Жука.

Ільмар ТОМУСК. Друзі Вовчика.

Джес ФРЕНЧ. Як допомогти їжачкові та захистити полярного ведмедя.

Том ШАМП. Отто великий, Отто маленький; Отто на канікулах.

Катрін ШЕРЕР. Міська миша та сільська миша; Лоренц ПАУЛІ / Катрін ШЕРЕР. Як святкувати Різдво?


Література для молодших школярів


My ABC book.

Іван АНДРУСЯК. Нечиста сила та інші капосні історії; Сірка на порох.

Байки Езопа в перекладі Олександра Виженка.

Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ. Нічийний хруль; Обиральний день.

Сусанна ІСЕРН. Велика книга суперскарбів (тих, що справді важливі).

Василь КАРП’ЮК. Олекса Довбуш. Таємниця Сили.

Ред’ярд КІПЛІНГ. Тафі і Теґумай. Як кіт блукав, де заманеться.

Редьярд КІПЛІНГ. Чому і як? Такі собі казочки.

Андрій КОКОТЮХА. Жабеня, ставок і море.

Мирослав ЛАЮК. Ківі Ківі.

Мішель ЛЕКРЬО, Селія ҐАЛЛЕ, Клеманс Ру де ЛЮЗ. Підручник відважного мандрівника.

Ася МІЦКЕВИЧ. Ася і пластиковий світ.

Ростислав ПОПСЬКИЙ. Там, де блукають сни.

Світлана ТАРАТОРІНА. Оця Марія звірів малювала.

Уляна ЧУБА. Мед і Паштет – фантастичні вітрогони.


Література для школярів середніх класів


Девід АЛЛЕН, Майк ВІЛЬЯМС, Марк ВОЛЛЕС. Getting Things Done, або Як навчитися контролювати власне життя у мінливому світі. Поради для підлітків.

Іван ВЕЛИЧКО. Шахова абетка.

Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. Генрі Форд; Ірина КОСТЮЧЕНКО. Вінстон Черчилль; Марія РУБАН. Марія Приймаченко. Сер. «Видатні особистості; Видатні українці».

Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. Українські диковиська; Галина ГЛОДЗЬ. Бустрофедон та інші. Коротка історія читання; Галина ТКАЧУК. Школознавство. Сер. «Нонфікшн для 7+».

Надійка ГЕРБІШ. Ми живемо на краю вулкана; Яблука війни.

Льюїс КЕРРОЛ. Аліса у Задзеркаллі.

Дара КОРНІЙ. Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники.

Барбара КОСМОВСЬКА, Ґжеґож КАСДЕПКЕ. Великий вибух, або К. проти К.

Ірена ПАНАРІНА. ПтахАбетка. Українські пернаті.

Джоан РОЛІНҐ. Гаррі Поттер і Келих Вогню магії. Велике ілюстроване видання; Фантастичні звірі: злочини Ґріндельвальда.

Роман РОСІЦЬКИЙ, Андрій БАЧИНСЬКИЙ, Богдана МАТІЯШ, Валентина ЗАХАБУРА, Ольга ВОЙТЕНКО. Коли сніг пахне мандаринками.

Григорій СКОВОРОДА. Байки.

Луї СТОВЕЛЛ. Життя онлайн. Як уберегтися від кібербулінгу, вірусів та інших халеп в інтернеті.

Шлях українського воїна.


Книжки для юнацтва


Володимир АРЄНЄВ. Заклятий меч, або Голос крові.

Кирило БУЛАХОВСЬКИЙ, Максим ГАВРИЛЮК. Розповіді про тварин і їх назви.

Крістіна де ВІТТЕ. Посібник з виживання для дівчат: про тіло, школу, кохання й інші труднощі підліткового віку.

Катріна ВОЛОШИНА. Боги маїсу і шоколаду. Історії з Мезоамерики; Оксана КУЦЕНКО. Лерато означає «любов». Історії з Африки. Сер. «Історія світу».

Майкл ҐУДВІН. Економіка: як вона працює (і не працює) у словах та малюнках

Юрій ЖУРАВЕЛЬ. Знай наших. Книга І; Мазепа. Крок до правди.

Нора К., Вітторіо ҐЬОСЛЕ. Кав’ярня мертвих філософів. Філософське листування для дітей та дорослих.

Марина КАФТАН. Історія брехні. Як ми обманюємося.

Володимир КУЗНЄЦОВ. Вогневир. Том 1.

Террі ПРАТЧЕТТ. Вільні малолюдці.

Професії. Оптимальний довідник для планування майбутнього.

Оксана РОМАЩЕНКО, Марлена БУШ, Світлана ВОЗІАНОВА. Підліткам про головне: Все, що цікавить хлопців та дівчат.

Тетяна СТРИЖЕВСЬКА. Химерний Київ: легенди, лякачки та цікавинки; Катерина МІХАЛІЦИНА, Станіслав ВОРНИЦЬКИЙ. Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи; Марина КАФТАН. Історія брехні. Як ми обманюємося; Галина ГЛОДЗЬ. Залюднена планета. Як нас стало сім мільярдів; Анастасія МЕЛЬНИЧЕНКО. Українські землі до українців. Як жили давні слов’яни; Петро ЯЦЕНКО. Сила пари. Історія парових двигунів; Володимир ТИЛІЩАК. Відкривачі праісторії. Як працюють археологи; Анастасія ЛЕВКОВА. Спільна мова.  Як народжуються і живуть слова. Сер. «Нонфікшн для 11+».

Йоанна ЯГЕЛЛО. Як дві краплі води.


Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» заснований Костянтином Родиком та Галиною Родіною 1999 року. Він є наймасштабнішим в Україні та оцінює книжки, видані протягом літературно-книжкового сезону. Від української сучасної літератури, перекладів класики до дитячої літератури та мистецьких видань.