«Освіта» нахабно краде малюнки українських художниць


Видавничий дім «Освіта» використав у підручнику з української мови за 5-й клас (Українська мова: підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.П. Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2013) малюнки українських художниць Марисі Рудської, Катерини Штанко та Вікторії Проців. Дозволу на використання ілюстрацій у художниць ніхто не запитував, ба більше, в «Освіті» навіть «покращили» їхні роботи, обрізавши малюнок Катерини Штанко й переназвавши малюнок Марисі Рудської.

«Про свою роботу в підручнику я дізналася випадково, колега мого тата взявся допомагати доньці з домашнім завданням і помітив, тоді ж повідомив, – розповідає Марися Рудська, чий малюнок “Весна” потрапив у підручник зі зміненою назвою “Я спілкуюся зі світом”. – Було доволі образливо, бо мене про це ніхто не попередив, не узгодив зі мною альтернативну назву роботи, я вже мовчу про гонорар. Ще більше засмутило те, що це узгоджено законом. Виходить так, що автори, упорядники, верстальники, друкарі, вантажники і кур’єри отримують за цей підручник гроші, а ілюстратори – ні. Більше того, вони й не проінформовані, що їхні роботи десь використані. А якщо наступного року вони проілюструють моїми роботами комуністичну епоху в підручнику з історії, я теж із цим мушу погоджуватися?» – обурюється художниця.

1На жаль, українські закони таке й справді дозволяють. У пункті 2 статті 21 закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено, що «без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається (…) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру».

Головний редактор видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович, якому належать права на ілюстрацію Катерини Штанко з книги «100 казок», визнає, що майнові права видавництва порушено, однак не бачить сенсу витрачатися на судову тяганину. Поет і редактор уважає, що такі справи слід вирішувати «по-людськи»: як мінімум, «ставити до відома художника, видавця, вказати в підручнику, врешті-решт, звідки взято ілюстрацію». А найрозумніше – «формалізувати стосунки»: підписати договір про використання, заплатити гонорар художникові.

Як уже писала раніше «БараБука», це не перший випадок, коли упорядники шкільних підручників на свій розсуд «покращують» авторські твори. Отак, у 2012 році здійняв шум буквар видавництва «Грамота», автори якого спотворили вірші багатьох сучасних українських поетів.

Джерело: «БараБука».

Читайте також: Міносвіти вкотре «благословило» плагіат у підручниках

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: