Книжковий Арсенал–2015 і БараБука
Автор: Петро Зубар
Як розвиватися, не вилазячи з-під ковдри. Сидячі у будці. З книжкою.
«Ой, а що ви тут робите?» – так питали всі, хто зміг достатньо нахилитися та залізти в барабудку. А й справді – що? Бо там і читали, і клеїли, і малювали, а головне – все це водночас. Називалося це дійство «Домашні читання під ковдрою».
Так ось, у гості до БараБуки на «Книжковому Арсеналі» цілих чотири дні поспіль приходили письменники, поети та художники! Барабудка навіює креатив, а тому вони не просто читали книжки, а ще й влаштовували щось типу майстер-класів. Разом із Євгенією Миронюк – робили котячі мордочки, з Валентиною Вздульською – ориґамі, а з Сашком Дерманським малювали героїв віршиків.
Ось у такій будці ми й сиділи. Ковдра де? Так ось же, зелена така!
Під час читання з Оксаною Кротюк також можна було малювати. «Діти не відволікаються, коли малюють, навпаки – це ж так природно!» – запевнює пані Оксана
А від Лесі Ворониної за активність можна було отримати слоника
Ілюстратори Катерина та Володимир Штанки просто на місці показали, як вони малюють своїх книжкових героїв
Але ж удитячій програмі були не тільки читання з БараБукою!
Наприклад, упродовж усього фестивалю ми спостерігали за майстер-класами від художниць із театрального журналу «Коза». А наостанок ще й самі спробували створити книжку-анімацію. І знаєте, щодня на майстер-класах перед дитячою сценою був справжній аншлаг!
«Як правило, я працюю з десятьма дітьми водночас, не більше. Але на Арсеналі – скільки прийде, зі всіма й працюю. Діти ж теж усе розуміють, коли хтось нервує без уваги – можна просто попросити почекати» – розповідає Олена Зарецька, одна з художниць «Кози».
Олена Зарецька: «Іноді цікаві ідеї приходять в голову незадовго до самого майстер-класу!»
До речі про «Козу». На Арсеналі редакція презентувала ще й дитячий театральний журнал «Шалені козюльки». Журнал повністю рукописний, а замість фото там зазвичай малюнки редакційних художниць. «Чому «козюльки»? Бо діти ними, козюльками, часто бувають, особливо в театрі» – сміються авторки журналу.
На фото – «Коза» в якості художниці Олени Поліщук презентує «Козюльок»
Із 400 подій на Арсеналі близько чверті – для дітей. Про це й інші складності нам розповіла Юлія Козловець, яка координує дитячу програму вже четвертий рік. Пані Юлія не тільки віршувала сотні питань із організації, але й представляла відому багатьом книгарню «Чулан&Чуланчик». «Але мене навіть за робочу одиницю там, на стенді книгарні, не рахують, знають, що я можу кудись побігти в будь-який момент», – сміється Юлія.
«За цей час “Книжковий Арсенал” дуже змінився: в перший рік ми самі вигадували нові формати та шукали партнерів. А тепер видавці самі пропонують щось нове від себе – театральні постановки, нові технології. Ці пропозиції нас дуже тішать. А ще цього року тішать незалежні маленькі видавництва зі своїми книжками. Хай вони здаються на початку не дуже комерційно вдалими, але гарна книжка завжди знаходить свого читача», – розповідає координаторка дитячої програми.
Юлія Козловець дивним чином встигає і вирішувати організаційні питання, і працювати на стенді «Чуланчика»
Найцікавіше те, що на «Книжковому Арсеналі» можна було запросто зустріти письменника чи поета, коли той просто собі прогулюється повз або декламує вірші, або … БараБука, наприклад, помітила, як Юрій Винничук обводить свою руку. А потім – отримує одну зі своїх нових книжок із рук директора видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького. А ще – послухала твори Всеволода Нестайка у читаннях Івана Малковича та Ірени Карпи.
Одне слово, було цікаво. А місцями аж занадто. А якщо ви не бачили всього на власні очі – БараБука підготувала кліп.
Фото Петра Зубаря.
