Пуряєва Наталія | Нашi автори
Філологиня-україністка, кандидатка філологічних наук, працюю в Інституті української мови НАН України. Авторка багатьох наукових праць і небагатьох (двох) художніх книжок для дітей – «Миколайки» (Свічадо, 2013) та «Життя видатних дітей. Наталія Пуряєва про Омеляна Ковча, Івана Павла II, Олександра Меня, Далай-ламу ХІV, Валерія Марченка» (Грані-Т, 2012). Як редакторка працювала з різними текстами й видавництвами, серед яких «Свічадо», «Смолоскип», «Літера». «Стандарт».
Народилася 29 січня 1976 року у Вінниці. Російськомовна родина, російськомовна школа, російськомовне (тоді) місто… Усвідомила себе українкою, коли в 1990-х вступила до Дрогобицького педінституту ім. І. Франка. Галичина періоду новітнього українського відродження справила величезний вплив на моє становлення. Тут були прочитані найважливіші книжки, прослухані найважливіші лекції, увібрані всім єством найважливіші ідеї. Звідти приїхала «свідомою українкою» та українізувала всю родину. Син Матвій народився вже в цілком українському середовищі – з колисковими, забавлянками, казками, вишиванками.
Мрія стати письменницею народилася раніше за мрію бути науковицею, тому спроби художнього письма датуються ще 5-м класом. Тоді наслідувала трьох найулюбленіших авторів – Марка Твена, Чарлза Дікенса і Джеймса Ґрінвуда. «Писання книжок» допомогло пережити непросту підліткову кризу – з булінгом із боку однокласників та безкомпромісним пошуком справедливості.
Завзята читачка і бібліоманка. За 25 років самостійного «книгопридбання» набула бібліотеку, що нараховує близько 2000 томів. Заклала основи бібліотеки сина й дуже сподіваюся, що внуки будуть мені за це вдячні.
Сьогодні найбільше читаю дитячу літературу – уголос синові. Не перестаю вірити, що книжки, прочитані в дитинстві, самостійно чи з батьками, розставляють важливі маячки на життєвій дорозі людини, і згодом серед житейської темряви й буревіїв ці маячки допоможуть уникнути смертоносних скель.
