Читання на вихідні: про кольорових киць


Чи любите ви киць так, як їх любить БараБука? Та й кому ж, як не читаці любити й знати все про котів, адже головна натхненниця й засновниця проекту про дитячу українську книжку Тетяна Щербаченко (Стус) – ще й авторка чудової збірки історій «Біла, Синя та інші». Письменниця запевняє, що киці бувають не лише білі та чорні, а ще й сині та зелені, і навіть уміють літати! Саме цю книжку БараБука й сайт «Діти в місті» радять читати в лютневі вихідні.

«Біла, Синя та інші» – то п’ять історій маленьких Киць. Перша Киця особлива тим, що літає. Її мама теж мріяла про це від народження, та не змогла – і намагалася передати досвід про неможливість польоту своїй малечі. На щастя, донька успадкувала мамину мрію, а не досвід, і здійснила її.

А Біла Киця настільки повно та захоплено вивчає нове явище природи, що кожній дорослій киці слід повчитися досліджувати світ і шукати себе. Ще є одна Киця, яка приголомшила навіть Орла кольором шубки (зелений – від довгого лежання на соковитих зелених галявинах), що змусило Царя птахів таки переглянути життєві погляди й працювати над собою. В історії про Смугастика яскраво проілюстровано пошук ідентичності, належності дитини до тих чи інших груп. Трохи сумна історія Чорної Киці про неприйняття її суспільством, частково спричинене забобонами, а частково – її характером. Киця від цього страждала, проте знайшла спосіб спілкуватися з іншими – спочатку через таємні подарунки. Згодом вона-таки набралася сміливості зруйнувати стереотипи щодо себе.

Більше читайте в розділі ПРО КНИГИ.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: