Пірнути в пригоди
Канікули, море, яхти й пригоди – усе це складові гарної історії для літніх канікул. «Пірнути в Київське море» Інни Данилюк – саме така, але не все так легко й просто, як може здатися на перший погляд.
Це дебютна повістина авторки, але очевидно не перший її текст. Письмо впевнене, вироблений стиль, що не дивно, адже Інна Данилюк вчилася і в творчій майстерні відомої письменниці, науковиці й дослідниці дитліт Оксани Лущевської, і на курсах Літосвіти.
У пролозі читач бачить відьму, яка погрожує знищити дерева, а потім знайомиться з головним героєм Устимом і пірнає у його звичне й незвичне водночас життя, в якому спочатку немає жодної магії. Хлопчик із батьками живе на Київщині, у селі Лебедівка. Батьки працюють у яхт-клубі, а Устим ходить на гурток вітрильного спорту.
«Шум парусів, що тріпочуть на вітрі, як велетенські крила метеликів, був наймилішою для Устима музикою, кращою за всі плейлисти на планеті.»
Київське море, вітер у волоссі, літо, наближається регата – здавалося б, що може піти не так? Та насправді пригоди тільки починаються. У яхт-клубі з’являється нова керівниця, яка не надто прихильна до Устима і до його батьків; Устим знаходить закинутий дебаркадер (у книжці багато цікавущих «морських» слів) і нового друга-птаха, який потребує його допомоги. Чи впорається хлопчик з усіма цими викликами? Чи подолає пірникозу (ні, це не лайка, це пташка і яхта)? І чи наблизиться до здійснення своєї мрії – навколосвітньої подорожі на яхті?
Окрім літніх пригод у повістину зашиті значно глибші сенси – це і екологічна тема, і наша історія. Бо ж Київське море – це і не море, а водосховище. А скільки їх лише на самому Дніпрі! Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське – це лише найбільші. І за кожним водосховищем – затоплення цілих сіл, знищення історії, нашої пам’яті. У повісті Інни Данилюк за всі ці руйнування і нищення природи відповідає зла чаклунка, яку має подолати Устим. Насправді ж ми знаємо, як зветься зло, яке нищить українські землі.
У книжці прямо не згадується сучасна війна (ну бо не можуть усі дитячі книжки бути про війну…), та все ж вона незримо присутня, бо Устим згадує татові розповіді про літування в Криму й неможливість відвідати дорогі серцю місця. А те, що добро і дружба перемагають у цій історії, хай і з допомогою магії, дає надію, що зло буде переможене і в реальному житті.
Теми екологічної свідомості, історичної пам’яті м’яко вплетені в сюжет, та все ж, хочеться сподіватися, зачеплять юного читача і підштовхнуть погуглити більше про затоплену церкву у Ржищеві, причини затоплення, а може, й відвідати разом із батьками – на власні очі побачити історію, що говорить сама за себе.
Що особливо цінно у «Пірнути в Київське море» – згадки про цікаві локації й непересічних людей. Серед персонажів – легенди українського вітрильництва Валерій Петущак і його дружина Наталя Македон, які вперше за незалежної України здійснили навколосвітню подорож на яхті. Чи чули ви про них? Отож. Тож це також дуже важлива справа – розповідати юним читачам про супергероїв України.
Устим мріє, що колись і він, як і його кумир Валерій Петущак, вирушить під вітрилами навколо світу. Та наразі потрібно навчитися пірнати, бо що це за капітан, який не вміє плавати під водою? Тож хлопець мусить долати свій страх, щоб допомогти другові, порятувати світ і хоч на крок (чи – гребок?) наблизити здійснення своєї мрії.
Устимові дев’ять, але він досить серйозний хлопець, страшенно допитливий – завдяки цій своїй рисі знайшов закинутий дебаркадер і дізнався таємницю відьми-пірникози – але й відповідальний. Якщо пообіцяв другові знищити небезпечний артефакт – то зробить для цього все: і батьків вмовить, і пірне, попри страх. З батьками в хлопчика хороші довірливі стосунки – вони і піджартовують одне з одного, і підтримують в усьому. І це чудово, що в книжках для дітей є місце для гармонійних сімей, хай би їх було більше і в реальному житті.
«Пірнути в Київське море» – це історія про втрати і мрії, історичну пам’ять, екологічну відповідальність, подолання страху і рух до мети. А ще – літні пригоди, чарівників, магічні артефакти і впевненість у тому, що ти робиш.
