4+

Магія родинних небилиць

Анастасія Куликова

Грася ОЛІЙКО. І ніякі це не вигадки! – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2024. – 32 с
Уподобань: 2

Як звичний чай з лимоном може перетворити парк на велетенський ліс? Де зручніше спати — у власному ліжечку чи у лисячій норі? Чи можна проковтнути місяць? Відповіді на ці та інші цікавинки уважно шукайте у збірці казкових історій Грасі Олійко «І ніякі це не вигадки!» від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

«Я не хочу спати» — це своєрідний дитячий пароль, що має активувати в дорослих усю вигадливість, сміливий лет думок і неабияку витримку, оскільки лише найнесподіваніші історії здатні творити диво присипляння вимогливих несплюхів. Зі слів авторки, її книжка почалася саме так — зі спроби заколисати донечку щойно вигаданою небилицею про місяць.

Письменниця вправно перетворює знайомі й близькі всім родинні ситуації та дитячі вередульки на справжні пригоди. І вже немає маленьких капризунів — тепер вони мандрівники й мандрівниці казковим світом, у якому на допомогу можуть прийти тварини, дерева чи навіть улюблені речі. Непорозуміння переростають у дружбу, а кожна пригода завершується щасливо.

Авторка з особливою уважністю вплітає в свої оповідки тему допомоги безпритульним тваринам. Для неї це не лише слова, а й стиль життя. Досвід перетворюється на історії та обережне нагадування, що добре й гуманне суспільство починається з кожного особисто. Ця тема є наскрізною для всіх книжок Грасі Олійко, дві з яких – «Сукня для Марусі» (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА») та «Різдвяна Шапка Янголинки» (Видавництво Старого Лева) здобули премію «Гуманна книжка» від організації з порятунку тварин і довкілля UAnimals.

Дев’ять чарівних історій ніби й не пов’язані між собою, проте відчуваються як цілісний простір доброти, взаємопідтримки та прийняття. Ось талановита киця Марічка. Ще кошеням її забрала з притулку чудова родина. Тепер вони щасливі разом, і навіть несподівана халепа не лише не розсварила їх, а відкрила для киці нові захоплення. 

Тепла ковдра — героїня іншої казки, щира й турботлива, ніби символ емпатії та дбайливого ставлення до тварин, які з різних причин не мають дому. 

Також письменниця лагідно підказує, що дуже часто той, хто помилився, особливо потребує підтримки. А відчувши її, буде здатен на справжні дива. Всі ці моменти прописані легко, з гумором. Не сприймаються, як повчальні, але дають привід для глибшого обговорення важливих тем із дітьми. Допомагають розвивати в них турботу й співчуття до тих, хто дійсно цього потребує.

«… не журись, коли щось пішло не так — можливо, згодом з цього вийде щось радісне і цікаве»

Є тут і важливі поради, як поводитися в нестандартних казкових ситуаціях. У вас зникли смужки, не змиваються какаовуса або гойдалка винесла поза межі рідного міста? Не хвилюйтесь, усе буде добре! Кожна казка у збірці — це неочікувані сюжетні повороти, харизматичні герої, щирий гумор для спільного реготання з дітьми та життєва іронія, яку зчитають дорослі. Тому книжка, хоч і розрахована на дошкільнят, закохає в себе читачів будь-якого віку. Серед казок точно буде декілька, які, мов портал, закинуть вас у родинні спогади, де знайдеться ще більше смішних та унікальних історій. Хтозна, можливо саме ця книга надихне вас створити власну збірку сімейних пригод.

Особлива літературна магія виникає, коли книгу пише та ілюструє одна людина. Як влучно підмітила Ольга Купріян, Грася Олійко — ілюстрАвторка — майстриня ілюстрації та письменниця одночасно. Яскраві, несподівані образи, міміка її персонажів й розсип дотепних дрібничок підсилюють кожну історію та залучають читачів до пригод, водночас огортаючи м’якою ковдрою безпеки та затишку. Палітра художниці щедра й позитивна. Навіть у назвах казок приховані маленькі мальовані деталі, які ніжно розкривають їхню тематику.

Читачі та фахівці високо оцінили видання. Нещодавно збірка стала переможницею Топу БараБуки 2024 у номінації «Ілюстрована книжка року». А в грудні минулого року отримала премію «Дитяча книга року ВВС-2024».

Це надзвичайно світла, смішна, добра й речитабельна книжка. Наша родина із задоволенням перечитала її тричі (разом із шестикласником, так 🙂 Тому мушу попередити, що є ризик вивчити декілька казок напам’ять, запросити на гостину справжній ліс або ж зірватися посеред ночі тестувати на витривалість какаовуса. Та зрештою герої завершать свої подорожі, а задоволені читачі солодко засопуть. 

Грася Олійко поступово, книжка за книжкою, створює свій власний казковий світ сповнений доброти та любові. У ньому немає місця зневірі, оскільки з кожної ситуації є вихід. Варто лише зосередитися, почути себе або ж звернутися за допомогою до близьких і друзів. Можливо, наступного разу герої всіх книжок зустрінуться в новій історії? Щиро хочеться продовження!

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар