All posts by Іван Андрусяк

Іван Андрусяк: дитяча література має стреміти до повноти

Сьогодні БараБука пропонує читачам зазирнути за лаштунки видавничого процесу, а саме подивитися на стадію формування редакційного портфелю. Яка література наразі є актуальною українським читачам, чому певні книжки обираються до друку та як знайти «тексти, які залишаться» – про це розповів неймовірний письменник та керівник редакції художньої літератури для дітей видавництва «Навчальна книга – Богдан» Іван Андрусяк.

Люди не змінюються.

Тобто люди, звісно, увесь час змінюються, це природно, – але коли ти вже певний час займаєшся сродною працею і якось проявив себе у професії, то колегам нескладно здогадатися, чого від тебе чекати далі, на новому етапі. Для мене цей новий етап почався від січня 2023 року, коли я прийшов керівником редакції художньої літератури для дітей у видавництво «Навчальна книга – Богдан». Прийшов не для того, щоб робити «революцію», а щоб реалізувати ті ідеї, які були для мене засадничими в попередніх проєктах, у яких я брав участь. Ці ідеї так само сродні «Богдану», тож наша співпраця сталася цілком органічно.

Передовсім це ідея неперервної тяглості українського дитліту і його устремління до повноти (у розумінні цього терміну Дмитром Чижевським). «Богдан» має великий досвід успішної роботи з дитячою літературною класикою, з тими традиціями, які закладали майстри попередніх поколінь, тоді як у мене є певне розуміння того, як ці традиції проявляються і «працюють» у сучасній українській літературі для дітей і впливають на її подальший розвиток.

А отже, нам важливий пошук «текстів, які залишаться». Себто не продукування гучних проєктів-одноденок, які за кілька місяців «збирають вершки», а за рік про них уже ніхто й не згадає, а відкриття таких сучасних творів, які будуть цікаві дітям і актуальні на ринку протягом тривалого часу, принаймні кількох десятиліть, а відтак, в ідеалі, самі стануть літературною класикою.

Малюнок Нікіти Тітова

Це наша стратегія. Зрозуміло, що втілення її – це тривала системна робота з тими авторами, які вже проявили себе, з тим, щоб дати їм змогу якомога повніше розкрити свої таланти; а водночас це постійний пошук нових імен, відкриття нових талантів.

Отож, чого від нас чекати найближчим часом? Щойно побачила світ повість Олени Колінько «Глиняний птах» – це смачна, яскрава підліткова психологічна проза на вкрай актуальну екологічну тематику, притому ще й з дуже ефектними елементами фантастики. Як і завжди з доброю літературою, там читач зможе багато над чим розмислити і значною мірою в героях «упізнати себе». Там багато світоглядних речей – для читача того віку, коли найбільше переймають саме світоглядні речі.

Молодші ж читачі, «розбишацького віку», отримають одразу цілу серію з трьох книжок «Андроїд» від Саші Кочубей – веселі повісті про пригоди Андрійка Говорухи, шкільне прізвище Андроїд, і його друзів. Дві книжки цієї серії, «Сім нескладух Говорухи» і «Книга рекордів Говорухи», вже пройшли перше «випробування часом», здобулися на читацький успіх; і скоро буде нове їх видання разом зі свіженькою третьою історією – «неРозкрита справа Говорухи».

«Богдан» славиться своїми виданнями світової фантастики й фентезі – тож логічно запропонувати юним любителям цього жанру і нові твори українських авторів. У найближчі місяці побачать світ три такі книжки. Причому дві – «Годинник Аріадни» Анни Багряної і «Мати Сонця» Анастасії Лавренішиної – це новинки від відомих письменниць, які вже мають свого читача і попередні твори яких були успішними; а ось третя – «Ключ Горгона» – не лише класнюче підліткове фентезі, базоване на українській демонології, а ще й відкриття авторки Мар’яни Стефак, напрочуд талановитої письменниці з неабияким творчим потенціалом (кажу це цілком відповідально, бо вже маю в редакційному портфелі нові її твори).

Коли йдеться про українську літературну традицію, то тут не обійтися без поезії. Наразі скажу про дві книжки в цьому жанрі, які ми готуємо: «Для героя головне – не зброя» Григорія Фальковича, в якій один із наших найуславленіших поетів як завжди талановито, з притаманним йому глибоким тактом веде з дітьми мову про війну; і «Динозавромовки» Юрія Бедрика із неймовірно хвацькими, направду віртуозними віршами і скоромовками про динозаврів; причому Бедрикова книжка буде водночас і відкриттям напрочуд талановитої юної художниці Анни Хомич. Звісно, надалі в поетичній серії теж будуть сюрпризи. Ну гаразд, ось один із них: Володимир Штанко малює нам книжку-картинку на вірш Володимира Чернишенка «Паровозик раз-два-три»…

Ще одна важлива традиція, без якої годі уявити собі дитліт – літературна казка. Я давно виношую ідею тематичних збірок сучасних українських літературних казок, і ось у видавництві «Навчальна книга – Богдан» ця мрія помалу доходить до реалізації: уже сформована і в роботі в художниці Наталії Котилевської перша книжка з цієї серії – «Різдвяні казки». Там буде багато нових авторів і не лише традиційні, а й іноді дуже несподівані осмислення вічної теми. Але готуємо, звісно, не лише збірники, а й авторські книжки в жанрі казки чи повісті-казки: «Як урятуватися з Безнадійного острова» Світлани Аман (нове ім’я), «Павлусь і Сантові олені» Галини Манів, «Дідусь Апчих» Олександра Вільчинського (дебют дорослого письменника в дитячій літературі), «Схибнутий ліс» Соні Атлантової, «Язиката хата» Олександра Гавроша, моя казка «Дядько Барбатко сміється»…

Без сумніву, в наш непростий час одним із найважливіших викликів для української дитячої літератури є осмислення війни. Найближчим часом видавництво «Навчальна книга – Богдан» запропонує читачеві дві дуже особливі книжки. «Привидуся» Оксани Давидової – напрочуд глибока і щемка повість, де очима дитини показане життя на окупованих територіях; як на мене, це важливий приклад того, як майстерність письменниці дає змогу «дуже по-дитячому» говорити з дитиною про «дуже недитячі» речі. Цей твір – для, традиційно кажучи, дітей середнього шкільного віку. А для молодших – «Врятовані хвостики» Насті Музиченко про звірят, урятованих з окупованих територій; це так само дуже емоційна книжка, але емоції тут, що цілком природно для читацького віку, прописані напрочуд м’яко, а місцями і з дуже важливою для таких емоцій усмішкою.

Це лише те, що стосується українського дитліту і з чим зараз інтенсивно працюють художники, коректори і верстальники – себто ці книжки мають побачити світ у найближчі місяці. А ще ж будуть цікаві переклади, дитячий нонфікшн, є ідеї в жанрі книжки-картинки, коміксу тощо. Працюємо – або, як я полюбляю казати – граємось далі :).