Голозубів (Голозубов) Володимир


Видатний український художник ХХ століття, книжковий графік. Народився 27 вересня 1925 року в Києві. Вчився в Київській художній школі ім. Т. Шевченка. Після Другої світової війни навчався в Київському художньому інституті на графічному факультеті. Закінчивши 1958-го навчання, пов’язав свою творчість із дитячим видавництвом «Веселка». На фронт пішов ще дитиною, був сином полку, дійшов аж до Берліна.

У «Веселці» до нього прийшов перший успіх. Художник був учасником і переможцем багатьох «республіканських» (УРСР), «всесоюзних» (СРСР) та міжнародних виставок. 1971 року на Міжнародній виставці дитячої книги в Братиславі отримав найвищу європейську нагороду для ілюстраторів «Золоте яблуко» за ілюстрації до «Двох півників». 1977 року ця ж книжка здобула бронзову медаль міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» в Лейпцигу. 1997 року «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видає «Рукавичку» з ілюстраціями Голозубова, а 2004-го у «Веселці» виходить ще 8 тоненьких картонок.

До недавнього часу книжки з ілюстраціями Голозубова можна було знайти хіба на бабусиних горищах або в букіністичних магазинах. 2015 року «Веселка» перевидала низку видань з його ілюстраціями: білінгви «Два півники», «Сорока-білобока» та ін. Раніше «Два півники» виходили теж двома мовами, українською та російською.

За «Рукавичку» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 1997) отримав 1-шу премію Національного конкурсу «Мистецтво книги України-1999». Також це видання входить до міжнародного каталогу «Білі круки».

Тематика книжок, оформлених Голозубовим, різноманітна. Художник ілюстрував твори класиків української літератури і сучасних йому письменників, а також книжки дитячих письменників інших народів. Але з особливим трепетом і натхненням художник працював над ілюструванням українського фольклору. У цих малюнках простежується вплив народного мистецтва. Він використовував кольори й орнаменти з народної вишивки або кераміки. Малюнки чудово передають рух: композиція вибудована так, що складається враження дії – наче у мультфільмі.

За характером художник був відлюдькуватий, вів аскетичний спосіб життя, захоплювався йогою. Помер у листопаді 2000 року в Києві, похований на Північному цвинтарі. Довгий час навіть друзі не знали, де його могила. Зусиллями Івана Малковича могилу віднайшли і встановили до 80-річчя художника дубовий хрест.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар