Книжковий марафон

Автор: Уляна Баран

Наприкінці березня 2014 року мені випала чудова нагода побувати на майстер-класах Юлє Пфайфер-Шпікерман (Jule Pfeiffer-Spiekermann) у Міжнародній молодіжній бібліотеці у Мюнхені в рамках національної промоції читання для школярів Баварії. Одинадцять років тому Юлє, за фахом графік-ілюстратор, разом зі своїми колегами (бібліотекарем, лектором, редактором та вихователем) започаткували на сьогодні вже всесвітньовідомий проект Pinselfisch.

Уперше з проектом, як і з його кураторкою, мені пощастило познайомитися ще 2007 року під час попередньої наукової стипендії. Того ж року у Львові за величезної підтримки передусім із боку МО «Дзиґа», Львіської міської ради, Львівського національного університету імені Івана Франка та Міжнародного товариства дослідників дитячої літератури (International Research Society for Children’s Literature) вдалося скоординувати перший в Україні масштабний симпозіум дослідників літератури для дітей та юнацтва за участі фахівців із-понад 20 країн світу. А вже 2008-го ми провели Міжнародну наукову конференцію з дитячої літератури «Дитина читає…» та «Форум видавців – дітям», у рамках якого на наше запрошення відгукнулася представити свої методи роботи з книгою і Юлє.

Юлє Пфайфер-Шпікерман (ліворуч) та Уляна Баран

Саме з цього часу Юлє стала рекомендованим Ґете-Іститутом експертом із промоції читання та роботи з книгою і провадить разом зі співзасновницею проекту, бібліотекаркою з Берліна Катрін Зевальд (Katrin Seewald), «тренінги» для бібліотекарів та вихователів не лише у себе в Німеччині, але й у Канаді, Італії, Росії та інших країнах. Маючи нагоду цього року знову побувати на майстер-класах Юлє, мені захотілося передати в Україну ще однин її досить неординарний досвід роботи з книгою та дітьми. Нині в Міжнародній молодіжній бібліотеці діє виставка, присвячена Олімпійським спортивним іграм, – «Матч-бол, Марафон і Командний дух» – Спорт і дитяча література. Працівники бібліотеки дібрали й виставили 80 видань із усіх континентів. Серед них є також і книжка українського автора Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука».

Книжка Івана Андрусяка в Мюнхенській міжнародній бібліотеці

Виставкова добірка пропонує юному читачеві книжки про перемоги та невдачі, про боротьбу та вагання. Вони тематизують такі компетенції, як співпраця та командний дух, наполегливість, витривалість. Нерідко натрапляємо на тему аутсайдера та дискримінації, несправедливості у сфері спорту або ж на те, як засоби масової інформації, окремі недостовірні репортажі можуть зруйнувати кар’єру справді успішного спортсмена.

«Вчителі самі, ще на початку року обирають разом із дітьми різні майстер-класи і планують спільні науково-розважальні шкільні вилазки»

Усі ці видання у виставковому залі доступні для відвідувача: кожен може вийняти книжку з шафки чи вітрини й погортати чи перечитати її. Потім школярів запрошують у виставковий зал, де в колі обговорюються спортивні події, згадуються імена переможців, називаються Олімпійські дисципліни, для меншших – просто слова, які асоціаціюються в них із словом «спорт».

Хочу поділитися з вами концептом зустрічі до теми «Матч-бол, Марафон та Командний дух» від «Пінзельфіш» та Юлє Пфайфер-Шпікерман. Отже, тема – Книжкова олімпіада. Вік – від дошкільнят до школярів 6 класу. Тривалість – 2,5 години з перервою. Чом би не організувати Олімпійські ігри в досі невідомих дисциплінах? Наприклад, таких, що мають стосунок до книжок. Окрім можливості провести час у фізичному русі, йдеться про стимулювання розвитку таких якостей у дітей: уміння складати, сортувати, розрізняти (наприклад, енциклопедію, підручник від роману чи книжки-картинки для найменших), для старших – ще й уміння швидко орієнтуватися у змісті книжки і, відповідно, вміння цей зміст лаконічно передати іншим. З виховної точки зору пріоритетними є «командний дух», дружба, підтримка.

Книжкове будівництво й асоціативна гра для найменших

За основу Юлє обрала книжку «Золото для пінгвіна» Мартіна Бальтшайта та Крістіне Шварц, де тварини поряд із людьми претендують на повноцінну участь ув Олімпійських іграх. За сценарієм, діти розділяються на дві команди: команда Тварин та команда Людей. І починається перше книжково-олімпійське змагання «Книжкова ескадра». Команди стоять у двох рядах поруч. Кожна команда отримує рівну кількість книжок. Дитина попереду по одній передає книги назад. Одна команда лише правою рукою, інша – лише лівою. Потім міняється як рух книг, так і руки, якими вони передаються.Перемагає той, хто найшвидше передав книги на вихідну позицію.

Другою «олімпійською дисципліною» є естафета з книжками на голові. Кожна команда вибирає одного хлопчика і одну дівчинку, які намагаються якнайшвидше оббігти позначену територію з книжками на голові, намагаючись при цьому не втрачати рівноваги, щоб книжка не впала. Цю ж гру можна повторити, ускладнюючи завдання: біг із книжковими перешкодами.

Книжкова олімпіада у процесі…

Після цього старшим діткам пропонують на швидкість та правильність розсортувати рівні купи книжок на енциклопедії, підручники, романи та книжки-картинки. Далі представники команд обирають із наново розкладених на підлозі книг по одній книжці, яку вони переглядають, листають, ознайомлюються із змістом. Тоді її кладуть до інших книжок. Представники команд (хлопчик та дівчинка) розповідають, про що приблизно йдеться у виданнях, які вони перед цим гортали, не називаючи книжку й того, як вона виглядає. Команда уважно слухає, а тоді має якнайшвидше знайти ту, що найбільше підпадає під опис. Перемагає команда, яка найшвидше зорієнтувалася й упізнала книжку.

Нагородження переможців

Для меншеньких діток натомість роздають карточки з різними намальованими спортивними об’єктами чи олімпійською атрибутикою, і дітки повинні посортувати ці картинки під книжки, що перед ними. Наприклад: на картинці намальований баскетбольний м’яч, тож вони повинні відібрати книжку про баскетбол, тощо. Яка команда найшвидше й найточнніше відсортує, та й переможець.

Захопливою для першокласників стала так звана «книжкова будівнича майстерня», коли команди повинні були «збудувати» з різних книжок, різного формату, ваги й товщини власні та стійкі замки. Це будівніцтво зайняло найбільше часу, дітки дуже старалися. Дівчатка були дуже вигадливими, але бажана естетичність оселі не вписувалася в поняття надійності та стійкості, хатки швидко розвалювалися. А ось хлопчики дивилися на справу передусім практично, відчувши на дотик різницю між тонкою й товстою книгою, між м’якою і твердою, і, відхиливши естетичні зазіхання дівчат, помислили тверезо й таки збудували стійку хатинку з книжок. Очевидно, практичне бачення хлопців та естетичні смаки дівчат воєдино – таки невід’ємні запоруки добротної та затишної оселі!?

Книжки дарують дітям радість 🙂

Й от, коли діти вже набавилися з книжками, порухалися, погуляли, побігали, поскакали, покричали й дещо притомилися, Юлє запрошує всіх, і малих, і великих, послухати історію про одного пінгвіна, який переміг усіх на Олімпійських іграх, якого у скрутну хвилину розчарувань та дискримінації серед Людей підтримала, за наказом Лева, короля звірів, уся звіряча бригада. І про те, як звірі, незважаючи на те, що вони є однозначно переможцями у багатьох Олімпійських видах спорту, зрозуміли, що медалі їм насправді непотрібні, вони потрібні людям. Люди ж усвідомили, що вони не є найкращі на землі і що часто несправедливо чинять, зокрема й щодо тварин. Пінгвінчика було реабілітовано й він отримав від Людей свою заслужену Золоту медаль.

І аж насамкінець Юлє оголошує переможців…

Ось що з усього побаченого мене найбільше вразило – це вчителі, які приводили обидві групи дітей. Таких би я хотіла мати для дітей України сьогодні: вільних, активних, рухливих, ерудованих, дисциплінованих, веселих, інтерактивних… Вони не сидять байдуже збоку, відбуваючи незрозумілу для них акцію, на яку їх змусили прийти… Вчителі самі, ще на початку року обирають разом із дітьми різні майстер-класи і планують спільні науково-розважальні шкільні вилазки. Одне слово, – адекватні, круті та повністю зайняті дітьми. Зичу Україні та українським дітям таких, і вони завжди будуть переможцями будь-де та будь-коли!