Про «одну книжку»: #літmatch із Оксаною Лущевською

Автор: БараБука


Про літературу для підлітків в Україні та США, про спільне та відмінне у творенні цих літератур розповіла БараБуці Оксана Лущевська, дитяча та підліткова письменниця, перекладачка, докторка наук у галузі освіти, акцент – дитяча література (Університет Джорджії, США).

Ось кілька тез Оксани, озвучених під час онлайн-зустрічі у рамках проєкту #літmatch.

Оксана Лущевська

Спільність підліткових літератур України та США полягає в новаторстві та експериментальності. Відмінність: в Америці ці пошуки тривають від 1960 року. Але ми також шукаємо новаторства, репрезентації українських підлітків, українських родин, української особистості у книжках цієї вікової категорії.

Доки ми дозволятимемо розглядати себе як людей, які купують, ми залишатимемося покупцями прав на американські книжки та заповнюватимемо свій ринок перекладами. Американські комерційні видавництва розглядають увесь світ як покупців. Однак якби ми позиціонували себе в інший спосіб, із нами і співпрацювали би по-іншому. Нам варто подивимося, чого в них немає, запропонувати своє. Тенденція засилля не надто якісної перекладної літератури припиниться, коли ми самі почнемо вимагати більше якості, більше української літератури.

Приклад якісної і всесвітньо визнаної американської підліткової літератури – книжки Жаклін Вудсон, лауреатки найпрестижніших міжнародних відзнак у галузі дитячої літератури, зокрема відзнак Астрід Ліндґрен та Ганса Християна Андерсена. Сила її творів – у великій чесності щодо афроамериканської культури, зокрема в обговоренні ідеї меншовартості. Вудсон показує, що меншовартість культури – це сформований соціальний концепт. І його треба «розбивати», як стереотип. Допомагати юним читачам бачити, що це не так. Вудсон говорить мовою підлітків: це проста, не лірична, не вишукана мова. Співпрацює з видавництвами, який поважають її голос, не намагаючись змусити писати під певну серію чи визначений формат.

Один із важливих трендів американської підліткової літератури – прописування підліткових досвідів попередніх поколінь, як попередніх щаблів до теперішнього. Незалежно від того, що покоління змінилося, емоційні пласти, рецепція суспільних неприємностей та позитивів залишається багато в чому подібною. Але щоб мінялися історичні періоди, створювалися кращі соціальні умови, треба знати ці попередні щаблі й відчувати подібність та належність до історичних щаблів.

Комерціалізація заважає розвиватися «літературній літературі». Зокрема в Америці зникає культура однієї книжки. У Жаклін Вудсон, до речі, немає серій. Серійність породжує комерційність. Серії книжок потрібні для читачів, які розчитуються. Мова насамперед про початкову школу. Далі серії не є читацькою необхідністю. Але якщо письменник постійно працює «під серію», то втрачається багатоголосся, експерименти. Швидкість письма знижує якість. Втрачається культура «однієї книжки».

Приклади некомерційної «літературної літератури», яку Оксана радить почитати:

Rookie Yearbook by Tavi Gevinson (усі п’ять частин);

The Astonishing Life of Octavian Nothing by M.T. Anderson (та інші твори цього автора);

Open Mic: Riffs on Life Between Cultures in Ten Voices (та інші книжки, які виходять друком у видавництві Candlewick Press).

Окрема порада – стежити за оглядами новинок у журналі School Library Journal.

Список сучасних українських підліткових книжок, що їх радить Оксана Лущевська:

«Не кажи нікому» Саші Камінської

«Лепрекони» Валентини Захабури

«Крута компанія» Наді Білої

«Солоні поцілунки» та «Щоденник Лоли» Ольги Купріян.

З Оксаною Лущевською спілкувалася Галина Ткачук. Повну розмову слухайте тут.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: