Смартфон – це не магія
Книжка мені сподобалась уже з першого погляду на обкладинку. Це тому, що я дуже люблю різні ґаджети і маю їх у себе вдома багато, а також цікавлюся технологіями різних електронних приладів, слідкую за новинками ринку ґаджетів тощо.
Гадаю, тим, у кого є вдома хоч один електронний ґаджет (наприклад, смартфон або планшет), ця книжка Андрія Тужикова теж сподобається. У ній детально оповідається про те, як функціонує ваш ґаджет. Особливо раджу її всім, хто цікавиться сучасними технологіями. Також тут розказано про історію та анатомію комп’ютерів, операційні системи, інтернет, програмістів, стартапи та хакатони, штучний інтелект… А також про екзотичніше: квантові комп’ютери, біологічні обчислення, Bitcoin та нанороботів.
«Але перш ніж зрозуміти «як», потрібно зрозуміти «навіщо». Для чого взагалі придумали всі ці надскладні речі, з якими працюють учені в білих халатах у стерильних високотехнологічних лабораторіях, а потім, немов неосяжний дар, передають нам, аби ми могли зіграти в «Pokemon Go», зробити селфі й викласти його в Instagram, повеселитися з друзями у спільному чаті».
Не думайте, що те, що відбувається у вашому смартфоні – це магія. Ця книжка – ніби короткий екскурс в історію всіх «комп’ютерних штук».
Ми всі оточені технологіями. Наприклад, я зараз пишу цей текст завдяки голосовому вводу тексту на своєму iPad-і. Ви, найімовірніше, читаєте цю рецензію на комп’ютері, смартфоні чи планшеті.
Чи задумувалися ви колись, як цей текст відображається на вашому екрані? Почитайте цю книжку – знатимете!
У світі технологій вся інформація змінюється дуже швидко, виходять нові ґаджети, операційні системи, технології. Саме тому деякі деталі цієї книжки, яка є досить свіжою, вже трохи застаріли. Я маю на увазі, що вже з’явилися інші технології. Утім, зміни невеликі і майже не мають значення. До речі, я помітив, що в кінці «Короткої історії технологій» пропонують «прокачати мізки». Я вже бачив таку саму пропозицію у книжці Аліни Штефан «Літо довжиною в ДНК»! Теж від проекту «Лакібукс». Видно, це така фішка зазначеного проекту.
Мене дуже потішило, що в цій «Короткій історії технологій» є креативні ілюстрації Наталки Сойко, практично на кожній сторінці! Тут 112 сторінок: не мало, але не так і багато. Тому цю книжку можна почитати, їдучи у громадському транспорті, у школі на перерві, або ж на уроці (якщо зацікавить так, що не відірватися, але тихенько, аби не побачила вчителька; найкраще – на інформатиці). Одне слово – обов’язково почитайте. А я піду, позависаю в Mortal Combat 5 (про ігри у книжці теж написано).
