Пробудження сили: секс у підлітковій літературі


Бути чи не бути сексу у книжках для підлітків? БараБука переконана, що БУТИ, однак виникає наступне запитання – яким має бути секс у підліткових книжках? Як його описувати, щоб нікого не травмувати, щоб не впасти в несмак і не зловживати шаблонами? Як підказати, в якому напрямі рухатися, щоб підлітки мали змогу читати книжки про різні моделі сексуального досвіду? Щоб уміли відрізняти позитивний досвід від насилля, щоб не думали, що в житті все так, як у порно чи в кіно.

Підлітки дорослішають, тож цікавість до свого тіла, до своєї та протилежної статі, стосунків і сексу – це вікова норма. Якщо вони не читатимуть про секс у книжках, то візьмуть інформацію деінде, і навряд ці месиджі будуть добре відредаговані й відфільтровані. Крім того, мова сексуальності, яку підлітки зчитують із різних джерел, – це не лише інформація, а й інструменти опанування й ідентифікації підлітками власної чуттєвості.

Жанрова література для старших підлітків (young adult) в Україні тільки зароджується. Відповідно, автори досі шукають мову, якою можна говорити з підлітками про їхні проблеми. БараБука дослідила, яким є секс в українських книжках для підлітків.

Коротко про головне: найцікавіші новинки дитЛІТА (15+)


Метафоричний секс

Степан Процюк, «Вітроломи» («Грані-Т», 2014)

«Вітроломи» – не перша проба Степана Процюка в підлітковій літературі. До того у «Гранях-Т» вийшла трилогія про стосунки Марійки і Костика. Проте у «Вітроломах», що призначені вже для young adult, є мало не поодинокий на той час опис сексу між підлітками в підлітковій книжці.

Процюк описує класичний любовний трикутник: хлопець закохується в дівчину друга, отримує відмову й від цього страждає. Хотілося б сказати, що читачі побачать психологічну повість і зазирнуть у душі юних героїв, проте це не так. Що рухає героями, їхні глибинні мотивації – цього не показано в тексті, натомість усе це пояснює всевидячий автор, чиї вуха стирчать із кожної сторінки. Подеколи автор прямо підказує читачам, як і коли треба цілуватися (в публічних місцях зважати на старших людей, у яких не склалося особисте життя і які можуть заздрити молодому щастю).

Попри ці хиби, Степан Процюк торкається важливої теми – сексуальних домагань на ґрунті владно-грошових стосунків. За сюжетом до 16-річної Каті, яка потрапила в секту молокарів, чіпляється очільник секти й пропонує не платити грошових внесків в обмін на «інтимні послуги». На щастя, Катя відмовляє.

«…Максим і Катя так тісно переплетені в обіймах, що здаються окремим андрогінним тілом. Вони заціловують і запещують одне одного, мліючи від розкоші й розкошуючи від млості»

У «Вітроломах» Степан Процюк описує сексуальні фантазії з точки зору нещасливо закоханого хлопця, хоча всі думки героя дуже невинні: «…У них є винайнята або на якийсь час подарована квартира… вони приходять туди увечері… одразу цілуються… роздягаються… вона, напевне, прекрасна без одягу…».

Секс у «Вітроломах» – це тілесне й духовне зближення, коханці стають «одним цілим», «найближчими людьми». Власне опис сексу дуже образний, метафоричний («Кімната рухається, наче це шторм на морі. Речі в кімнаті зливаються із хлопцем і дівчиною. Світло Катиного тіла пропікає Макса наскрізь. Він не знав, що на світі є така краса…). Автор обходиться без фізіологічних подробиць, лише загальними враженнями: «Пестощі і стогін, біль і ласка стають одним цілим». Усе чудово і всі задоволені й щасливі з першого разу («Катині сльози стають її щастям»). Після акту – ніяких сумнівів і терзань ні в нього, ні в неї: «Дорогою додому йому світили зорі і її тіло. / Вдома її зігрівало світло його сили і тепла». Ет, уривається на найцікавішому!


Секс-яким-він-не-має-бути

Надя Біла, «Крута компанія» (ВЦ «Академія», 2017)

Минає три роки, і в українській літературі для підлітків дебютує талановита Надя Біла. Біла не боїться описувати різний секс між підлітками. Секс із людиною, якій байдуже до партнера/ки, не приносить задоволення, а тільки розчарування. Секс із коханою і близькою людиною – щастя й радість. Секс під впливом наркотичних речовин та алкоголю. Секс як взаємне пізнання.

У «Крутій компанії» порушено тему кохання й сексу між людьми з різних соціальних груп. Що вийде, якщо вона – успішна й амбітна школярка, а він – бідний працівник районного супермаркета, ще й із неблагополучної родини, ще й не студент? А якщо поміняти «змінну» й підставити на місце хлопця мажора, симпатичного й харизматичного студента з вічними тусовками й крутою компанією за плечима?

«Спочатку тобі таки страшно і дивно, аж здається, що ось-ось знудить просто на Сашка. Ти десь хвилину лише про це й думаєш: тільки не тут, у ліжку, тільки не зараз. Ти чекаєш, що буде дуже боляче, і як тільки цей біль з’явиться, ти його відштовхнеш. Це вже сто відсотків! Саме тоді ти вирвешся й закричиш. Чи, може, уже зараз кричати?»

Сексуальним стосункам у «Крутій компанії» відведено багато місця (16+, не забули?). Читачі поринають у роздуми головних героїв про інтимні взаємини двох людей, дізнаються про те, як виглядає спокуса з точки зору юнака й дівчини. «Неблагополучний» Діма багато розмірковує про те, чи вартий секс зі школяркою Мілкою імовірних романтичних взаємин між ними. З одного боку, він хоче Мілку. З другого – йому вона справді подобається, йдеться не лише про секс. Його мотивацію цікаво читати, тим паче, що хлопець доволі відвертий у своїх роздумах: «Як так вийшло, що вони обоє хотіли, обоє роздяглися, обоє погодилися, а після він виявився в усьому винен? І в чому саме? У задоволенні, у тому, що їм обом було добре?».

Читайте більше в рецензії: Інтимні подробиці

Важливо, що Надя Біла говорить із підлітками про те, як не має бути. У тексті дуже делікатно вплетені маркери того, що в близькості «щось пішло не так»: 1) хтось із партнерів не готовий; 2) не ті обставини; 3) хтось говорить «ні!». Під час прелюдії з Сотником Мілка не збуджується, «внизу» в неї все «сухо і від страху стискається». Хлопець не реагує на сигнали відмови й навіть промовлене «годі!». Фактично це – зґвалтування, але знайдуться ті, що звинуватять дівчину: мовляв, чого пішла до хлопця у квартиру? Чого чекала? Як була вдягнена? Що говорила? Чи не провокувала? Але ні, ніхто не має права примушувати до сексуальних взаємин, і прийти до хлопця в кімнату – не означає згоду на інтим. Проговорити ці речі у книжці для підлітків важливо ще й тому, що наш соціум і досі думає категоріями віктімблеймінгу – у всьому винна жертва.


Секс-яким-він-має-бути

Олена Рижко, «Дівчина з міста» (2017), «Знає тільки Мару» (2018), «Король Даркнету» (2018) – ВЦ «Академія»

Разом із підлітковою серією видавничого центру «Академія» в укрдитліт увірвався літературний секс. Усі три книжки Олени Рижко містять пікантні нотки й лоскочуть почуття читачів і читачок. Від першої книжки «Дівчина з міста» до третьої «Король Даркнету» Олена Рижко стає значно сміливішою в питанні літсексу. У «Дівчині з міста» головна героїня тільки підглядає за коханцями, а читачі спостерігають, як змінюється її ставлення до побаченого – від огиди до захоплення і навіть збудження. У повісті «Знає тільки Мару» авторка береться за проговорення підліткових фантазій в екстремальних умовах, а вже в «Королі Даркнету» Рижко доходить до описів відвертих сексуальних фантазій та доволі розлогих описів сексу.

У повісті «Знає тільки Мару» звучить важлива думка про найкращий у світі перший секс. Герої потрапляють у небезпечну ситуацію і можуть загинути. Серж поранений і, користуючись своїм становищем, натякає на секс із Мару – вони познайомилися всього кілька годин тому. Мару намагається підтримати у хлопцеві силу духу, обіцяючи секс тоді, коли вони всі виберуться з халепи. Це – вкрай винахідливо, хоча дівчина й не збирається поки що виконувати обіцянку. Проговорення сексуальних фантазій, а фактично – «секс без телефону»! – врятувало хлопцю життя. Діалог напружений, ситуація на межі. Пізніше, коли напруга спаде, Рижко все одно залишить інтригу: читачі до кінця не дізнаються, кого з двох симпатичних їй хлопців вибере Мару. Приємно й те, що вибір залишається дівчині – з ким і куди йти, коли вступати у статеве життя і як рятувати ближнього з халепи.

«…Щоразу, коли відчувала наближення того моменту, їй ставало гаряче. Та що там! Коліна починали тремтіти від самої думки про це. Вогонь, який, здавалося, постійно жеврів у грудях, вибухав, обпалюючи горло, рот, губи. І Стефа не мала на те ради, крім однієї – Ярових вуст. Він торкався легесенько, майже невагомо, лоскотав їх кінчиком язика, наче дражнився. Чи й справді дражнився, аж поки вона не починала задихатися від головокрутного відчуття. І тоді він вбирав її губи своїми – жадібно, пристрасно, до болю, забуваючи дихати. Ось і зараз владні Ярові руки лягли Стефі на талію – і їхні губи нарешті злилися»

Головна героїня «Короля Даркнету», 16-річна Стефа, зустрічається зі старшим на рік Яром, від якого віє таємницею – це її приваблює і збуджує. Поцілунки запалюють обох підлітків, відбувається озвучення своїх бажань і намірів. Зокрема, хлопець застерігає дівчину, що йому все важче й важче щоразу тримати себе в руках, коли вони цілуються. Що він у жодному разі не зробить нічого проти її бажання, але просить даремно не дражнити і ставитися з розумінням до фізіології юнака. Обоє, до речі, незаймані. Цей момент проговорення сексуальної домовленості між підлітками дуже важливий, як і те, що обом героям на момент, коли відбуваються події, вже є 16 (у багатьох країнах це – вік сексуальної згоди).

Читайте також: Нам треба поговорити

«Король Даркнету» за жанром детектив, тож напруги тут і без сексу вистачає. Проте авторка не шкодує описів пристрасних взаємин між головними героями. Атмосфера між Стефою і Яром напружена, обоє хочуть інтиму, проте страшенно хвилюються. Персонажі зворушливо соромляться і ставляться до бажань одне одного з безмежною повагою. Відразу ясно, що між ними – дуже теплі, довірливі й близькі стосунки.

Важливо й те, що секс відбувається за згодою сторін, із любові та з використанням презервативів, про які в тексті прямо й згадується. Насправді далеко не всі підлітки в курсі, що в цій справі потрібен презерватив і ще менше дівчат і хлопців знають, як ним користуватися.


Про пошуки мови і дівочу мастурбацію

Василь Теремко, «16 весна» (ВЦ «Академія», 2018)

«Рука втрачає сором’язливість і стає сміливішою за думки. У відчуттях щось уже ніби знайоме і ще дуже загадкове. Воно нестримно заполонює й підкоряє собі її всю. Раптом відчула, як почала здригатися, ніби в глибинах вимальованого нотами Скаруліса моря розгулявся вулкан. Солодка гарячість залила все довкруг і поглинула її»

Про мастурбацію в літературі для підлітків говорять нечасто. Тим не менше, коли говорять, то цей досвід є дуже цінним. Василь Теремко в «16 весні» (ВЦ «Академія», 2018) описує досвід дівчачої мастурбації під фортепіанну музику. Секс із собою тут є актом самопізнання: «Її невелика кімната – безмежна як світ, і вона в цьому безмежжі сама. Усе їй відкрите й доступне. Тільки вона якась дивна і незбагненна собі. Хочеться знати про себе все, відкрити себе собі – про це ж ніхто не дізнається». Секс із собою – заборонений, як і дослідження себе. Після обох дій у дівчини з’являється провина.

Читайте також: Така непроста шкільна любов

Опис оргазму в «16 весні» доволі загальний, автор мовби перебуває в пошуку мови, яка б дозволила йому описати чужий досвід: «Рука втрачає сором’язливість і стає сміливішою за думки. У відчуттях щось уже ніби знайоме і ще дуже загадкове. Воно нестримно заполонює й підкоряє собі її всю. Раптом відчула, як почала здригатися, ніби в глибинах вимальованого нотами Скаруліса моря розгулявся вулкан. Солодка гарячість залила все довкруг і поглинула її». До речі, було б цікаво прочитати про те, як переживає мастурбацію хлопець.


Від теорії до практики. Міфи про секс

Ольга Купріян, «Щоденник Лоли» (#Книголав, 2018)

Сучасну підліткову книжку вже складно уявити без інтимного переживання юних персонажів. Особливо коли це щоденник однієї з найпопулярніших екранних старшокласниць – Лоли з серіалу «Школа». За мотивами першого сезону Ольга Купріян написала приквел, з якого популярна блогерка постає об’ємною, подекуди сильною та бунтівною, а подекуди – незвично беззахисною особистістю. А оскільки в серіалі у Лоли був секс, то й в записнику без нього не обійшлося.

«Говорили з дівчатами про перший раз, і Ната сказала, що від першого сексу не можна завагітніти. 100% інфа. Каже, що скрізь таке пишуть. Аська підтвердила, що теж таке чула. Тоді нафіг мені купувати презики?»

Першу частину свого щоденника Лола є теоретиком сексу. Зокрема, дівчина чимало розмірковує про те, що цю тему варто використати для розкрутки блогу: «Всі мої фоловери ждуть-не-діждуться, коли я нарешті розповім їм про свій перший раз. Щоправда, досі не вирішила, як це зробити — записати відос чи фотку скинути? Треба про це подумати, щоб була інтрига і матеріалу на кілька постів». І тут не варто дивуватися прагматичному розрахункові, адже блог для неї – це робота, і чим більше підписників, тим вищий заробіток. Попри це, до певного моменту у Лоли ставлення до інтимної теми радше дитяче – вона дошкульно коментує уроки сексуальної освіти в школі та відверто критикує ідею роздати презервативи в її класі: «Цього року додумалися ще презики роздавати, ну капець! Типу вони думали, що ми з ними маємо робити в десятому класі?!!! Вони взагалі думають головою?! Де логіка?! З одного боку, ви що, який секс до 18-ти, ай-ай! З другого боку, ось вам презервативи, придумайте, що з ними робити. Звісно, ми й придумали! Тільки їм чогось не сподобалося».

Та відколи стосунки з хлопцем у Лоли переходять на новий рівень, дівчина переживає вир емоцій. Варто відзначити, що із хлопцем цій героїні пощастило: він її не квапить, готовий чекати, допоки дівчина не буде готова до цього досвіду, хоча й регулярно нагадує про своє бажання. Читачі разом з оповідачкою проходять через всі етапи Лолиного дорослішання – від нервового висміювання теми сексу, першого зацікавлення інтимними стосунками, тривалих вагань щодо готовності і партнера (той чи не той?), обговорення з подругами і аж до тріумфального запису в щоденнику: «Коротше, Я ТЕПЕР ЖІНКА!», за яким іде деталізований опис першого підліткового сексу.

Окремо хочеться відзначити стилістичну вправність авторки. Цей щоденник наче й справді писала 14-річна дівчинка, яка навіть сама із собою ще не знає, якими словами описувати цей процес: «Паша поклав свою руку мені на… е-е-е, не можу знайти слова, щоб це називати. Не писати ж «місце під животом», ну! Одне слово, ТУДИ». Менш достовірним видається той факт, що Лола, яка упродовж щоденника показує чималі аналітичні здібності – саме так, адже її блогерський заробіток потребує постійного аналізу тенденцій – так от, дивно, що ця ж Лола легко приймає на віру один із сивих міфів про секс: «Говорили з дівчатами про перший раз, і Ната сказала, що від першого сексу не можна завагітніти. 100% інфа. Каже, що скрізь таке пишуть. Аська підтвердила, що теж таке чула. Тоді нафіг мені купувати презики?» Однак без цієї легковірності не було б подальшого розвитку подій – небажаної вагітності та подальших проблем Лоли.

Описаний Лолою позитивний і негативний досвід дає достатньо підстав для роздумів підліткам, які лише задумуються про секс. Завдяки оповіді від першої особи «Щоденник Лоли» є не дидактичним трактатом з інтимних стосунків, а щирою розповіддю, з якої читачі мають зробити власні висновки – коли, як, із ким починати і як до цього початку готуватися.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар