Супергерої незалежності: 12 персонажів дитячих книжок, які змінюють світ

Автор: БараБука


Сучасна українська література для дітей та підлітків за понад чверть століття незалежності створила безліч цікавезних і важливих персонажів. Із нагоди свята БараБука вирішила нагадати про героїв та героїнь дитячої літератури, які стали вірними друзяками тисяч читак.

Вони абсолютно різні – хлопці й дівчата, силачі, чарівники, розумники, дотепники й навіть одна немолода вчителька! Усі стали улюбленими й упізнаваними серед сучасних дітлахів – українські супермени, робінгуди й добрі чудовиська, які нічим не поступаються всесвітньо відомим літературним провідникам у світ дива, звитяг і дружби.

Читайте також: 25 років українського дитліту: знакові твори, імена, книжки

Суперагент 000

Книжка: цикл про Суперагента 000, авторка: Леся Воронина

суперагент000

Гриць Мамай, він же Суперагент 000 – це, мабуть, найвідоміший супергерой сучасної української дитячої літератури. Так, він сильний, спритний, розумний, чуйний, непереможний, безстрашний… Цей список компліментарних прикметників можна продовжувати далі й далі – і все це буде правда. Адже головна суперсила книжок про Суперагента 000 – їхня іронічність.

Серія детективних оповідань Лесі Ворониної про Гриця Мамая – це гра з юним читачем. Сповнена гумору гра зі штампами та загальниками, із законами детективного жанру, з елементами популярної культури.

Однак, мабуть, одним із найбільш знакових оповідань цієї серії є «Суперагент 000 у залізних нетрях» (перше видання – 1996 р.). У ньому Гриць Мамай бореться із абсолютним злом в особі бабусі-ніндзі, зброя якої – автоматизована монументальна київська скульптура «Батьківщина-Мати». Із опису такої ситуації зрозуміло, що цей поєдинок певною мірою символізує боротьбу з радянським культурним минулим. Адже серія про Суперагента 000 – це велике «бувай!» радянській дитячій літературі і великий «привіт!» сучасній українській.

Дуже важливо, що після знищення залізної потвори син суперагента Яромир пропонує влаштувати на звільненому місці «веселе містечко із каруселями, гойдалками та атракціонами».

Василина Огнєва

Книжка: цикл «Часодії», авторка: Наталія Щерба

Читайте більше: Часівна паличка стріла

Василина Огнєва – одна з найвідоміших на наших теренах юних чарівниць. Василина – часівниця, тобто чарівниця часу. Такий тип магії потребує від тих, хто вдається до нього, надзвичайної відповідальності, а ще – системного і навіть, не побоїмося цього слова – стратегічного мислення.

Василина зростала без батьківської опіки, і лише у дванадцять років почала відкривати для себе світ своїх батьків, світ часової магії на планеті Ефларі. Тому дівчинці доводиться усьому вчитися дуже швидко, адаптуватися й вирішувати, кому тут варто довіряти, хто друг, а хто лиш використовує всіх навколо для досягнення своєї (а часом і чужої) мети. Так, у цьому світі дорослі часівники часто маніпулюють своїми юними колегами та одне одним.

Суперсили Василини – інтелект (у тому числі – соціальний), безстрашність, наполегливість, а найголовніше – затятість у справі порятунку світу. Адже історія Василини триває аж шість томів, завдання ускладнюються, вороги весь час вдаються до нових хитрощів, а для того, щоб бути їм гідною суперницею, юна часівниця має набувати все нові й нові знання та вміння. Тож, можливо, основна суперсила Василини – постійне навчання та самовдосконалення.

Лисий і Леля

Книжка: трилогія «Лісом, небом, водою», автор: Сергій Оксеник

лисий2

Інколи для того, щоб герой як слід проявив себе, йому чи їй доводиться діяти у справді надзвичайних обставинах. Наприклад, у постакаліптичному світі, де дуже мало можливостей, зі зброї – ніж і лук, а от ворогів не перелічити. Все, на що лишається розраховувати в цьому світі – це власна інтуїція. Але якщо доля буде прихильною, за ядучими кущами ховатиметься не ще одна загроза, а несподіваний друг. Такий, яким для Лисого стала Леля.

Лисий – підліток, якого два роки тренували для довгої подорожі, сповненої небезпек. Він знає, чого варто остерігатися, знає, як захистити себе від різних ворогів, – та при цьому Лисий навіть не здогадується, що йому доведеться відповідати не лише за себе.

леля-героїня

Читайте більше: Виживання після апокаліпсису

Леля – дівчина-воїн. Вона розумна, вправно стріляє з арбалета, а також уміє подбати про дітей, що залишилися без батьків. А ще, як читач згодом дізнається, дівчина певним чином пов’язана з живою водою. До речі, ми забули сказати, що при всьому цьому Леля ще й дуже вродлива. Та не це ж є головним для супергероїв, чи не так?

На плечі цих двох лягає недитяча турбота: пройти довгий шлях до забороненої зони та принести звідти речовину, яка допоможе вижити невеличкій спільноті. Коли місію виконано, підлітки дізнаються, що це був тільки перший виклик, і там, де в інших книжках стоїть фраза «І жили вони довго і щасливо», в персонажів Оксеника справжні випробування лише починаються.

У своїй трилогії Сергій Оксеник порушив низку моральних питань, на які не кожен дорослий зможе знайти відповідь – а проте це не означає, що їх варто оминати. Динаміка першої книжки потроху сповільнюється, події наступних двох змушують персонажів менше діяти м’язами і більше розумом, але й із цим складним завданням вдається впоратися юним героям, адже їхні суперсили – не лише інтуїція, гострий розум і фізична вправність, а й вміння слухати інших та діяти спільно.

Іван Сила

Книжки: «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», автор: Олександр Гаврош; «Іван Сила на прізвисько “Кротон”», автор: Антон Копинець

іван-сила

Якщо вже шукати «канонічного» супергероя серед реальних, а не літературних персонажів, то це буде силач і культурист із Закарпаття Іван Фірцак. Утім, більшість його знає як Івана Силу, і немалу роль у тому відіграли його вірні літописці – Антон Копинець, Олександр Гаврош і команда кінострічки «Іван Сила», що вийшла на екрани восени 2013 року.

Уперше з’явившись на сторінках біографічної книжки «Іван Сила на прізвисько “Кротон”» Копинця (перше видання – 1972 рік), яка донедавна була доступна лише в архівах, через десятки років Іван Сила став персонажем дитячої повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» Олександра Гавроша (2007). І вже звідти примандрував до фільму Віктора Андрієнка (у головній ролі – спортсмен Дмитро Халаджі), у шкільну програму й став відомим на всю Україну.

Саме завдяки книжкам Копинця й Гавроша маленькі читачі й глядачі знають Івана Силу як авантюрного героя, безкорисного й доброго силача, який завдяки своїм природним талантам і чесності (так-так, чесність та альтруїзм – це також суперсили!) завоював світову славу й усі можливі нагороди.

Читайте більше: Іван Сила чи Іван-дурник?

Кого цікавить більше біографізму, той може звернутися до пригодницької книжки «Іван Сила на прізвисько “Кротон”» Антона Копинця, яку 2014 року перевидав «Наш формат». Її автор був близьким другом знаменитого силача, тож його версія подій значно ближча до правди, ніж пізніші повісті Олександра Гавроша.

Русалонька з 7-В

Книжка: цикл про Русалоньку з 7-В, авторка: Марина Павленко

русалонька7-в

Читайте більше: Коктейль «Русалонька»

Невідомо, що краще для книжки – бути екранізованою чи введеною до шкільної програми. БараБука сподівається, що невдовзі Русалонька з 7-В, яку вже вивчають на уроках літератури, стане ще й героїнею прецікавого серіалу. Адже подієво п’ять книжок циклу тягнуть саме на гостросюжетний і пізнавальний серіал для підлітків.

Героїня Марини Павленко 12-річна Софійка, яку авторка з легкої руки закоханого хлопця називає Русалонькою (як можна здогадатися, вчиться вона в 7-В класі) – допитлива, відважна, розумна і, як усі підлітки, часом не дуже далекоглядна. Софійка не володіє ніякими чарівними силами, хоча чари її то тут, то там переслідують і, як правило, сприяють справам дівчинки – допомагають розкривати таємниці, знімати закляття з симпатичних однокласників, долати нечесних конкуренток, повертати вкрадені картини, дізнаватися цікавинки про місця, де вона народилася.

Дія всього циклу (а це – на хвилинку – п’ятикнижжя!) розгортається впродовж одного року. І хоч Софійка стає старшою всього на один рік (на відміну від того ж Гаррі Поттера, який проходив схожі випробування у трохи іншому темпі), і їй нечасто загрожує смертельна небезпека, і ще поруч завжди є любляча родинна підтримка – героїня за цей час дуже дорослішає, мудрішає й із легковажного хороброго дівчиська на наших очах перетворюється на супергероїню сучукрдитліту. Її подвиги – результат наполегливості, старанності й допитливості, це та вміння доводити почате до кінця і є суперсилами Русалоньки з 7-В.

Аля з Недоладії

Книжки: «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», «Подорож до Країни сяк-таків», «Третя подорож Алі», авторка: Галина Малик

аля2

Читайте більше: Аля в Дивокраях

Виявляється, навіть коли ти все робиш не до ладу: і косичку недоплітаєш, і навіть власне ім’я недоговорюєш, – ти все одно можеш стати супергероїнею. Адже люди різні й за темпераментами, і за звичками, тож навіть ліниві в побуті й нецілеспрямовані в навчанні бувають хоробрими й відважними, здатними на героїчні вчинки.

Завдяки улюблениці багатьох дітлахів Алі з Недоладії Галини Малик діти вірять, що з них при всіх нинішніх «недосконалостях» все ж виросте «щось путнє» (ну невже вам у дитинстві не казали, що недороблені справи – це хрест на вашому характері, кар’єрі й загалом майбутньому?). Щоправда, Аля все ж у процесі перевиховується й починає всі свої справи доводити до кінця (не те, що всякі там геніальні чарівники, які від першої до сьомої книжки списували в подружок, уф!).

Чакалка

Книжка: трилогія «Стефа і її Чакалка», «Кабан дикий – хвіст великий», «Чакалка і Чупакабра», автор: Іван Андрусяк

чакалка

Трапляється, що діти поводять себе не дуже чемно і виховано, тоді деякі дорослі вдаються до звичного непедагогічного прийому і лякають вередуль і розбишак бабаєм, а на Слобожанщині – Чакалкою! Принаймні в цьому читачів переконує письменник Іван Андрусяк, завдяки якому серед наших супергероїв незалежності з’явилася… вчителька, яку всі звуть Чакалкою.

Насправді ж Чакалка зовсім не страшна, а навіть дуже мила. У цьому на власному досвіді переконалася Стефа (а згодом і її старша сестра Ліза з однокласниками), потрапивши в її чарівний звуконепроникний мішок, а потім і до лісової антишколи, де вчителювала Чакалка. Спершу кандидатка педагогічних наук мала лихі наміри щодо викрадених дітей і робила все, аби виховати з них гідних послідовників Бабая. Для цього учнів вона годувала чипсами та снікерсами, дозволяла їм не мити ноги і не чистити зуби. Врешті результатом такої вседозволеності стала зруйнована школа та розчарування самої псевдо-вчительки.

Пізніше завдяки дітям і глибокій внутрішній роботі (!) Чакалка змінюється, стає звичайною шкільною вчителькою, яку учні люблять і поважають. У другій частині вона викладає природознавство і веде дітей на екскурсію в осінній ліс, де на них чекають нові пригоди. А вже у третій частині трилогії допомагає розкрити таємницю Чупакабри.

