«Джури» і Качан
Автор: БараБука
23 квітня, у Всесвітній день книги та авторського права, в Національному музеї Шевченка вручили другу премію «Джури». Усе це виглядає цілком логічно: і час, і місце вручення, адже саме Шевченківська премія, яку Володимир Рутківський отримав ще 2011-го, спричинила те, що в Україні народилася ще одна приватна премія у сфері дитячої літератури – відзнака з милозвучним і дружнім найменням «Джури». Отримав її цього року давній «джура» й колега Володимира Рутківського – поет Анатолій Качан.
Історична мить 🙂
Довічне журі премії – поет і видавець Іван Малкович, книгознавець та експерт «БараБуки» Наталя Марченко, письменниця й головний редактор цього порталу Тетяна Щербаченко, художник Кость Лавро, письменниця Зірка Мензатюк і сам засновник нагороди Володимир Рутківський – підписують важливий документ, диплом про лауреатство. Ще один член журі – Анатолій Качан – відповідно до положення про Премію був змушений тимчасово вийти з почесного складу, аби отримати заслужену нагороду.
Наталя Марченко, Володимир Рутківський, Тетяна Щербаченко та Іван Малкович
«Мені дуже не хотілося, щоби премію перестали вручати тоді, коли мене не буде, тому я запросив експертів, які продовжать мою справу. Це довічні члени журі», – каже Володимир Григорович і додає, що хотів би, щоб і премія була довічною, як Гонкурівська у Франції.
Володимир Рутківський
2014 року експерти одностайно (чи то пак – «однозграйно», як виправив новий лауреат «Джур») присудили премію і 20 тисяч гривень грошової винагороди Анатолієві Качану. Про процедуру голосування жартома розповідає Іван Малкович: «Володимир Григорович по телефону називає якісь імена – чи навіть одне – а ми прислухаємося». Щоправда, тут і нічому нарікати, бо ні перший лауреат – ілюстратор Максим Паленко (який, до слова, намалював усі три томи «Джур»), ані другий не викликають жодних заперечень.
Іван Малкович оголошує переможця
Анатолій Качан повторює вірші. Згодом вихованці театру-студії “Мрія” перевірять, чи правда, що поет знає всі свої вірші напам’ять
Діти підготували поетові сюрприз за мотивами збірки “Листи з осіннього саду”
Ім’я поета Анатолія Качана в українській дитячій літературі добре відоме. Недарма Рутківський, представляючи вибір «Джур» 2014 року, назвав Качана «мастодонтом», «найстарішим і найпоряднішим українським дитячим письменником». Утім, нагороду йому вручили не за всю творчість, а «за створення високохудожнього образу українського Причорномор’я в книзі лірики та ігрової поезії “Листи з осіннього саду”». Це збірка поезій про море та осінь, що побачила світ у видавництві «Веселка» (спільно з «Навчальною книгою – Богдан») у 2013 році. Ілюстрував її видатний Кость Лавро. За словами Наталі Марченко, у «Листах…», окрім моря, ще багато душі й любові, зокрема й до читачів. А Зірка Мензатюк зі свого боку підсумувала, що цього року «премія, за якою стоять шедеври нашої прози, відзначатиме шедеври української поезії – цілий сад!».
Принагідно Наталя Марченко презентувала книжку спогадів Володимира Рутківського
Увага! Урочиста мить передачі диплома
Людмила Рутківська передає грошову частину премії
«Для дитячого поета дуже важливо дивитися крізь призму дитячого яснобачення, – вважає Анатолій Качан. – Я використовую оптику дитинства, хоч із роками все важче втримувати в собі цей дитячий погляд». Утім, як свідчать малі читачі, поетові це й досі неабияк вдається.
Настя Музиченко з “букетом” від БараБуки 🙂
Фотодоказ того, що Рутківський і Качан є справжнісінькими книгодрузяками!
Почесне журі й кульки 🙂
Перевірено: майже всі свої вірші поет і справді знає напам’ять!
Зірка Мензатюк і Володимир Рутківський. Це щоб ви не сумнівалися, що було весело 🙂
Була тут і БараБука з власними відзнаками для книгодрузяк. Разом із різнокольоровим «букетом», що його ви можете завважити на фото, БараБука вручила аж дві грамоти – одну для почесного іменинника (Володимирові Рутківському днями виповнилося 77 років!), а другу – для не менш почесного лауреата. Цим було засвідчено – наразі письмово й із печаткою, – що обоє письменників уже багато років є справжнісінькими книгодрузяками. Ось так!
До нових зустрічей!
Щиро ваша – БараБука.
