Про левів, людей і бібліотеки
Автор: Лариса Лугова
Де найближча бібліотека? Якщо ви запитаєте про це перехожих на вулицях, на жаль, не кожен зможе дати відповідь. Так, бібліотеки втрачають читачів, їх забирає інтернет, розгалужена індустрія розваг, шалені темпи сучасного життя. І лише одна надія жевріє на бібліотечних горизонтах – це діти. Діти, які читають, діти, які можуть стати читачами. Тому йтиметься про дитячу бібліотеку.
У центрі Львова, на вулиці В. Винниченка, 1, є бібліотека, яку дитячий народ називає просто – «Бібліотека Левеня». Це Львівська обласна бібліотека для дітей. А свою неформальну назву вона отримала завдяки руденькому левенятку, що є логотипом бібліотеки (та й дивно було би бачити на львівських гербах крокодилів чи черепах, еге ж?).
Бібліотека не дуже стара – у наступному році їй виповниться лише 80, але за цей час у її стінах виросло чотири покоління читачів. І те, що бабусі приводять до нас своїх онуків – це результат роботи також чотирьох поколінь бібліотекарів.
Я працюю в цій бібліотеці років із 30, і весь цей час у бібліотеці відбуваються зміни. Просто не бібліотека, а якійсь живий організм (що в принципі так і є).
В історичні екскурси не пускаюся, а коротко оповім, чим живе бібліотека сьогодні і як задовольняє примхливі смаки своїх сучасних відвідувачів.
Насамперед це проекти. Їх у нас багато, на різний вік і смаки. От, скажімо, якщо вашому малюку від року до трьох, то ви разом із ним можете стати… членом елітного клубу «Леопузики». І тут на вас чекають перші книжки, перші знайомства з письменниками, перші малювалки, лічилки, стрибалки, співалки і ще купа цікавих речей. А мами можуть отримати консультацію психолога, кваліфіковану пораду бібліотекаря щодо читацького розвитку свого власного і своєї дитини. Елітний – це я пожартувала, а от що популярний – це чиста правда.
Супроводжувати з книгою, плекати і ростити читача – в цьому ми вбачаємо свою сучасну генеральну лінію. Тому все робимо через читання, через книгу. Дитячий книжковий садок «Левеня», клуб любителів голосного читання «Читання з радістю», коло знавців «Читацькі марципани», проект цікавих зустрічей «Читання на канапі», студія юних поетів «Джерельце», Майстерня дитячої ілюстрації, – всі ці проекти призначені для читачів різного віку, від немовлят до старших підлітків, але в кожному з них ви побачите книгу.
І тут я уявляю голоси скептиків: «Бібліотека – це старе поняття, ось мульти, медіа, коворкінго… і тощо… тека – це клас. Це сучасно!». Але на моє переконання, сучасною бібліотеку роблять не назва, і навіть не супер-ремонт і наявність кавового апарату у фойє. Бібліотеку роблять люди. І якщо вони живуть інтересами своїх читачів, відвідувачів, клієнтів, користувачів – бібліотека буде сучасною. І потрібною. Зрештою, бібліотеки вже давно є місцем перетину людей, цікавих зустрічей, неформального спілкування. І зовсім не закриті вони від сучасних тенденцій. Де можна навчитися комп’ютерній і медіаграмотності? У бібліотеці! Де вільний wi-fi і доступ до інтернету? У бібліотеці! Де ви можете вперше побачити 3-D друк і зробити перші кроки у програмуванні? У бібліотеці, дорогі мої неохоплені друзі! На жаль, не в кожній, але в бібліотеці «Левеня» на вас чекають творча лабораторія «Магія 3–D», студія розумного школяра «Лев – ІТ», курси програмування для дітей від 6 (!) років Code Club Ua і ще багато різних активностей, як тепер модно казати.
А ще до нас можна прийти зі своїм домашнім улюбленцем (котиком-песиком-вужиком-хом’ячком), у нас можна співати, в нас можна просто поговорити з друзями, подрімати з книгою, пересидіти дощ, вигадати щось своє і запропонувати бібліотекарям разом втілити це в життя. І що ви думаєте? Втілять!
Це я вам ще не розповідаю про наші міжнародні проекти. У зоні нашої уваги – Польща, Литва і навіть Кабо-Верде (це Острова Зеленого мису, Господи!). Якщо цікаво – долучайтеся! А де знайти нас – знаєте: ми маємо акаунти у всіх популярних соціальних мережах (без цього сучасній бібліотеці ніяк). Або спитайте на вулицях у центрі Львова: «Де бібліотека Левенятка?»
…Я стара бібліотекарка. Не така, як дехто уявляє собі бібліотекарок (дулька, окуляри і непривітне обличчя), а мобільна, весела і в джинсах. Але все одно, я бібліотекарка. І я дуже хочу, щоб в назві моєї улюбленої роботи і місця праці залишався корінь BIBLIO…
Усі фото надано Львівською обласною бібліотекою для дітей