7+

Кіт у масці

Оксамитка Блажевська

Олександра ДОРОЖОВЕЦЬ. Замріяний котик Фаго / Ілюстрації: Наталя КУДЛЯК.. – Харків: Ранок, 2020. – 160 с.
Уподобань: 3

Безперечно, книжки про котів користуються великим попитом серед дітей і їхніх батьків. Ну хто не любить цих пухнастих створінь? Мені здається, що якщо герой дитячої книжки – кіт, то вона має всі шанси стати бестселером.

Хоча, коти, звісно, бувають різними. Смугастими, чорними, білими, рудими, з плямками – але водночас такими доволі стереотипними. А хочеться чогось неординарного. А як щодо кота в масці? Так, саме таким є котик Фаго з новенької повісті Олександри Дорожовець «Замріяний котик Фаго». Він чорно-білий – і має такий вигляд, наче носить чорну маскарадну маску-метелика. Ну справжній тобі Зорро! Саме таким його зобразила й художниця Наталія Кудляк. Але не лише ця ознака вирізняє котика з-поміж усіх. Фаго – дивак, бо любить майструвати всілякі механізми, заводних пташок, крихітні літачки. А ще – мрійник, що геть не властиво для котів. Бо що потрібно котам? Щоб рибки вдосталь і затишне місце для ночівлі. А ще в нього незвичне для кота ім’я – Фаго. Тут мені одразу згадався фагоцитоз із курсу біології у школі (фаго означає «пожирати»). І справді, Фаго – вгодований і зовсім неспортивний котик.

Ілюстрації: Наталя Кудляк

Живе Фаго в місті Стамбул у Туреччині. Авторка зображує це місто як королівство котів і «місто тисячі дивовиж, про які всі знають, і одного великого дива, якого не помічає майже ніхто». Звісно, люди там теж є, але вони здебільшого прислуговують котам, хоча самі цього не усвідомлюють. Можна сказати, такий собі котячий рай. Коти там катаються на трамваях уночі, коли всі люди сплять. І в них теж є котячий султан.

У Фаго є мрія – дізнатися таємницю руху. Чому рухаються машини й особливо – як літають літаки, що їх приводить у рух? Усі ті літачки, які майструє Фаго, літають лише за вітром і зникають у водах Босфору. Проте інші коти зневажливо ставляться до його улюбленого заняття. Хіба не дивакувато мріяти про літак, коли всі коти мріють про зовсім інше? І тут через текст проглядає дуже важлива тема, яку можна обговорити з дітьми, – глузування з чужих мрій. Адже мрії в кожного свої, тож чому хтось інший має глузувати з твоєї мрії?

Фаго – впертий, він не відступається від своєї мрії. «Але мені це потрібно!» – каже він. І правильно робить. Єдиний, хто в нього вірить – портовий кіт Бруно. Адже так важливо, щоб у цілому світі знайшовся бодай хтось, хто вірить у твою мрію, правда? Бруно теж має свою поки що нездійснену мрію – щоб у нього був великий рожевий папуга з розкішним різнокольоровим хвостом. Однак для цього треба дістатися тропічних островів, а це поки що неможливо. Властиво, саме тому він вірить у мрію Фаго: адже коли замріяний котик розкриє секрет руху, тоді й здійсниться мрія портового кота. Ось яка співзалежність мрій, виявляється. Якщо ви здійснюєте свою мрію, то це може когось наштовхнути на здійснення власної.

Ще в цій повісті є чари, які проявляються у вигляді сили слова і ввічливості. От як із розбишакуватих котів зі смугастого патруля товстого Бо зробити хороших і слухняних? Просто сказати їм гарні слова і попросити ввічливо. Султанська дочка Агнеса вдало користується цими чарами. А ще вона – приклад королівської манірності й нетерплячості.

«Замріяний котик Фаго» – магічна повість Олександри Дорожовець, просякнута особливою романтикою й водночас присмаком небезпеки. Ці риси знайомі читачам повісті «Старий будинок», із якою авторка дебютувала у 2015 році й навіть отримала відзнаку «Топу БараБуки». На відміну від «Старого будинку», яким зачитуються молодші підлітки, «Замріяний котик Фаго» призначений для школярів початкових класів і має трохи іншу тональність. Повільна й розмірена оповідь історії про котика Фаго зацікавлює і зненацька робить сюжетні викрутаси, як ті польоти з султанською дочкою над Босфором, коли тільки вітер має владу – то в одну сторону повіє, то в іншу… Все відбувається наче випадково (Фаго дізнається про літак у султанському палаці і вирішує просто так прогулятися до нього), але, може, так і мало бути? Ні інтернету, ні книжок у котів нема, тож дізнатися про будь-що можна хіба що з практики. Це, властиво, й робить Фаго – досліджує і майструє, намагаючись зрозуміти механізми й конструкції. (Дуже нагадує мого молодшого брата в дитинстві – той розбирав магнітофони, щоб дізнатися, як вони працюють, паяв якісь там дротики – і виходило щось геть інакше. Ох ці діти, які намагаються відкрити для себе таємниці й вигадати щось нове! І як важливо батькам підтримувати ці спочатку недолугі дитячі спроби й припущення. Якщо вірити в дитину, то в неї виростають «крила».)

Історія Фаго мені дуже нагадала життєвий шлях авіаконструктора Ігоря Сікорського. Дивна річ, але і Фаго, і майбутньому авіагенію снився той самий сон: як вони літають на летючих кораблях. Сон Сікорського втілився в реальність, а ось про мрію Фаго почитаєте на сторінках цієї книжки. Зауважу тільки, що маска Зорро на Фаго з часом вам здаватиметься дуже схожою на окуляри пілота.

Купити книжку можна тут.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар