Права людини: що це і як ними користуватися
Автор: Марія Семенченко
Сьогодні на полицях книгарень ви навряд чи знайдете багато дитячих книжок про права та свободи людини й громадянина, випущених українськими видавництвами. На жаль, важливість такої літератури у формуванні особистості поки не вповні оцінена й осмислена видавцями, батьками й учителями. Втім, нещодавні події в країні – Майдан і довколомайданні теми – цю зацікавленість уже пробуджують. Процеси, що відбуваються в суспільстві (зокрема, під час Майдану й після нього), не можуть пройти непоміченими для молодшого покоління. Й основне питання, яке постає перед дорослими, – як максимально доступно, але при цьому коректно й об’єктивно пояснити дитині, що діється. І тут якраз можна відштовхнутися від теми прав людини та їх порушення.
Ми зробили огляд книжок, які допоможуть батькам почати цю непросту, але вкрай важливу розмову.
Життєва мудрість із країни Диварликів
У цьому напрямку в Україні чи не найбільше робить письменниця та правник Лариса Денисенко. Вона є авторкою і головною редакторкою періодичного видання для дітей «Правобукварик». Це додаток до юридичного журналу «Право України», який має вигляд ілюстрованої книжки. Розрахований «Правобукварик» на читачів віком від 3-х до 7-ми років і присвячений саме темі прав і свобод людини й громадянина. Наразі світ побачили вже чотири книжки (виходять двічі на рік). Їх усі варто мати у власній бібліотеці. Нічого подібного в Україні більше немає і не було.
Перевага цих книжок у тому, що вони не лише цікаво, а й доступно пояснюють дитині ті поняття, яким не кожен дорослий годен відразу дати визначення. Наприклад, що таке справедливість або честь. Чи гідність. У чому полягає цінність життя та чи життя всіх людей однаково цінне. Що таке свобода слова, свобода переконань, особиста безпека, недоторканність, власність… І – головне – як цим усім послуговуватися в повсякденному житті.
«Ми всі – незалежно від віку – заслуговуємо на те, щоб добре розумітися та вміти користуватися тим, що дарує нам життя, забезпечує та гарантує принцип верховенства права європейської демократичної держави – України. Ми мусимо знати наші права», – пише у передмові до першої книжки Лариса Денисенко.
«Леся почувалася щасливою. Вона показала друзям свою долоню, п’ять пальців, котрі є різними, довшими, меншими, худішими або гладкішими, але кожний палець є цінним, кожний щось вміє робити. Диварлики збагнули, що рівність – це коли всі різні істоти мають рівні можливості. І ніхто не знущається і не насміхається над інакшістю»
Попри те, що «Правобукварик» присвячений серйозним і непростим темам, написаний він легко, цікаво та доступно. Складні поняття тут розкриті через зрозумілі та знайомі малечі сюжети, які закручуються довкола дивних створінь – диварликів. Живуть вони в країні Диварликів, яка розташована на одному з острівців у Чорному морі на території України. Кожен диварлик має якусь свою особливу рису характеру, яку легко вгадати з імені. Є тут Вередунка і Гладунець, Шепотінник, Хвалько, Затинака. Є Хамелеося, Маленький Бо, Великий Мо, Рибозавро та Мережана Жанна.
Загалом же диварлики не надто виховані, вередливі й зовсім не лагідні, тому часто між собою сваряться. А якщо геть по-чесному, то поводяться вони так, як часто – звичайні діти. Просто в диварликів немає нікого, хто б міг їм пояснити, як не треба чинити й чому. Та одного дня на острів велетенський птах приносить у дзьобі дівчинку Лесю. Ця подія стає точкою відліку нового життя диварликів, в якому вони поступово відкривають для себе, що всі мають права.
Перші чотири книжки присвячені праву на життя, поняттю гідності, фізичному й моральному болю, рівності та дискримінації, а також поняттю власності. Ці поняття розкриваються через знайомі дитині ситуації та діалоги. Диварлики вчаться на власних помилках, набивають власні «ґулі», сперечаються, сваряться та зрештою приходять до розуміння того чи іншого поняття на власному життєвому досвіді. Крім того, в кінці кожної книжки є запитання, які допоможуть малюкові закріпити нові знання, зрозуміти краще, про що йшлося, та «приміряти» ситуацію на себе й оточення.
Варто також відзначити прекрасні ілюстрації Марисі Рудської. Художниця майстерно пише портрети диварликів, через незначні, але яскраві деталі передає їхні характери та настрій, створює атмосферу пригод.
Ці книжки будуть цікаві як дітям, так і їхнім батькам, учителям молодших класів, вихователям дитсадків, бібліотекарям та взагалі широкому колу читачів. До речі, щось подібне є і для підлітків: так само додатком до журналу «Право України» двічі на рік виходить «Абетка права» – в ній про те ж, але для старших дітей.
Про одного поля ягоди та права в картинках
Є ще низка хороших книжок російських видавництв, які теж допоможуть батькам у доступній формі пояснити дітям, що таке права людини та як ними користуватися. Наприклад, книжка «Одного поля ягоди», написана ще в 1999 році шведською дитячою письменницею, художницею, педагогом Перніллою Стальфельт на замовлення Міністерства освіти Швеції. Там це видання використовують як навчальний посібник із толерантності для молодших класів. Акцент у ній – на малюнках, за стилістикою схожих на дитячі, та лаконічних і зрозумілих підписах до них. У перекладі російською мовою книжка вийшла ще в 2007 році у видавництві «Мир Детства Медиа».
У 2010 році в російському видавництві «КомпасГид» світ побачила книжка художниці Жаклін Дюем «Книга о правах человека». Разом із правозахисником Робером Бадентером вони зробили цікаву адаптацію для малечі «Загальної декларації прав людини». У цьому ж видавництві у 2011 році вийшла ще одна книжка – «Мы все рождены свободными. Всеобщая декларация прав человека в картинках». У ній усі 30 статей проілюстровані відомими художниками.
Загалом у наших сусідів дитячих книжок на тему прав і свобод людини значно більше. Можна порадити батькам звернути увагу на дитячий проект Людмили Уліцької. Видання цієї серії написані різними письменниками на різні теми – зокрема, про правосуддя, людей з особливими потребами, ВІЛ-позитивних людей, поняття сім’ї у різних культурах тощо. Є серед них і книжка Андрія Усачьова «Всеобщая декларация прав человека в пересказе для детей и взрослых». За нею, до речі, можна чи не найкраще пояснити дитині «майданну» ситуацію в Україні. Напевне тому, що писалася вона в Росії, де з дотриманням прав людей уже давно не все в порядку. Подані до кожної статті Декларації приклади життєвих ситуацій актуальні й для України.
Це, звісно, не всі книжки для дітей про права і свободи людини, – але ті, з яких принаймні можна почати.