Чому ревуть ведмеді
Дитячі книжки – це наче кольорові плямки приємних спогадів про дитинство. Вони бувають соковито-насиченими й розповідають неймовірні захопливі історії, коли серце то завмирає, то, навпаки, шалено стукає в грудях. Бувають ніжно-пастельних відтінків із запахом маминого голосу й співочими поезіями. А бувають яскраво-строкатими, дещо безформними, ніби дитячі малюнки крейдою на асфальті, та дуже простими й милими серцю, мов перші іграшки чи галетне печиво.
І де так сонце світить?
Де місяць, як хурма?..
Більш аніде на світі
таких пісків нема
Саме така книжка Ірини Дем’янової «Цікавий зоосад» – яскрава, зрозуміла найменшим книгодрузякам, прикрашена ілюстраціями, немовби вирізаними з дитячого альбому. Видання розраховане на діток віком від трьох років. Це тоненька збірка з одинадцяти невеличких та веселих віршиків про найпопулярніших серед малят диких тварин (наших країв та екзотичних), написаних простою мовою та легких до запам’ятовування завдяки добрій ритміці та неординарним сюжетам. Дітки дізнаються, наприклад, чому ревуть ведмеді, чому лев – цар звірів і навіщо кенгурисі сумка. Віршики також відрізняє добрий гумор. Авторка наче розмовляє з маленьким читачем, розповідає про життя звірів, граючись та жартуючи:
У височенної кенгурихи
(уяви свою маму на табуретці)
Народилося кенгурятко,
Такеньке, як твій пальчик-мізинчик.
Особливої та незвичної харизми надають книжці ілюстрації відомого художника й карикатуриста Миколи Дмітруха та не менш талановитого графіка Олександра Дмітруха, його сина. З одного боку, малюнки надзвичайно далекі від будь-якої реалістичності, начебто важливої при вивченні дітлахами тварин. Але вони настільки добре личать веселим та завзятим віршикам Ірини Дем’янової, що разом утворюють власний затишний простір. Окрім того, вони доступні за фарбами та контурами найменшій читацькій аудиторії та здаються витворами дитячої творчості з кольорового паперу, які так і хочеться повторити.
«Цікавий зоосад» – книжечка невеликого формату у м’якій палітурці, тендітна, захопливо наївна та приваблива. Цілком варта звання першої улюбленої книжки.
