11+

Чи зможуть підлітки врятувати світ?

Марія Солтис-Смирнова

Василь ТИБЕЛЬ. Таємниця химерної пасіки. / Ілюстрації : Ірина ПРИХОДЬКО. – Харків: Ранок, 2024. – 320 с.
Уподобань: 3

«Таємниця химерної пасіки» Василя Тибеля – книжка, яка змусила сумніватися, запитувати допомоги Google, пріти від напруги… Але вірити в щасливий кінець, бо всі дитячі й підліткові книжки мають закінчуватися добре.

Я рідко читаю фантастику, тому «Таємницю химерної пасіки» спочатку звіряла на реалістичність. А як же інакше, якщо мені пощастило жити з тією атомною станцією, яку в книжці пограбували? Хоча вона зветься насправді не Північна. А тут такі події!

Дія книжки починається неподалік від міста. Малий грибник йде лісом і наближається до хутора з пасікою, господар якої ніби помер, та ввижається хлопцю примарою. А далі починаються зникнення дітей, потім ще й дорослих, хакнутий комп’ютер в посольстві України, тоді радіація, що вкриває Тауерський міст в Лондоні, спецслужби, перегони, ДТП, пістолети… У книжці відбувається антитерористична спецоперація з залученням гвинтокрила і навіть винищувачів. І, коли винищувачі йдуть на друге коло, щоб вразити ціль, стає трохи лячно… Доки п’ятьом друзям не вдається врятувати світ. Десь допоміг ніж, десь зроблений власноруч передавач, а десь і кілька дерев з мотузкою, як пастка для злочинців. І в деяких випадках просто пощастило – добро ж має перемогти. Та й допомога спецагентів, інженера з атомної станції і вчительки біології теж зайвою не була.

«Люди мають одну суттєву ваду: вони рано чи пізно припускаються помилок, — так учив її майор, інструктор у школі СБУ, — а наше з тобою завдання — використовувати ті помилки собі на користь.»

Неприємно вразило, що світові загрожує саме український вчений. Хоча, може, зробити українських дітей супергероями – найкраща задумка. Втім, мене вразило різноманіття героїв – один вчений-лиходій із купкою посіпак та тисячами мутованих шершнів проти кількох хлопчаків, дівчинки, вчительки… Насправді трохи плутаєшся, хто кому брат і де чиє прізвище. Але напруга від цього, навпаки, зростає.

Ця книжка, наче вихор, підхоплює, несе, і ти навіть забуваєш про їжу чи сон. Але, може, таке чтиво й потрібне нашим підліткам, щоб відірватися від гаджетів і пережити екшн на папері? Може, «Таємниця химерної пасіки» покаже тим, хто лише починає вчити фізику, інший бік науки – де кожне відкриття здатне змінити світ?

«Таємниця химерної пасіки» чудово підійде для того, щоб познайомити дітей  з темами енергетики (адже окрім атомної станції як джерела радіації (хоча як мешканка міста-супутника знаю, що назовні вона не виходить) Пасічник мав на хижі сонячні батареї та вітряк), біології – бо там багато про шершнів і вид перетинчастокрилих комах, ну і, звісно, антиматерія, колайдер, радіація – як цікава фізика. Тому раджу читати учням середньої школи. А так, як дія відбувається влітку – книга чудово підійде для канікул.

Видання доповнюють ілюстрації Ірини Приходько. Вони хоч і не кольорові, та гарно додають емоцій тексту. А для поціновувачів коміксів особливий сюрприз – деякі розгортки оформлені й таким чином.

Тож рекомендую для прочитання підліткам, любителям фантастики і просто тим, хто читає українське, цінує поліське і хоче поринути у справжні стрімкі пригоди.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар