Найсвятіший День року
Найтеплішою осінньо-зимовою книжкою цього року стали для мене «Казки Різдва. Книга друга» Богдани Матіяш. Це твори поза категоріями часу чи віку, їх не обов’язково читати тільки на різдвяні свята й тільки дітям. Книжка несе катарсис і дорослим: вона спантеличує, очищує і робить щасливими. Загнана життям людина пригадує, що Різдво – це найвеличніше свято року, бо народився Спаситель і завдяки Йому ми живемо і маємо життя вічне. Якби була змога, то подарувала б «Казки Різдва» кожній дитині, щоб вона потрапила у світ добра й ласки, у світ, де існує справжня ніжність, де покараного обов’язково зрозуміють і пробачать, де життя є найбільшим дивом, а найкращим другом може бути пес, чи ведмідь, чи вітер, де не існує самотності, а радість – єдина реальність. Нещодавно знайома запитала мене, як відповісти малій на запитання «Хто такий Бог?». Я замислилась, щоб підібрати вдалу відповідь, а потім сказала, що днями передам її шестирічній донечці «Казки Різдва» для сімейного читання. Зі світу цієї книжки не хочеться йти, не хочеться, щоб вона закінчувалася. У текстах Богдани Матіяш все живе, має душу, як і людина, і може говорити. Розмовляють квіти й трави, звірі й птахи, каміння й вітер, сонце й час. Уся книжка напоєна спокоєм і благодаттю, після неї минають смуток і страх, бо перестаєш почуватися самотнім. Після прочитання бодай одного твору наповнюєшся милістю та милосердям, бо знаєш, що Хтось тримає тебе за руку, що Хтось веде тебе. І хоч яким важким і тернистим буде шлях – тобі завжди допоможуть вийти з найважчої ситуації.
«Усі царі підійшли й низько вклонилися Новонародженому Христові. Склали свої малі дари – золото, ладан і миро, а один із них несміливо поклав поруч червону троянду. І Богородиця разом із Немовлям усміхнулися»
Основний герой «Казок Різдва» – зірка, саме та, що вказала шлях до ясел Ісусика: Він лежав у сіні, а люди вже знали, що народився Спаситель. Зворушлива та неймовірно ніжна казка «Зірка та Віслюк», де навіть віслючок розуміє диво, яке сталося з Марією, Йосипом та всім світом, і приклякає перед новонародженим Сином Господнім. Подібну фабулу має історія про білого пса, де молодий собака теж минає довгий-довгий шлях, щоб схилити голову перед Ісусиком.
Читайте також: Згадати про РіздвоНаявні в книжці й важливі виховні мотиви, які ненав’язливо демонструють, що добро й добрі справи завжди перемагають. Дівчинка-золотоволоска, яка з щирим серцем робить людям добро, живе в таких злиднях, що її батьки не мають коштів на нові зимові чобітки для доньки, а старі вже латані-перелатані й не підлягають ремонту. Але Бог перед самим Різдвом творить диво для дівчинки й через милість до неї оздоровлює донечку лікаря, яка довгий час потерпала від гарячки й не могла одужати. Подібним чином показує письменниця, як Бог нагороджує за щирість іншу дитину, що має найдобріше серце на світі, чує та розуміє мову тварин і рослин, товаришує з ними й тішиться життю, але не може говорити. Батьки роблять усе можливе й неможливе, щоб єдина дочка була цілковито щасливою, але нічого не змінюється. Дівчинка й сама звикає, що не може розмовляти, але дуже сумує, що страждають батьки. І саме на Різдво Бог робить диво – дарує щирій дитині голос, відтак найщасливішими стають і батьки дівчинки.
Книжка «Казки Різдва» нагадує, яким важливим є свято народження Спасителя, якими смиренними та добрими маємо бути ми не лише у різдвяний час, а й щодня, бо Ісус прийшов на землю і помер за гріхи наші, щоб врятувати від мук вічних.
