4+

Лірика, гумор і зухвалість люблячого татка

Валерія Бєляєва

Володимир ВАКУЛЕНКО-К. Татусева книга: літературно-художнє видання. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 32 с.
Уподобань: 1

Татко й вірші –це вже чарівне поєднання. У мене, наприклад, чудові стосунки з батьком– це людина, якій я телефоную принаймні тричі щодня, хоча живе він в іншому місті. А от уявити, щоб тато читав мені віршики, не можу. Хоча хтозна. Може, цей серйозний дядько з бородою щось приховує, і в дитинстві навіть пісеньки нам із братом наспівував…

Тому власне видання з назвою «Татусева книга» та гарнющим татком у ковбойському капелюсі на обкладинці викликало в мене шалене захоплення. Батько і матуся для дитини – найближчі у світі люди. І так чудово, коли з раннього дитинства встановлюється настільки ніжний зв’язок, коли татко стає одночасно й суперменом, і порадником, і найкращим другом.

Замість коника – мій тато
Мусить вранці поспішати.
– Що ж ти тата осідлав?
– Пішки йшли б, так він проспав…

Книжку написав Володимир Вакуленко-К. для двох синочків, Віталіка та Влада, про що свідчить присвята твору й звернення в деяких текстах. Це низка дотепних віршиків із оригінальними/нестандартними сюжетами. Вони про речі, добре відомі дитинці, але подані в цікавій формі: про яскраву клумбу з квітів, які вирощує слоник Славко, про переповнену зупинку, де кумедний щурик намагається сісти на автобус, тощо. Є і зовсім дивовижні сюжети. Діткам точно буде цікаво прочитати смішні історії про новосілля крота, день народження кульбабки або равлика-школярика, що, вийшовши з дому 1-го вересня, до листопада нарешті доповз до школи.

Гумор пронизує всю книжку. Тут є навіть спеціальні павуки, що сміх продавали. Надзвичайні ілюстрації Наталки Гайди додають татковій дотепності барв і викликають добру усмішку з першої до останньої сторінки. Це справді не банальні історії, а яскраві оповіді, що, підозрюю, складені не без допомоги синівської фантазії. Щодо ілюстрацій – вони настільки приємні, що, наприклад,у таксу я просто закохалася. Загалом, як і в усю творчість Наталки Гайди, яку, користуючись нагодою, кілька годин переглядала на теренах інтернету.

Вимальовується виразний і цікавий образ тата, адже вірші не абстрактні, а дуже особисті. Можна почути батьковий голос, що читає їх синочкам під час гри. Цей татко – і сильний ковбой, що, безперечно, є прикладом для наслідування та об’єктом дитячого захоплення, і ніжний батько, що співає синам власну надзвичайно «смачну» колискову, в якій є «шоколадні ночі», «карамельний ему» та «яблучні ліхтарики», і бешкетник, який вдає коника, везучи малюка в дитячий садок, і добрий оповідач цікавих історій про тварин і не тільки.

Варто також зазначити, що якість видання і друку відмінна, чим «Видавництво Старого Лева» завжди може похвалитися. Обов’язкова, як на мене, книжка для читання малюкам десь від 2–3 рочків до дошкільного віку, та й просто для естетичного задоволення.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар