Наталія Степанчук: «Фентезі — це чудовий жанр для сімейних читань»
Автор: БараБука
Як виглядає стислий портрет ідеальної співрозмовниці про українське фентезі? Це людина, яка знає все про книжкові вподобання підлітків, один за одним поглинає томи книжок про чарівні мечі, фей та драконів, а ще не уявляє й дня без сучукрліту. І все це поєднує в собі книжкова оглядачка Наталія Степанчук.
Чимало з нас знає її як багаторічну редакторку найвідомішого в Україні журналу для підлітків «Однокласник». Після припинення роботи у виданні Наталія взялася за адміністрування проєкту з популяризації літератури серед дітей «Читаймо». А нещодавно стала ще й Амбасадоркою конкурсу літературних подкастів КрутеЗНО. Фентезі сучасних українських авторів — одна з його шести номінацій.
Організатори КрутеЗНО обрали 20 книжок у цьому жанрі й пропонують записувати про них літкасти підліткам з 14 років. Та це не означає, що фентезі-книги не можуть зацікавити дорослих, упевнена Наталія. Так, засновник жанру, Джон Рональд Роуел Толкін, справді починав писати для дітей, і, перш за все, власних, нагадує книжкова оглядачка, але вже у його доробку є й тексти для дорослих.
Наталія Степанчук: «Якщо ще «Гобіта» можна вважати твором для дітей — я його читала в школі, у класі 7 чи 8, — то вже «Володаря Перснів» ніяк не назвеш дитячою казкою. Фентезі буває різне — і для дітей, і для дорослих. Якщо ви думаєте, що цей жанр суто для дітей, це означає, що ви мало читали книжок фентезі».
Цей жанр добре підходить для читацького дозвілля в колі родини, додає Наталія Степанчук. Сама вона переконалася в цьому ще школяркою, коли зачитувала улюблені тексти бабусі.
Наталія Степанчук: «Коли я читала «Гобіта», в нас гостювала бабуся, і я читала їй його вголос. Їй дуже сподобалося. Так само я їй читала «Гаррі Поттера». Фентезі — це чудовий жанр для сімейних читань. Можна обмінюватися враженнями, ділитися мріями. От, наприклад, в «Гобіті» є загадки. Ми всією сім’єю розгадували їх. Кожна книга може стати інтерактивом, якщо її читати разом з кимось. А якщо її читати самому, вона може стати поштовхом для того, щоб записати літкаст і поділитися з іншими своїми враженнями».
Раніше українські видавці побоювалися друкувати фентезі, згадує Наталія, адже не були впевнені, що такі «казочки» добре продаватимуться. Сьогодні ситуація змінилася, тішиться співрозмовниця.
Наталія Степанчук: «За статистикою, у 2024 році в нас зросли продажі фентезі й романтичних історій, до речі. І видавці вже зрозуміли, що цього боятися не треба. А автори зрозуміли, що цей жанр хочуть видавати, тому треба писати. І це така чудова колаборація. Тепер є з чого вибрати. Коли приходиш у книгарню, там можна “залипнути” на кілька годин, бо тобі хочеться все й одразу, і ти, як мінімум, його не дотягнеш додому. Я просто в захваті від такої ситуації. Я сподіваюся, що далі буде ще більше авторів, і в такому випадку кожен зможе знайти саме те, що йому до вподоби».
Фентезі часто сягають кількасот сторінок, не рідкість у цьому жанрі й серії книг. Щоб вибрати найцікавішу для себе історію, може знадобитися трохи зусиль. Наталія радить почати з походу в бібліотеку.
Наталія Степанчук: «Якщо ви ходите в бібліотеку постійно, бібліотекарі приблизно уявляють ваші смаки. Вони можуть допомогти підібрати таку книжку, яка вам буде більше до душі».
Якщо ж ви віддаєте перевагу онлайн-майданчикам, тут у пригоді стануть профільні ресурси.
Наталія Степанчук: «Я, наприклад, дуже багато дізнаюся про авторів з сайту “БараБука“, знаю, що і на LitCom є багато про сучасних авторів. Галина Ткачук там записувала подкаст. До того ж зараз є дуже багато ефірів у ютубі з авторами. Їх можна подивитися і послухати наживо. Я зараз веду проєкт «Читаймо». Це проєкт з популяризації читання серед дітей, але підлітків ми теж зачіпаємо. На шкільних канікулах часто проводимо ефіри з сучасними українськими авторами».
Ще один шлях до вдалого книжкового вибору, запропонований Наталією, — це рекомендації блогерів та ближче знайомство з читацькими інтересами самих письменників.
Наталія Степанчук: «Мені дуже допомагають блогери — зараз їх дуже багато, і підлітків зокрема. Я обожнюю блог Анни Полегенько. Стежу на за ним ще з часу його створення. В нас з нею подібні смаки. Я іноді читаю те, що вона хвалить. Письменники теж іноді розповідають про книжки, які вони читають. Наприклад, Наталка Матолінець час від часу пише про те, що вона читає, Анастасія Нікуліна, Макс Кідрук (але він більше пише про науково-популярну літературу). Інколи я читаю щось таке, що читають мої улюблені письменники».
Поради вчителів та батьків-книголюбів теж ніхто не скасовував, тож може бути корисно звернутися й до них під час вибору книги для літкаста, додає Наталія. Ще одна рекомендація від книжкової оглядачки — стежити за літтрендами, які обговорюють на читацьких клубах. Та чи не найпростіший спосіб просіяти чималу книжкову пропозицію, на погляд Наталії Степанчук, — це уважно прочитати анотації. А от починати смакувати літературним стилем письменників радить не з книжок-товстунців, а, якщо є така можливість, з оповідань.
Наталія Степанчук: «Якщо ви нічого не знаєте про сучасних авторів, ви можете взяти збірку оповідань, де є багато авторів. Є, до речі, і збірки фентезійних оповідань. Наприклад, «Змієві вали» (антологія вийшла у видавництві Vivat у 2024 році, упорядник Володимир Арєнєв, — ред.). Там від класичних текстів і до сьогодення. Або «Мотанка» (ця збірка також вийшла у видавництві Vivat у 2024 році, упорядниця Олена Рибка — ред.) — там суто про сьогодення».
Пірнати у вигадані улюбленими письменниками світи — справжнє задоволення, не приховує Наталія. Хоча, додає, книги, які виходять циклами або цілими серіями, читати не завжди зручно: між появою частин іноді минає настільки багато часу, що деталі губляться й доводиться перечитувати все з першої сторінки.
Наталія Степанчук: «У Володимира Арєнєва може таке бути, що він напише першу частину, другу, а потім ти чекаєш наступну частину 10 років. І поки вона вийде, ти вже трошки забуваєш, що було в попередніх. Доведеться все перечитувати. Тож якщо читати серії, безпечніше читати ті, які вже повністю вийшли».
Довге очікування спіткало Наталію і з однією з перших українських книг у жанрі фентезі, яка потрапила їй до рук.
Наталія Степанчук: «Одна з книжок, з яких у мене почалося занурення у фентезі, «Лісом, небом, водою» Сергія Оксеника, — це цикл. Там три книжки. У нього теж був момент, коли вийшло дві, а третя потім довго не виходила. Ох, як я чекала цю третю частину! Інколи навіть просто заходила в книгарню і питала, чи з’явилася».
Розтягнуті в часі історії лише розпалювали читацький інтерес Наталії до фентезі. Водночас найбільшим він став не через радісне очікування на продовження пригод улюблених героїв – заглибитися у фентезі спонукала війна.
Наталія Степанчук: «Фентезі особливо багато я стала читати після повномасштабного вторгнення, тому що це дуже хороший спосіб відволіктися, налаштуватися на позитив, тому що в кожному фентезі є якась епічна боротьба, і вона завжди закінчується перемогою добра. Я впевнена, що так буде і в реальному житті».
На першому місці у списку на прочитання в оглядачки — саме українські автори. Багатьох із них Наталія Степанчук знає особисто.
Наталія Степанчук: «Українські автори дуже досяжні, дуже відкриті й цінують, коли про їхні книжки говорять у соцмережах, чи так, при зустрічі».
Наталія упевнена — авторам подкастів про сучукрліт не варто боятися критики чи образ з боку письменників.
Наталія Степанчук: «Дехто (з письменників, — ред.) навіть каже: “Я дуже ціную критичні відгуки, бо вони допомагають мені стати кращим”. Тому критичний відгук — це не поганий відгук. Якщо ви сумніваєтеся, що може якось погано говорите, що не до кінця зрозуміли книжку, що про неї вже записали багато літкастів, то навіщо ще й вам записувати, то відкладіть це (тобто сумніви, — ред.) на потім. Спочатку запишіть, надішліть, а потім побачите, що з цього вийде».
Надія Петруньок
На основі ефіру з Наталією Степанчук на сторінці конкурсу КрутеЗНО в інстаграмі
