Друзяче натхнення


Заведено вважати, що друзів багато не буває. Але, мабуть, це не про песика-читаку. І не про хороші книжки. І, мабуть, не про тих, хто любить читати. Адже кожен персонаж книжки отак прямо «без дозволу» й тривалих перевірок буднями може стати найвідданішим другом. На все життя. Якщо знайти СВОЮ книжку, СВОГО автора, відповіді на СВОЇ проблеми, можна мати багато друзів. А потім познайомити своїх дітей із ними. І друзів дітей.

Що ми, дорослі, робимо, відчуваючи раптом (чи постійно), самоту? Шукаємо реального чи уявного співрозмовника, якому можна довіритися чи від якого можливо дістати підтримку. Що можуть зробити наші діти? Підійти до книжкової полички, де ми зібрали добірне й терпляче «товариство» до пори мовчазних, щоправда, співрозмовників.

А ще на знайомства можна прийти до більших книжкових полиць. На зустрічі з письменниками, на книжкові виставки, фестивалі та ярмарки. БараБука повернулася з великого свята друзів. Гляньте на них, їх не буває забагато, особливо – на Форумі видавців у Львові 🙂

колонка

З любов’ю, Тетяна Щербаченко.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: