Горщико-хлібно-монетні таємниці
Світ довкола для дітей – джерело незліченних таємниць, які викликають бажання дізнатися більше. Як усе влаштовано? Чому саме так? І подеколи йдеться про буденні речі, історію яких навіть батьки не завжди знають. Допомогти й роз’яснити невідоме може книжка, граючи роль такого собі просвітника, пояснюючи, як влаштований світ, зацікавлюючи малюків, заохочуючи до запитань.
Витримати баланс між захопливим сюжетом та пізнавальністю доволі важко, а зробити це з гумором можуть узагалі одиниці. Письменник Юрій Нікітінський та художник Михайло Александров от уже третю книжку поспіль разом із читачами розгадують найнесподіваніші таємниці цього світу – й роблять це загалом вдало.
Усе почалося зі зниклого горщика. Не квіткового, а простісінького дитячого горщика, на якому зазвичай «засідають» вихованці дитячих садків. Виявилося, що горщик викрадено, і смілива дівчинка Юля вирішила: хай там що, та вона його знайде! Для цього Юлі довелося не тільки провести справжнє розслідування, а й дізнатися багато нового про таку просту, буденну штукенцію. Ставши справжнісіньким детективом, незабаром Юля вплутується у нову пригоду. В пекарні, що розташована в будинку її бабусі, вона зустрічає давнього знайомого – капітана міліції Садовникова. Як і в садку, тут він працює під прикриттям, себто видає себе не за того, ким є насправді. Тепер ідеться не про пошук викраденої речі, а про запобігання злочину: хтось шукає рецепт ідеальної булки, а це, щоб ви знали, питання державної ваги!.. Звісно ж, Юля погоджується допомогти Садовникову – і, зрозуміло, тільки завдяки їй злочинців буде викрито й покарано. Нарешті, в третій книжці Юля знаходить схованку просто в бабусиній квартирі, а там – таємничу монету, на яку відразу починають полювати невідомі злодії…
«– Дивно, – сказала вголос Юля. – Булка говорив, що портали не працюють. А це от таки показує… Щось дуже схоже на кабінет зубного лікаря.
– Це і є кабінет стоматології, – пролунав у Юлі за спиною чийсь голос. Дівчинка вмить розвернулася на сто вісімдесят градусів. Перед нею стояв Коля Зернятко. Раніше в Росії було прийнято над булочною влаштовувати кабінет зубного лікаря, щоб клієнти могли на місці підлікувати зуби, зіпсовані солодкою здобою»
Усі три книжки – цікаве й корисне читання; підозрюю, навіть дорослі знайдуть для себе чимало нових фактів. Справа в тому, що, крім власне історії, кожна книжка містить невеличкі врізки, присвячені основній темі. Тож ви дізнаєтеся про історію пекарень, монет, горщиків… Та й герої час від часу згадують ті чи інші тематичні цікавинки.
Правду кажучи, подібні «лекції» не завжди органічно вписані в сюжет, але помітно, як Нікітінський від книжки до книжки дедалі краще освоює мистецтво поєднувати історію й окремі «принагідні» факти. Щодо власне історій, у даному випадку детектив справді є детективом: годі й сподіватися, що вгадаєте, хто злочинець і чого прагне. Написані книжки з гумором, легко, іронічно.
Окремо слід сказати про роботу Михайла Александрова. Він справді повноцінний співавтор книжок, бо не тільки виконав чудові ілюстрації, які хочеться переглядати знову і знову. Александров своєю працею розширює уявний простір оповіді, додає історіям дрібниць і нюансів, яких немає в тексті, але які з ним прекрасно перегукуються.
Можливо, трохи невдалою, як на дорослого читача, видається третя оповідка. На знак подяки спонсору книжки, певному банкові, художник аж надто часто вписує відповідну емблему в ілюстрації, – та, підозрюю, молодший читач на це просто не зверне уваги. Також хочеться уважнішої редактури: інколи в текстах трапляються росіянізми, хоч і не у критичній кількості.
«Glowberry Books» зробили чудовий подарунок малим читачам та їхнім батькам: першим подарували цікаві історії та розповіли про походження буденних речей, других урятували від необхідності ґуґлити й потім пояснювати все своїми словами. Книжки справді створені з душею – як та ідеальна булка, про яку згадується в одній із оповідок.
