Починати й освітлювати


У гості до БараБуки завітала Наталія Коваль – керівниця департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок», засновниця ТМ «АРТ». Уже скоро рік ми книгодрузячимося з пані Наталею в дитячій «Читальні». Сьогодні вирішили розпитати бізнес-вумен, маму й читачку про її професію, плани, спогади, спостереження щодо видавничих процесів в Україні, а також – секрети залучення до культури читання її маленького сина Богданчика.

– У світі, і також уже й в Україні дедалі більше говорять про «нове покоління читачів». Як би Ви їх описали? Які особливості читання сучасних дітей?

– Сучасні діти читають за власною метою. Їм важливо відчувати ефект від власної діяльності, до того ж незалежно від віку. Для нас у дитинстві читання було більше пізнанням, бо це був чи не єдиний засіб отримання інформації. Для сьогоднішніх дітей читання – більше відчуття, створення світу емоцій, іноді й тих, яких не вистачає в реальності, спілкування.

– Як книжки для «покоління діджитал» відрізняються від тих, що нині стоять без запиту на полицях бібліотек? Які видання пропонують видавництва «АРТ» та «Ранок»? Що з видань ваших «конкурентів» (українських видавців) Вам як видавцю подобається? Хто з українських авторів та художників працює для цього покоління?

– Технологічна доба дуже стрімка. Від того й наше сприйняття світу стає стрімким. А найшвидше ми сприймаємо візуальний контекст. Отже, книжки для покоління «діджитал» вимушені бути простими й швидкими у читанні. Цьому сприяє стильове ілюстрування, графічна верстка, коли ми досягаємо легкості тексту через гру шрифтів. Зараз книга неможлива без акцентів, і їх читачеві треба підказувати. Видавництво «Ранок» у своєму асортименті прагне задовольнити різні смаки як масового читача, який звик до традиційної книги, так і читача-новатора, якому цікаві експерименти. Серед останніх таких можу зазначити контрастні книжки для маленьких, пізнавальні книжки-картографії, еко-книжки, художні книжки на основі скетчбуків.

«Перемоги на конкурсах важливі для професійного середовища, покупець рідко звертає на це увагу. А от на продану кількість примірників може звернути, – можливо, тому цей прийом часто використовують у місцях продажу книжок за кордоном»

Торговельна марка «АРТ» (Активний Розвиток Талантів) створює книжки й зошити для розвитку й навчання. Її аудиторія – дошкільнята та учні початкової школи, їхні батьки, вихователі, вчителі. Навчання має і може бути веселим, різноманітним, інтегрованим, зрозумілим. І обов’язково кольоровим. От за такими принципами ми й готуємо книжки «АРТу». На черзі – інноваційні комікс-енциклопедії про математику, інтерактивні книжки для майбутніх науковців про географію, біологію, книга-конструктор для повторення вивченого на канікулах.

Мені цікаво спостерігати, як розвиваються колеги, особливо маленькі нові видавництва. Наприклад, «NeboBooklab», мені цікава їхня серія «Міранда». Видавництво «Читаріум» імпонує інтеліґентністю у своїх виданнях. ВД «Школа» для мене – приклад класичної дитячої книги, яка завжди знаходитиме відгук у читача.
Гадаю, для нового покоління тепер працюють усі автори й художники. Хоча художникам реалізуватися дещо простіше, бо в запиті абсолютно різні стилі. Тоді як авторам іноді треба вчитися писати коротко, ясно, коли з простим гумором, коли з тонким відчуттям.

– Які книжки «Ранку» найпопулярніші в Україні і чому? Наскільки, за Вашими спостереженнями, важить для покупця вартість книжки, рівень художнього оформлення, «іменитість» авторів, їхні перемоги на конкурсах тощо?

– Найпопулярніші за останній рік – енциклопедії з малюнками, книжки-розгляданки, як-ось книжки Річарда Скаррі «Найкращий словник», «Місто добрих справ», «Невгамовний світ», «Я обираю професію» Сильвії Санжа, «Вітамінки» Агнешки Совінської, атлас-розмальовка «Україна», книжки-картинки, серед яких найяскравіша – «Пригоди Паддінгтона», а найкумедніша – «Великий злий вовк, який хотів, щоб його любили».

Популярність книжки тісно пов’язана зі способом її використання. Названі книжки популярні завдяки сконцентрованій темі та оформленню – яскравому, гумористичному, з увагою до дрібниць, коли малюнки хочеться довго розглядати. Серед художньої літератури для молодших підлітків першість тримає серія про пригоди дівчинки Лоли, а серед новинок 2017-го – книжки-щоденники про Тома Гейтса, пригодницька серія «Школа добра і зла». Тут популярність забезпечує простий текст і близькі проблеми.

Серед критеріїв вибору покупця ціна не є визначною. Особливо, коли покупка не спонтанна, а за вибором. Набагато важливіша тепер якість виробу (друк, матеріали, палітурка й загальний вигляд) та змістове наповнення, і тут особливу роль відіграє художнє оформлення. Текст не завжди швидко можна оцінити, але коли йдеться про дитячу книжку, на першому місці серед критеріїв – ілюстрації, друк та безпечність. Автор відіграє більшу роль у дорослій літературі, особливо нон-фікшн. Що ж до дитячої, то пересічний покупець швидше зреагує на класика. Перемоги на конкурсах важливі для професійного середовища, покупець рідко звертає на це увагу. А от на продану кількість примірників може звернути, – можливо, тому цей прийом часто використовують у місцях продажу книжок за кордоном.

– Ви буваєте на книжкових виставках за кордоном, бачите світові тенденції дитліт. Як, на Вашу думку, можна зробити успішними закордоном українські дитячі книжки?

– Успішним можна щось зробити, якнайбільше це показуючи і якнайбільше про це розказуючи. Сучасна українська дитяча книга вже ні в чому не поступається книгам західноєвропейських видавництв. Потрібно розвивати контакти з партнерами: участь у виставках, відвідування профільних заходів, наполеглива робота з підтримування зв’язків, залучення у спільні проекти. І це має бути постійно.

– Чи є у Вас власні фішки долучання дітей до читання? Ваш син любить читати?

– Мій син якраз вчиться читати, у нього непогано виходить, але він не любить цим займатися. Я не примушую, шукаю засоби зацікавлення. У хід іде все: заохочення до майбутнього успіху «ти ж мрієш бути вченим, а щоб стати науковцем потрібно багато прочитати, бо навіть найкраще відео усього не покаже», або «що ти сьогодні читав, похвалися, мені так подобається слухати, як ти читаєш», спільні читання – коли я читаю, а прості слова та вирази даю змогу прочитати сину, розглядання, і поступовий перехід до читання. Взагалі, я зрозуміла: щойно дитина зрозуміє вигоду від цієї діяльності, вона сама нею займеться. І от я усіляко намагаюся це показати. І завжди раджу всім батькам: не примушуйте, шукайте або формуйте зацікавлення, воно обов’язково є, просто іноді в нас не вистачає терпіння.

– Задум «Читальні» з’явився завдяки Вашому сину?

– Мій син радше підтвердив, що ця ідея таки має реалізуватися масштабно.  Дітям завжди хочеться нового, а різноманітність оповідань і героїв «Читальні» дозволяє робити вибір.

– В «Ранку» вийшов бестселер «Фінські уроки 2.0» Пасі Сальберга. Які ще книжки радите почитати вчителям #НУШ? Можливо, ще якісь видання про європейський досвід готуються/плануються до друку?

– До названого бестселеру радимо почитати «Вищий клас. Шкільне керівництво й управління по-фінськи» Арі Покка. Безумовно, готуються наступні видання, як-от про досвід сингапурської системи освіти. Низку інших проектів поки тримаємо в комерційній таємниці :).

– Які українські дитячі книжки Ви любили найбільше, коли були маленькою?

–Серед українських дитячих книжок найбільше мені запам’яталася «Таємниця країни суниць» Радія Полонського. Кілька разів у дитинстві її перечитувала. Навіть хотіла перевидати, та не знайшли правовласників.

 

 

– У дитячі чи підліткові роки Ви «міряли» на себе професію видавця? Ви одна з тих, хто був з «Ранком» від самого початку, ще коли, напевно, тільки мріялося бути одним із найбільших українських видавництв. Як пам’ятаєте свій перший робочий день? Яким «Ранок» був тоді і як змінився дотепер?

– Ніколи не думала, що буду видавцем. У цю сферу мене привів випадок. І, здається, всі мої наступні сходинки успіху були яскравими випадками. Можливо, так і буває там, де є наше покликання. З «Ранком» я майже з самого початку його дитячої літератури. На момент, коли я доєдналася до команди «Ранку», це було вже успішне видавництво навчальної літератури. Я прийшла у видавництво організовувати нову редакційну групу, навіть не знаючи, як я це робитиму. Відтоді й започаткувалася моя звичка братися за «проблемні» проекти.

Перші робочі дні в мене були на книжковій виставці, де я в повній мірі відчула, що таке динамічна робота в «Ранку». І щоб чогось досягати, треба бути безмежно активним та швидким. 14 років тому, коли я починала в «Ранку», це було велике видавництво порівняно з іншими: кілька профільних редакцій, технологічна система роботи й безкінечні можливості розвитку. Із просто видавництва «Ранок» перетворився на корпорацію з численними видавничими структурами (до десяти незалежних торговельних марок), виробництвом матеріалів для творчості та експериментів, типографією, паперовим комбінатом, автоматизованим логістичним центром. «Ранок» одним із перших почав розвивати випуск підручників та навчальних комплектів. Минулого року загальний наклад для 9-го класу склав понад 2 млн. примірників. «Ранок» – це вже історія, на ньому виросли покоління. Молоді люди, що тепер приходять до нас на роботу, кажуть: «Так, я знаю “Ранок”, я навчався за його посібниками» або «У нас ваші книжечки із самого народження». Здавалося б, чимало зроблено й випробувано, але в «Ранку» ще багато попереду, адже саме ім’я спонукає починати й освітлювати.

Розпитувала БараБука. Фото з сімейного архіву Наталії Коваль

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: