Дослідження «Читання в Україні»

Автор: БараБука


Восени 2018 року культурно-видавничий проект «Читомо» спільно з цифровим видавництвом Gutenbergz та Центром Разумкова здійснили масштабне дослідження читацької поведінки. З метою вивчити читацьку аудиторію України було опитано понад 2000 людей із усіх регіонів. БараБука вдумливо проаналізувала всі згадки про дитяче, підліткове і родинне читання й пропонує вам теж замислитися над деякими результатами дослідження. Радимо також ознайомитися з підсумками опитування на сайті проекту.

Першим, що привернуло увагу БараБуки, був графік придбання книжок респондентами. Як показує опитування, торік літературу для дітей та підлітків купували більше за всі інші жанри: 17% опитаних торік віддали гроші за дитячу і підліткову книгу (далі серед відповідей зазначені підручники та посібники (14%), сучасні детективи (13%), класика (10%), фантастика і фентезі (9%), книжки з психології та саморозвитку (8%), любовні романи (8%), сучасні романи (8%), фахова та бізнес література (8%) та інше).

Питання «Які тексти ви би хотіли почитати, але поки не змогли знайти варті уваги видання?» показало, що потреби респондентів у дитячій та підлітковій книзі більш-менш задоволені: процент невдач у пошуку досить малий (приблизно на рівні з мистецькими виданнями та навчальними посібниками й підручниками).

Показовими є результати опитування щодо популярності українських видавництв. У лідерах традиційно ті, хто спеціалізується на дитячій літературі. Харківське видавництво «Ранок» знає найбільша кількість читачів України – 10,4 %. На другому місці за популярністю опинилося видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івана Малковича – його знає 7,2% українців. На третьому місці – «Клуб Сімейного Дозвілля» з 6,2% опитаних. За ним – «Видавництво Старого Лева» (3,9%) і «Фоліо» (3,3%). Трійка лідерів майже не змінилась за 4 роки: у дослідженні 2014 року рейтинг видавництв очолювала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», за нею «Ранок і «Клуб Сімейного Дозвілля. У десятці «найвідоміших» також є «Навчальна книга – Богдан» (1,8%) та «Веселка» (1,4%).

Цікаве спостереження щодо шкільних бібліотек. Виявляється, що опитані чи не найменше для отримання книжки були саме там (відповідаючи на запитання, де вони взяли книжки, які прочитали протягом останнього року, 35% респондентів вказують, що вони їх купили, 29% − позичили у друзів, 21% − завантажили безплатно, 16% − взяли з домашньої бібліотеки, 15% − взяли в бібліотеці, 4% − взяли у шкільній бібліотеці). З одного боку, на це, звісно, впливає вік опитаних, але цифра свідчить також, що від шкільних бібліотек багато не очікують.

Хоча лише невелика частина опитування стосувалася читання з дітьми, там також є цікаві спостереження. Як ми вже зазначали, найбільше опитані купували книжки для дітей та підлітків. Хто ж читає ці книжки? Несподіванки не відбулося: жінки читають дітям майже втричі більше за чоловіків (відповідно 28% і 10% опитаних читають дітям не рідше кількох разів на тиждень). Загалом же ситуація із читанням дітям тривожна: лише 20% респондентів читають дітям книжки щодня або кілька разів на тиждень, 9% – кілька разів на місяць, 4% – кілька разів або раз на рік, 14% – ніколи (21% не читають дітям, тому що не мають дітей). Представники тих груп респондентів, які частіше читають самі, так само частіше читають і дітям, тобто можна припустити наявність зв’язку між культурою читання батьків і дітей.

Хто за фахом ті, хто найбільше читає дітям? У лідерах – освітяни, що дає нам оптимістичний привід вважати їх рушієм читання дітей та підлітків. За соціальним статусом найчастіше читають друковані книжки українських видавництв студенти та учні. Хотілося б сподіватися, що ідеться не тільки про підручники та посібники, проте детальніше про жанри опитування не заглиблюється. Жінки читають друковані видання частіше за чоловіків, і тут теж ми можемо лише здогадуватися, чи в цей процент входить читання вголос дітям.

Загалом же 31% опитаних повідомили, що вони книжок не читають узагалі. Їх додатково спитали, чи читали їм батьки, на що 42% відповіли ствердно, і лише 28% з них батьки в дитинстві книжок не читали. БараБука вкотре закликає не переривати традицію читання дорослими дітям. Якщо ви не знаєте, з якого боку підійти до дитини з книжкою, ознайомтеся з матеріалами рубрики #НовеЧитання, там зібрано багато практичних порад.

Мета читання. Тут нас приємно дивує процент родинної залученості: «більше половини (58%) згодні з тим, що читання сприяє більш тісному спілкуванню в родині». Переважна більшість респондентів погоджуються з тим, що читання сприяє саморозвитку (з цим цілком або скоріше згодні 92% опитаних) та духовному розвитку (86%), так само як і з тим, що читання сприяє професійному зростанню (82%), сприяє комунікації з людьми (79%), дозволяє розслабитися і відволіктися від рутини (77%), сприяє досягненню поваги інших (69%). Попри це, лише 16% респондентів вважають, що вони читають достатньо, 27% хотіли б читати більше, ще 31% відповіли, що читають недостатньо, але читати більше немає можливості.

Сумними й показовими є цифри щодо популярності сучасної української літератури. Серед названих авторів немає жодного дитячого! Ба більше: сучасними названо Всеволода Нестайка та Наталю Забілу. Тим часом як зазирнувши до Довідника БараБуки можна знайти з півсотні чудових сучасних авторів та авторок.

Дослідження показало, що основним видом дозвілля серед респондентів (58% відповідей) є перегляд телевізійних передач. Друге і третє місця за популярністю поділяють читання ЗМІ (зокрема, інтернет-ЗМІ) та активність у соціальних мережах (30% роблять ще щодня). На четвертому місці – прослуховування радіо (22%), і аж на п’ятому місці – читання книжок. При чому лише 11% опитаних роблять це щодня, а 31% відповіли, що не читають книжок ніколи. Цікаво зауважити, що серед тих, хто регулярно дивиться телевізор, ті, хто ніколи не читає книжок або читає лише декілька разів на рік, становлять більше половини (54%).

Респонденти, які ніколи не читають (не слухають) ні друкованих, ні електронних чи аудіо книжок, найчастіше пояснюють це відсутністю потреби чи бажання (цю причину вказали 69% тих, хто не читає). Ще 13% пояснюють це проблемами із зором (хоча, на думку БараБуки, як раз тут на допомогу могли б прийти аудіокнижки). 11% з-поміж тих, хто не читає, як причину називають цінову недоступність книжок, а ще 7% − відсутність хороших, цікавих, якісних і корисних книжок.

Як правило, респонденти читають книжки 1–2 години протягом дня (25% опитаних) або від півгодини до години (23%). Значно менша кількість респондентів читають понад 2 години на добу (13%), і лише 3% – декілька хвилин. Найчастіше книжки читають удома (58%).

Цікавим чином час на читання корелює із місцем проживання та освітою людей: дослідники зауважили, що чим вищим є рівень освіти респондентів, то частіше вони читають книжки. Частота читання дещо зростає із зростанням рівня добробуту респондентів. Серед опитаних жителі великих міст приділяють найбільше часу читанню (44% віддають читанню більше години на добу, тоді як серед жителів малих та середніх міст таких виявилося 34%, серед жителів сіл – 33%). За рівнем освіти найбільше часу на читання відводять респонденти з вищою освітою (58% понад годину на добу), а також студенти та учні (55% понад годину на добу). Якщо поділити відповіді за статтю респондентів, то стає помітно, що жінки читають більше, ніж чоловіки – відповідно 44% і 31% опитаних читають більше години на добу.

Якщо говорити про формат книжок, то наразі трохи переважає паперова книга: друковані книжки щодня читають лише 8% опитаних, кілька разів на тиждень – 16%, електронні чи аудіокнижки – відповідно 4% і 11%. Хоча дослідження показало, що чим молодші респонденти і чим вищим є рівень їхнього добробуту, тим частіше вони читають (слухають) електронні та аудіо книжки. Зрештою, більшість опитаних мають відповідні технічні можливості – пристрої, що дозволяють читати книги на електронних носіях: смартфони (70%), ноутбуки/комп’ютери (61%), планшети (27%), власне електронні книги (7%).

Щодо вибору книжки, то більшість опитаних (46%) довіряє рекомендаціям друзів. Далі названо такі чинники впливу на вибір: автор/ка книжки (26%), анотація до книжки (24%), ціна (19%), мова книжки (13%), якість тексту чи перекладу (13%), відгуки в соцмережах чи на сайтах продажу (12%), дизайн обкладинки чи візуальну естетику видання загалом (12%), рекомендації продавця (12%), рецензії та огляди у пресі та онлайн-ЗМІ (11% ), якість друку і паперу (10% ), огляди на книжкових сайтах (10%), видавництво (5%), згадки по ТБ і радіо (5%).

Коли ж йдеться про вибір мови, то найчастіше читачі обирають мову, якою була написана книга (33%). Для ще 12% читачів мова книжки не має значення. Ще 28% респондентів оберуть російську книжку, українську – 24%. Однак тут також є цікаве спостереження: молодші респонденти дещо частіше віддають перевагу книгам українською мовою.

Цікаві спостереження можна зробити, аналізуючи питання, яким жанрам надають перевагу читачі. Опитування показало, що найчастіше респонденти читають сучасні детективи (34%), та, згаємо, що коли йдеться про придбання книги, лідерство у літератури для дітей та підлітків (17% опитаних проти 13% тих, хто придбав сучасні детективи). Серед жанрів, які також охоче читають українці, названо такі: класика (32%), фантастика і фентезі (24%), підручники та посібники (24%), книжки з психології та саморозвитку (23%), література для дітей і підлітків (22%), наукові та науково-популярні видання (21%), любовні романи (21%), сучасні романи (21%), фахова та бізнес література (19%) та ін.

У межах дослідження зібрано чимало інших показових, приємних та сумних фактів щодо читання в Україні, тож ще раз радимо почитати повний текст на сайті проекту.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: