11+

Миха Ватсон і Льоха Холмс

Володимир Чернишенко

Олександр ЕСАУЛОВ. Справа честі. Щурячий підступ. Жіноча справа. Полювання на мамонтів. Державна справа. – Вінниця: Теза, 2015–2016.
Уподобань: 8

Дитячий детектив – це не просто жанр, а ще й назва серії детективних повістей для дітей та підлітків від видавництва «Теза». Поки що її представлено лише одним автором, зате яким! Олександр Есаулов добре знаний майстер пригодницької динамічної прози (згадаймо його «Зоряну електричку»), він уміє тримати увагу навіть непідготовленого читача і здатен говорити з дитиною її мовою. Тому те, що розпочата 2011 року серія, за останні два роки поповнилася одразу п’ятьма історіями, і вже анонсовано нові повісті – не може не радувати.

Попередні детективи серії відзначалися гостросюжетними пригодами, переслідуваннями й нетривіальними загадками. Були до них і певні питання, як-от надто сильне занурення дітлахів у кримінальний світ, експлуатація деяких штампів і стереотипів, як-от зображення недорікуватих злодіїв, пієтет до російської історії тощо.

Треба сказати, що не лише герої Есаулова ростуть із кожним наступним томом, – сам автор росте і з кожною новою книжкою: його історії стають все більш виписаними, герої – ще живішими, проблеми – ширшими. Читати ці детективи цікаво, вони промовляють до найширшого кола читачів і можна тільки сподіватися, що автор втримає ним самим заданий темп і висоту польоту.

«За ці кілька днів ми дізналися тільки от що: по-перше у Філімонового брата вкрали ртуть, яку він купив для дослідів. По-друге, викрадач був досить тілистий: у стіні сараю виламано дві дошки, а для худорлявого вистачило б і однієї. Але сьогодні…»

Проблеми, з якими стикаються головні герої повістей, найрізноманітніші й головне – реальні. У повісті «Справа честі» героям доводиться розслідувати викрадення орденів зі шкільного музею. Окрім власне сюжетних ходів, письменник встигає ще й розповісти багато цікавого про ордени, колекціонерів і справжню вартість деяких відзнак. Викрадачі дівчачих мобілок та каналізаційних люків не встояли перед нашими детективами в «Жіночій справі» та в «Полюванні на мамонтів», а в «Державній справі» діти зіткнулися у двобої зі справжніми фальшивомонетниками.

Автор не цурається описувати в дитячих книжках не надто приємні реалії дорослого світу – зарплату в конвертах, службове недбальство, недобросовісну (іноді) роботу міліції… Хоча переважно міліція у книжках Есаулова – майор Слісаренко – персонаж позитивний. Цікаво, чи з’явиться в наступних серіях нова поліція? Позиція автора, яку помітно у його творах, – говорити з дітьми відверто, не тримаючи дистанції, головним критерієм обравши чесність. Мушу визнати, це працює.

Що цінного в цих книжках, окрім сюжетів, то це еволюція героїв і їхнього оточення. Найяскравіша на мою думку повістина – «Щурячий підступ» – окрім закрученого детективного сюжету з відбитками пальців, мінуванням приміщень та крадіжками зі зломом, містить ще цікаві описи романтичних стосунків хлопців і дівчат. Герої поступово знаходять собі когось до пари, і це цікаво. А як далі розвиватимуться стосунки головних героїв? Чи випробує дитяче кохання випробування часом? Побачимо в наступних книжках, слід сподіватися! Перенісши місце дії своїх історій до школи, Есаулов досягає чудового ефекту –створює жваву й дотепну шкільну повість із однокласниками, вчителями, друзями й недругами. Це надзвичайно цінно і надзвичайно цікаво. Інша детективна серія Андрія Кокотюхи, на жаль, урвалася саме тоді, коли в її героїв з’явився шанс боротися зі шкільною диктатурою разом із однокласниками. Тут же все ще попереду! А поки що досить і того, що в «Щурячому підступі» школярі відкрито протистоять несправедливості й розігрують таку собі лайт-версію «битви за Гоґвортс».

Читайте також: Вполюй чупакабру в собі

Любовні справи хлопців і дівчат із детективів Есаулова найбільше розкриті в «Жіночій справі». Тут вам і перші закоханості, і перші любовні невдачі, навіть перші поцілунки «а можна в щічку». Єдине, що можна закинути авторові, – то це певну стереотипність поведінки героїв, а надто героїнь. Між тим, читається це все весело й дотепно.

есаулов4Цікаво, що ключові герої повістей, – діти досить успішних батьків, у яких немає проблем у родинах. Діти з неповних чи бідних родин фігурують на сторінках книжок, але на ролях другорядних, іноді – як жертви криміналітету. Як тут не згадати звинувачення, які багато років тому звучали на адресу детективів Енід Блайтон, якій закидали, що вона писала про «дітей снобів» – вузького прошарку аристократії. Звісно, в Есаулова аж такої соціальної прірви між героями і не-героями бути не може, але все ж чекаємо на розширення списку героїв.

Досить вдалою видалася ідея залучити до редагування книжок відомого дитячого письменника Олександра Дерманського. Мабуть, не в останню чергу завдяки йому книжки, видані 2015 року, позбавлені неоковирностей, які незрідка траплялися в попередніх історіях. На жаль, перекладені Степаном Андріійовичем (орфографію збережено) дві останні книжки серії слабують на велику кількість граматичних помилок, пропущені зайві букви й назагал потребують ретельної коректури.

Читайте також: Рідна література в перекладі

Отож, Миха Холмс, Льоха Ватсон, Настя Бонасьє, а ще Янка і Таська, Філімон і Велет – герої повістей, які мають шанс не просто полюбитися юним читачам, а й увійти в канон не лише детективної дитячої, але й підліткової прози. Нові книжки автор уже анонсував – залишається лише побажати видавцю наполегливості, а самим запастися терпінням. Наступна серія буде зовсім скоро!

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар