Роментезі про війну очима підлітків
Автор: БараБука
Понад десять років тому, ще у мирний час, вісімнадцятирічна студентка Ярина Каторож взялася за велику та відважну справу — сіла писати епічне романтичне фентезі про війну. І ось зараз, у час війни читачки-підлітки беруться за справу аналізу «Алхімії свободи».
«ЖоржЛаб. Клуб книжкових досліджень» з письменницею Галиною Ткачук під час обговорення кожної книжки дає можливість усім учасникам зосередитися передусім на тих питаннях, які важливі саме для них, обговорити їх разом та сформулювати своє критичне судження.
Що ж найважливішого в «Алхімії свободи» побачило нове покоління читачок? До вашої уваги — матеріали чотирьох учасниць «ЖоржЛаб», які зосередилися на питаннях світоглядного виміру роману, трансформації головної героїні, різних моделях стосунків у родинах та, звісно ж, романтичному багатокутнику.
Оскільки метою клубу було проаналізувати книжку цілісно, звернувши увагу на всі частини сюжету, то — увага! — текст містить спойлери.
Справжня сучасність у романі
Книжка «Алхімія свободи» є справді сучасною, і не через зображені в ній технології. У цій історії ми бачимо сучасність у суспільстві, стосунках, побуті та загальній картині реальності.
Не зважаючи на те, що сюжет розгортається у королівстві та головна героїня потрапляє в епіцентр королівського життя, ми не бачимо середньовічних стереотипів, а тим більше — казкових.
Щодо казкових стереотипів: Медина (на відміну від багатьох головних героїнь казок) має батьків, ухвалює справедливі й розумні рішення (тут можна згадати, як Крея поставила перед нею вибір: врятувати чотири людини зараз та відчувати за це провину або розказати секрет, який може згубити набагато більше людей), вона не покладається лише на чари та використовує критичне мислення, приймає жорстокість світу. Медина ламає свої «рожеві окуляри» та не сподівається на щирість та доброту у кожній людині, адже не всіх людей можна змінити та не завжди можна пробудити своєю вірою добро в серці іншої людини.
Книга нам показує сучасне суспільство та сучасні концепції у гарній казковій обкладинці та допомагає побороти стереотипи, які ще залишилися. У романі навіть зло (тобто загарбники-моряни та їхня покровителька Крея), діє за схемами, які можна побачити у реальному світі ХХІ ст., а зрадники — це не завжди злі похмурі чоловіки у чорній мантії. Жорстокість у сюжеті показується не тільки у самій війні або фізичних покараннях, ця жорстокість розкривається у виборах, жертвах та ситуаціях, а зброєю виявляється не тільки магія, а ще й розум. Поринаючи у твір, ми можемо відчути, як Медина здебільшого бореться зі злом напряму та силою, а Марк — усередині себе, думками та моральними жертвами. Відданість та внутрішній стрижень — це те, на що ми можемо рівнятися та приміряти на себе, а вірність коханню захоплює.
Ела Коваленко
Трансформація головної героїні
Зміни у характері і поведінці Медини присутні, адже на дівчину навалилася купа турбот. І їй хоч-не-хоч довелося швидко дорослішати. На початку історії дівчина безтурботна і весела. Готується до своєї професії алхіміка, хоча вона не хоче створювати зброю як решта її родини. Вона зростала у забезпеченій родині, на неї ніхто не тиснув з одруженням, власне вона жила, як хотіла.
Саме шляхетне виховання не дозволяє їй попросити гроші як винагороду за порятунок принца, тож коли її змушують прийняти винагороду, вона обирає оригінальний спосіб — стати ученицею королівського лікаря.
Згодом Медина вирушає у подорож, де стає самостійнішою і сильнішою. У неї з’являються друзі і таємниці, яких все життя не було. А також чоловіча увага.
Коли перед Мединою постає вибір: її власні інтереси або інтереси її близьких, — вона завжди піде на самопожертву. Вона порушить закон, щоб врятувати коханого.
Наприкінці твору Медина — сильна жінка, яка щодня рятує життя, піклується про рідних, виконує завдання короля і думає, як врятувати принца. Здавалось би, Медина здійснює всі вчинки у розпачі, проте вона зважує кожен свій крок і дивиться вперед. Хоча навіть таким сміливим як Медина інколи треба хтось, хто все вирішить.
На зміни дівчини вплинули важкі обставини, які її спіткали, зокрема розлука з батьками, стосунки на відстані, життя поблизу смертей, втрата близьких.
Братерсько-сестринські стосунки
У книзі «Алхімія свободи» авторка показує, що братерсько-сестринські стосунки можуть бути дуже різними: від теплоти й підтримки до ревнощів і смертельного суперництва. Ключовим чинником стає не лише кровний зв’язок, а й влада, характер, цінності та особисті амбіції кожного з героїв.
Одними з ключових є стосунки між головною героїнею Мединою та її двома братами: старшим — Теодором, з яким у неї різниця у віці становить вісім років, і Аваром, з яким різниця лише два роки. Ця вікова різниця суттєво впливає на їхні взаємини. Авар і Медина мають набагато ближчі стосунки між собою, ніж із Теодором. Проте, незважаючи на це, вони залишаються однією сім’єю: у складні часи завжди підтримують одне одного. Між ними немає сильного суперництва, адже кожен обирає власний шлях. Вони не є королівською родиною, тому боротьба за трон їм не властива.
Інша ситуація — у пари братів Марка й Арія, принців Загір’я. Їхні стосунки затьмарює суперництво за трон. Арій — старший син, і після смерті короля саме він повинен успадкувати владу. Однак Марк потайки також прагне стати королем. Це породжує між ними численні сварки та конфлікти, що поглиблюються через заздрість Марка.
Третя пара — Касса і Крея — наче повна протилежність попереднім. Вони також є сестрами з королівської родини і теоретично могли б конкурувати за владу. Проте молодша сестра Касса добровільно відмовляється від претензій на трон. Вона каже, що їй легше підкорятися, і не прагне влади, навіть попри те, що природа обдарувала її магічними здібностями, які роблять її сильнішою. Сестри ніколи не були близькі, а молодша має підкорятися волі старшої, аж до того, що за її наказом накладає на себе руки.
Через ці приклади читачеві відкривається глибина людських взаємин і складність морального вибору.
Ксенія Ладиченко
Реверс-гарем
Читаючи українське романтичне фентезі «Алхімія свободи», можна помітити, що протягом усього сюжету головна героїня Медина постійно приваблює до себе чоловічих персонажів цієї історії: холодний принц Марк, безтурботний Ерік та харизматичний пурінець Фома. Усі вони в якийсь момент починають плекати романтичні почуття до сміливої дівчини-алхіміка, і їх можна зрозуміти. Не зважаючи на те, що себе Медина вважає звичайною дівчиною з пересічною зовнішністю, насправді вона має яскравий характер, що, ніби полум’я, притягує до себе людей. Усе це під час обговорення та аналізування книги на зустрічі нашого клубу наштовхнуло нас згадати такий піджанр романтичної літератури, у межах якого можна розглянути і «Алхімію свободи» — реверс-гарем.
Заздалегідь розуміючи, що такий термін може бути незнайомим українським читачам, ми одразу ж пояснюємо та розповідаємо більше. Реверс-гарем — це коли в історії є одна головна героїня, зазвичай приваблива та харизматична, оточена кількома потенційно романтичними персонажами-чоловіками. Сам жанр є доволі новим, адже вперше з’явився близько 30 років тому в Японії, а до західної літератури взагалі дійшов тільки 7-8 років тому. Основними його рисами є певна кількість, зазвичай від трьох, романтичних інтересів з різними характерами, які проявляють інтерес до головної героїні та можуть або суперничати між собою, або мирно співіснувати. Ще однією особливістю є романтична динаміка, адже головна героїня може як обрати когось одного з претендентів, так і залишитися з усіма або ж не обирати нікого. З визначенням та особливостями розібралися, а тепер пропонуємо подивитися на саму «Алхімію свободи» через призму реверс-гарему.
Перший, хто спадає на думку, коли говоримо про романтичні інтереси Медини, — це, звісно ж, Марк. Принц, якого головна героїня рятує на самому початку історії і завдяки цьому потрапляє в палац. Спостерігаючи за тим, як їхні стосунки повільно рухаються від незнайомців, які ледве терплять одне одного, до щирих друзів, а потім під час мандрівки — і до закоханих, можемо з упевненістю сказати, що ця динаміка в першу чергу будується на довірі, отриманій за час, проведений разом, та хімії, яка особливо помітна в моментах, коли обоє персонажів знімають маски своїх ролей у суспільстві та дозволяють собі бути собою. Подорож до узбережжя дала значний поштовх романтичним стосункам Марка і Медини, але саме шлях пройдений разом під час війни дав зрозуміти, що почуття, які вони мають одне до одного, це не просто підліткова закоханість, а справжнє кохання. Настільки сильне, що кожен готовий пожертвувати своїм життям заради партнера. Така відданість і драматичність каже більше за звичні в романтичних історіях «Я тебе кохаю», хоча і їх було приємно почути з уст персонажів, за чиїми стосунками вболівали всю книжку. Саме Марк стає для Медини остаточним вибором і тим, з ким вона хоче будувати спільне майбутнє, і це дає нам приклад стосунків, за якими стоїть довгий шлях довіри, розуміння та спільної роботи, а не просто кохання з першого погляду.
Другий претендент на серце Медини — це син дукса, троюрідний брат принца Ерік. З веселим та безтурботним аристократом дівчина зустрічається на самому початку, коли тільки стає ученицею придворного лікаря, а Еріка призначають її наставником. І ось тут розвиток стосунків кардинально відрізняється від попереднього випадку, адже з перших місяців знайомства хлопець дає зрозуміти, що Медина йому не байдужа, — влаштовуючи романтичні побачення та даруючи дорогі подарунки. Але незважаючи на те, що наша головна героїня вражена хлопцевими сюрпризами, вона дає Еріку зрозуміти, що не зацікавлена у романтичних стосунках із ним. Проте таке рішення не зупиняє їхньої динаміки, а скоріше навпаки підносить її на інший рівень, адже з часом Медина та Ерік стають дуже близькими друзями, які діляться своїми переживаннями та постійно підтримують одне одного навіть у найтяжчі моменти. Ерік хоча і з повагою ставится до рішення дівчини залишитися друзями, певний час продовжує плекати свої почуття, що призводить до певного суперництва між ним та Марком. Обоє хлопців з дитинства близькі друзі, але коли в їхньому житті з’являється Медина, їхні стосунки також починають змінюватися. Спершу це дружні іронічні зауваги, пізніше ревність Еріка щодо Медини, яка проводить більше часу з принцем, і насамкінець прийняття стосунків Марка і Медини. І хоча у Еріка з Мединою не вийшли романтичні стосунки, вони змогли не втратити щирості та стати хорошими друзями, що є одним з варіантів фіналу реверс-гарему.
Найменш очікуваний читачами любовний інтерес Медини — це іноземний посол Фома, який прибув з допомогою загорянам у найпотрібніший момент війни і, познайомившись з головною героїнею, не стримався від залицянь. Фома — це представник нового типу чоловічих персонажів, на відміну від уже знайомих нам Марка й Еріка. Він знайомиться з Мединою наприкінці її сюжетного шляху і зізнається їй у своїй симпатії, пропонуючи новий досвід, але розуміючи, що у дівчини є почуття до принца, врешті-решт відступає, не бажаючи руйнувати щастя дівчини. Він загадковість і таємничість, адже незважаючи на його швидке вираження свого інтересу до героїні, Медина розуміє, що це далеко не всі мотиви та думки, які приховує Фома. Можливо, якби він з’явився у сюжеті раніше, коли Медина ще не усвідомила своїх почуттів до Марка, ми б могли отримати повноцінний любовний трикутник з безліччю переживань та інтриг. Проте навіть з’явившись на трошки, Фома зміг зачарувати і Медину, і читачів.
Підсумовуючи нашу думку — чи можна назвати «Алхімію свободи» романом з реверс-гаремом? Вірогідно ні, адже незважаючи на кілька романтичних інтересів у головної героїні, ця книга досить визначена з самого початку. Проте чи можна тут провести певні паралелі до цього жанру? Так. Це магічне фентезі — цікавий випадок, який робить прорив в українському роментезі і колись, маємо надію, що ми поговоримо і про реверс-гарем у нашому фентезі.
В матеріалі використані світлини Слави Кравцова
