Ніцой Лариса | Письменники


Письменниця, громадська діячка. Народилася 17 березня 1969 року на Кіровоградщині в родині лікаря та вчителя. 1991 року здобула освіту в Кіровоградському педагогічному інституті. Працювала вчителькою української мови та літератури в місцевій загальноосвітній школі. 1998 року переїхала до Києва, де активно взялася за громадську й політичну діяльність.

Літературна діяльність Лариси Ніцой тісно пов’язана з освітянською та громадською активністю. Письменниця ініціювала чимало соціальних і культурних проектів: щорічний круглий стіл «Книга на захисті дитячої душі», Всеукраїнський рух «Дорослі читають дітям», Всеукраїнська акція «Почитай мені, татку!», «Тиждень читання для дітей» (Музей-квартина П.Г. Тичини) та інші.

2001 року вперше опубліковано «Казку про славного Орленка», від 2006 року твори Лариси Ніцой виходять окремим виданнями (казкова повість «Пригоди лисеняти Бума»), казка «Як хом’ячок друзів шукав» (2008), «Невигадані історії про звіряток-друзяток», «Казка про Українське Щастя» (2009), казка «Ярик і дракон» (2010), «Зомба, або Історія одного хлопчика» (2010) та «Страшне страховисько» (2010), «Ярик-векалка» (2012) та інші. 2015 року вийшли «Павлусь і Павлинка», «Мій Блек», «Неслухи і вередулі», а в новоствореному видавництві «Чорні вівці» вийшла історія для дошкільнят «Зайчикове щастя». Загалом у доробку Лариси Ніцой понад 15 видань для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.

Лауреатка Всеукраїнської премії «Гілка золотого каштану» та дипломантка міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

Захоплюється дизайном і фотозйомкою, колекціонує дитячі книжки та мультфільми, любить подорожувати і спілкуватися з дітьми. Виховує доньку та сина.

Print Form
Подiлитись:

Відгуки/1

  1. Дякую, дякую, дорога пані Ларисо. Ви навіть не уявляєте, як я втішився, відкривши у Вашій особі ревного захисника рідної мови. Я цій обороні присвятив понад півстоліття, зазнав чимало поневірянь, але не каюсь. Бережіть своє здоров’я: воно потрібне для успішної боротьби.

Додати коментар