Переможці «Читай-Пиши» обирають детективи та космічні пригоди

Автор: БараБука


18 травня стали відомі імена переможців конкурсу відгуків «Читай-Пиши». Усі вони влітку відвідають Харків, де зможуть познайомитися з різними професійними та культурними середовищами. Крім того, переможці отримають цінні подарунки від організаторів та партнерів конкурсу: сертифікати на книжки, планшети, смарт-годинники, набори гаджетів для відеоблогінгу. Та чи не найприємнішим є те, що роботи переможців будуть опубліковані на БараБуці. Розпочинаємо з робіт, які посіли перші місця.

Текстові рецензії:


1 місце, категорія 10–13 років

Любченко Микита, м. Костянтинівка (Донецька область)

Сергій Гридін. Відчайдушні. – Київ : ВЦ «Академія», 2017. – 128с.


Інструкція до літніх канікул

Цієї весни я прочитав цікаву повість – детектив «Відчайдушні» Сергія Гридіна, і вона запала мені в душу. Тільки-но уявіть! Мої канікули, як і в головних героїв твору, теж проходять у селі в улюблених бабусі та дідуся. Ми з друзями так само приїжджаємо з різних куточків країни, як Дмитро, Андрій, Павло та Катерина, щоб «відпочити від міського смогу» та допомогти рідним. І подібно їм мріємо про справжні пригоди! Розумієте тепер моє захоплення! Ще й назва – «Відчайдушні»! «Скільки ж у творі, напевно, небезпечного та дивного?!» – подумав я і не помилився. Це не просто книга! Це засекречена автором інструкція до цікавих літніх канікул. Гадаю, я зміг її «розкодувати», і радо поділюся кількома основними положеннями.

Пункт 1. Варто розбудити свого внутрішнього детектива. Саме це випадково зробив Дмитро, прочитавши «Пригоди Шерлока Холмса» А. Конан-Дойла. Тому-то прохання завжди гостинної бабусі поїхати з Озерного додому не просто здивувало хлопця (погодьтесь: нетипова ситуація), але й викликало підозру. Виявилося, що в селі почали зникати діти: «Кажуть, що то якесь чудовисько по лісах бігає. Чупакабра чи що?» Нічого собі зав’язка! Що ж тут може вдіяти недосвідчений юнак?

Пункт 2. Неодмінно зібрати команду. Пригоди – це цікаво, але ліпше бути не одному. Так і веселіше, і спокійніше. Особливо, коли з тобою Каратист і Терорист. Уже маєте ідеї, чому хлопців так прозвали?

Пункт 3. Взяти до себе дівчинку. По-перше, у них зовсім інший погляд… Та на усе! Це суттєво допомогло хлопцям під час розслідування. А по-друге, є змога стати героєм. Треба лише перед очима прекрасної дами сміливо піти на ворога з пістолетом у руках (і то нічого, що він іграшковий)… Зате потім у лікарні вона «несміливо стисне руку, і… кудись щезне увесь біль…»! Наче в кіно. Таке воно, перше кохання, сентиментальне. Та й не тільки перше! «Я їй шоколадку залишив і додому…» – розповідає про свої нічні пригоди прихильник бабусі Дмитра, дід Василь. І це вже літня, досвідчена людина! А вночі. Потай. Зворушливо! Я щиро переймався тим, чи відповість вона йому взаємністю. Адже дорослі – це ще більші діти, ніж ми! Задається, Катруся швидше обрала, кому надати перевагу. А ти вже здогадався, про кого мова?

Пункт 4. Вірити у неймовірне! Було цікаво читати, як все село боялося пса-привида, наче чорт ладану. Але саме відчайдушним вдалося розкрити його секрет! Як і бабусі-«відьми», дуже схожої на ту, що радо частувала Гензеля та Гретель. Страшно? Цікаво?

Що ж насправді відбувалося в Озерному – це загадка, яку розгадає справжній Шерлок Холмс. Щиро рекомендую до прочитання дітям 10–15 років. Гарантую: ви захочете це відтворити! «А літо тільки починається…»


1 місце, категорія 14–17 років

Михайло Мерзляков, м. Харків

Сергій Бут. Листи з того світу. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2014. – 304 с.


Куди ви вирушите, приїхавши у Львів? Звісно, на кладовище. А що будете там робити? Ну як що? Копати. Вам може здатися дивною така логіка, але саме так думає звичайний студент із міста Лева Андрій Багрій.

Роман «Листи з того світу» Сергія Бута, виданий 2014 року, – це книга, що «розірвала» в моїй голові всі шаблони української літератури. Я, як людина, що дуже скептично, або навіть негативно ставиться до неї, під час читання відчув такий собі шок: я не міг повірити, що книга українського автора виявиться настільки цікавою!

Здавалося б, що тут такого? Історія про дивного хлопчину, який переїхав жити до ворожки, а тій ввижаються духи. Разом вони намагаються зрозуміти, що то за примари. Але автор настільки філігранно працює з деталями, саспенсом, що неможливо відірватися. Кожен наступний розділ, аж до фіналу, лишає більше питань, ніж попередній. З кожною сторінкою читачеві відкривається все більш жахлива, та від цього не менш цікава картина. Сергій Бут так майстерно інкрустував діаманти сюжетних ліній у єдине кольє, що сюжет здається ідеальним. На мій погляд, містика є родзинкою роману. Усі обставини складаються так, що читач не може зрозуміти, що до чого, аж до останніх сторінок. Хоча деякі питання залишаються відкритими навіть після фіналу. Як казав сам автор: «“Листи з того світу” – історія з багатьма невідомими».

У книзі є немало «чехівських рушниць», що вистрілюють саме тоді, коли про них забуваєш. Маленькі деталі призводять до жахливих подій. Найкраще можна це зрозуміти лише під час повторного читання, бо тоді всі персонажі, події постають перед нами у діаметрально протилежному світі. Так, у цій книзі є кліше, однак воно дає читачеві можливість краще розібратися у характері персонажів, відчути себе більш близьким до них. Самі герої, як головні, так і другорядні, прописані добре: у кожного своє життя, характер, навіть манера спілкування. Усі персонажі є важливими для сюжету. До вподоби мені ще й те, що в другій половині роману герой залишається сам-один зі своєю проблемою, бо та, хто його підтримувала, більше не може цього зробити. Схожих прикладів у літературі світу дуже багато: Гаррі Поттер залишається без Дамблдора, Мідорія – без Всемогутнього тощо. Прекрасно, що ця історія не про непереможного воїна, не про немічну покритку, а про звичайнісінького студента Андрія, що потрапив у вихор таємниць та загадок.

Мене фінал трохи розчарував. Я чекав дещо іншої розв’язки. Однак, якщо задуматись, то такий кінець більш логічний. Саме з нього я виніс уроки: «Завжди треба бути обережним і уважним», «Не довіряй незнайомцям».

Не сумніваюся, що розчарувався я ще й тому, що це – кінець. Дуже не хотілося відриватися від неповторної атмосфери старовинного міста Лева, що його так майстерно описав Сергій Бут. «Цілий Львів – то музей просто неба…» – каже автор. І він розкриває красу цього міста, показуючи її читачеві у рядках свого роману: площа Ринок, монастир Бернардинів, Личаківське кладовище тощо. Кожна старовинна вуличка, кожний дім – усе прописано автором до деталей. І саме це створює неповторний затишок, спокійну атмосферу міста Лева. Читач наче сам опиняється в лабіринті старовинних будівель та підворіть, що повторюють химерні сплетіння подій роману.

Цей роман зайняв своє місце на полиці моїх улюблених книжок. Ідеальна комбінація містики та реального життя закохала мене. Усі сім годин читання я просто не міг відірватись. Вважаю, що ця книга просто має стати класикою української містики. Вона вже здобула перемогу в «Коронації слова», що є фактом її геніальності. Я впевнений, що «Листи з того світу» – роман, що закохає в себе кожного.

…Так, дві карти Львова у мене вже є, залишилось купити лопату – і рушаю.


Відеорецензії:


1 місце, категорія 10–13 років

Катерина Дирдіна, с.Привілля (Донецька область)

Рецензія на книжку «Космічні агенти проти сирного монстра» Ані Хромової


1 місце, категорія 14–17 років

Іванна Рубан, с.Зориківка (Луганська область)

Рецензія на книжку «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка

Далі буде!

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар