Лайфхаки для літнього родинного читання
Автор: Галина Ткачук
Літо – традиційний сезон фестивалів, тож БараБука стежить за тим, як «фестивалить» література для дітей та підлітків, яке місце у цьому книжковому русі ми яко суспільство приділяємо книжкам для дітей, підлітків та родин.
Натхненні цьогорічним досвідом Книжкового Арсеналу, коли подія «Дамо джазу! Музика та поезія від сучасних дитячих авторів та музикантів», відбулася помітно та гучно на великій вуличній сцені, ми придивляємося до досвіду інших країн, де дитяча книжка як справжня рок-зірка промовляє з великої сцени.
Одним із таких кейсів, вартих, на нашу думку, стати натхненням для українського фестивального руху, є польський Міжнародний фестиваль дитячої літератури «Рабка».
Спершу трошки контексту. Рабка (а точніше – Рабка-Здруй) – це передусім мальовниче курортне гірське містечко у малопольському воєводстві, знайоме багатьом українським дітям як місце, де було розміщено сотні наших біженців на початку повномасштабного вторгнення. Рабка має титул «Міста дітей світу», бо за свою історію надала можливість лікування, відновлення та розвитку багатьом дітям, і тепер є дуже відомим дитячим та родинним курортом.
Чому для книжкового фестивалю було обрано саме це місце – слово організаторці «Рабки» Івоні Хаберни:
«Ми не проводимо цей фестиваль впродовж навчального року у великому місті, щоб усе не зводилося вчергове до того, що вчителька приводить клас, і все відбувається на рівні школи, і школа є єдиним місцем, де говорять про читання. Ідея така: Рабка – це місце, куди приїжджають родини з дітьми, місце, пристосоване для дітей, тут дитина з мамою, тіткою, бабцею, батьком, молодшим братом іде на родинне читання.
Коли фестиваль мав відбутися вперше, люди говорили: а хто до вас прийде на захід про книжки на канікулах? Закінчується шкільний рік – залишаємо книжки, на канікулах робимо інші речі. Але ми сказали: ні. Покажемо родинам, що читання може бути дією, яка гарно інтегрує родину. І виявилося, що це працює».
Почнімо одразу з козирів. Кожен десь фестивалю закінчується «Читанням надобраніч»: у великому амфітеатрі збираються родини відпочивальників, для охочих дітей є спеціальні місця під сценою на м’яких кріслах. Якщо ви уявили, що перед цією аудиторією урочисто з’являються письменники і читають свої книжки, то ви… помилилися. Письменники та письменниці, звісно, на сцені присутні, але лише для короткого вступного слова та для автографів наприкінці читання. А читають текст відомі актори та акторки. Детальніше про цей підступний задум – знову з перших вуст.
«Навіть якщо родини не мають читацьких звичок, то у нас є такі підходи, як, наприклад, вечірні читання у виконанні дуже відомих акторів. І люди, які не читають книжок, але дивляться телебачення, приходять побачити зірок-акторів, а принагіно слухають, бо хочуть отримати автограф. Купують книжки, щоби мати автограф актора (поруч із автографом письменника, звісно ж – примітка БараБуки) на книжці, а потім її читають разом із дітьми. Це такий задум – зловити людей, які не мають читацьких навиків. А коли вони вже відчують та зрозуміють, наскільки це файно, то приходять наступний раз, – розповідає Івона Хаберни. – І, якщо відверто, так у батьків виникає певний снобізм на ґрунті читання: варто читати, добре це продемонструвати. Наприклад, на наші майстер-класи треба записуватися. Тож батьки тут, на курорті, між собою обговорюють: чи записали вже дитину на певний майстер-клас чи ще ні? А треба записати. Бо так працює цей снобізм: якщо хочемо дитині забезпечити добре майбутнє, то треба ангажуватися у такі заняття».
Формати заходів найрізноманітніші, дуже рідко це просто «авторська зустріч». Частіше – майстер-класи: письменницькі, театральні, літературно-етнографічні, ілюстраторські, літературно-фотографічні, поетично-музичні, створення спільного муралу, великі літературні ігри…
«Парадоксально, але щоразу менше працюють такі зустрічі, коли автор каже: “Добрий день, я написав книжку”, – ділиться Івона Хаберни. – Усі приходять, захоплюються: так, написав, супер. Звісно, є автори, на зустрічах із якими саме так і відбувається, але загалом діти та родини більш охочі до занять, майстер-класів, де можна щось зробити навколо книжки. Але варіант, який напевно буде дуже невдалим, це коли приходить автор і каже: “Добрий день, діти, я написав цю книжку, чи маєте до мене якісь питання?”. Ну і діти питають: “Чи є у вас собака?”. Та інше подібне. А підлітки у такий спосіб уже не хочуть говорити. Ясно, що існує формат, коли є модератор зустрічі, але часто цей модератор починає говорити з автором на теми дуже дорослі, а дитина відпливає. Очевидно, є автори, які мають харизму в тому сенсі, що вони шоумени. Є люди, які приїжджають зі своєю програмою на межі театру».
До речі, про межу театру. Саме у ляльковому театрі «Рабцьо» традиційно відбувається доросла частина дитячого свята, за ідеєю подібна до «Науки БараБуки»: тут збирається професійна аудиторія бібліотекарів, письменників, видавців, педагогів, батьків, щоб обговорити важливі питання дитячої літератури та читання довкола певної тематики. Цьогорічний анонс звучить так: «Запрошуємо дорослих на конференцію 19 липня, під час якої тринадцять експертів розкажуть про те, як надихнути дітей на великі мрії та навчити їх наполегливості втілювати». За один конференційний день заплановано аж тринадцять доповідей, це можливо завдяки традиційному формату цього заходу: кожен виступ триває 20 хвилин та не передбачає подальшого публічного обговорення.
Однак розпочинається доросла програма із вручення премії «Zwyrtała», присуджуваної за найкращу ідею промоції читання. Це відзнака для бібліотекарів, і тому саме представників цієї професії зазвичай найбільше у залі. У 2023 році переможицею стала пані Анна Ґінєвська, вчителька-бібліотекарка Педагогічної бібліотеки Воєводського методичного центру в Ґожуві-Велькопольському, за проєкт: «Перерва на читання» – 3-тя Міжнародна частина 7-ї Національної кампанії із встановлення рекорду кількості осіб, що читають під час перерви. А у 2022 році нагороду отримав Збіґнєв Пахо та команда Міської публічної бібліотеки в Раві-Мазовецькій за два проєкти серій бібліотечних тік-токів.
Маємо підкреслити, що такі свята – можливість поговорити про свої досягнення у невимушеній доброзичливій атмосфері, потримати відзнаки та премії – надзвичайно вдала ідея не лише для розбудови середовища творчих бібліотекарів, а й для промоції читання вцілому. БараБука не стомлюється нагадувати, що наші бібліотекарі – це невтомні амбасадори дитячої книжки у кожному населеному пункті, у кожній громаді. Тож великі проєкти промоції читання на рівні країни просто не можуть відбутися без залучення цього надзвичайно творчого та плідного середовища.
Принагідно нагадаємо, що представники нашої професійної спільноти, хто наразі перебуває у Польщі та розуміє польську, можуть безкоштовно відвідати цьогорічну конференцію, програму якої та лінк на реєстрацію можна знайти за посиланням.
Ну і, звісно ж, малі читаки, хто розуміє польську, запрошені на всі події фестивалю. Зірковими міжнародними гостями цього разу будуть Маргіт Ауер, відома українським читачам завдяки циклу книжок «Школа чарівних тварин», шведська авторка Еса Лінд, авторка та ілюстраторка із Хельсінкі Рікка Янті. Також на фестиваль завітають зі своїми новими книжками чимало польських письменників та письменниць, з-поміж яких українським читачам завдяки перекладам відомі Катажина Ририх, Юстина Беднарек та Барбара Ґаврилюк.
Міжнародний фестиваль дитячої літератури «Рабка» відбудеться 17–20 липня в містечку Рабка-Здруй.
Світлини надані організаторами фестивалю.