Суперсила Чакалки, очевидячки, в тому, що вона змогла перейти на «світлий бік» і стала боротися проти зла в особі Бабая і його поплічників. А все тому, що «у кожному з нас є щось і гарне, й погане. Так от, гарне в людині завжди переважить погане, якщо людина сама цього захоче». Ніхто не створений ні добрим ні злим, усе це – наслідки наших діянь, і ми самі вирішуємо, ким бути в цьому світі. Хіба не суперсила?

Джури

Книжки: тетралогія про Джур («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», «Джури і Кудлатик»), автор: Володимир Рутківський

джури

Читайте більше: Джури характерника Володька

Перепис супергероїв був би неповним без Санька і Грицика – друзяк із історичних романів Володимира Рутківського. Хоч ці двійко волею автора жили у XV столітті, їхні карколомні пригоди не дадуть нудьгувати сучасним дітям. Хоча б тому, що, на заздрість їхнім юним читачам, Санько і Грицик не протирають штанів на шкільних лавах.

Хлопці тікають від панського гніву з рідного села і знаходять собі місце серед бродників, із яких поступово зароджується славетне козацтво. Бешкетникам пощастило, адже вони стають джурами (помічниками) овіяного легендами козака Швайки, завдяки чому вони опановують не лише бойові мистецтва, а й інших цікавинки. У Санька виявляють надзвичайні здібності, тож згодом він іде в науку до волхва, де навчається приручати диких тварин, ставати непомітним для ворогів та багатьох інших корисних вмінь. А Грицик залишається серед козаків, знайомиться з їхніми друзями та ворогами та й сам із часом виростає у славного воїна. Втім, навіть попри те, що їхні шляхи розходяться, Санько і Грицик залишаються вірними друзями і за будь-якої можливості сходяться, щоб поділитися новинами та перебрати спільні спогади.

Не знаємо, чи володіє надзвичайними здібностями Володимир Рутківський, однак письменницької майстерності йому точно не бракує. Перша книжка про Джур викликала помітний резонанс та змогла відволікти від віртуальної реальності навіть не фанатів читання. Романи відзначаються динамічним сюжетом, гумором та елементами фантастики у поєднанні з історичним матеріалом. Упродовж наступних частин читачі мали змогу стежити за дорослішанням юних героїв, їхніми подвигами, а часом – дошкульними невдачами. Зрештою, будь-яке навчання передбачає певний відсоток помилок, і байдуже, де вчитися – за партою чи у широких степах.

Чудове Чудовисько

Книжки: трилогія «Чудове Чудовисько», «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ», «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько», автор: Сашко Дерманський

чудове_чудовисько

Читайте більше: Заприятелювати з… Бабаєм

Якось до дівчинки Соні в кімнату вихором занесло невеличке рожеве в синю цяточку Чудовисько (для друзів – просто Чу). Проте маленький волохатий стіжок сіна з великою головою виявився зовсім не страшним, через що, до речі, сам опинився в небезпеці. Адже чудовиська повинні лякати дітей, а Чу натомість потоваришував із дівчинкою Сонею.

За це інші чудовиська прозвали його дітодругом і попередили, що Чу мусить заробити сім подяк від людей, бо інакше його закинуть у Країну Жаховиськ. З цього моменту для друзів починаються пригоди й випробування, що триватимуть упродовж іще двох томів. Проте для справжньої дружби немає нічого неможливого, і друзям таки вдається перемогти чудовиськ. А коли Верховний Страхополох усе одно вирішує закинути Чу до Країни Жаховиськ (туди з бермудського трикутника потрапив літак із батьками Соні), друзі не опускають рук і лап та, борючись із монстрами, рятують себе й батьків. І вже у третьому томі маленькі й дорослі читачі стикнуться з невигаданими небезпеками, в яких зможуть добачити натяки на події кількарічної давності.

Суперсила Чудового Чудовиська насамперед у вмінні дружити й добирати вірних друзів. Підтримати одне одного, прийти на допомогу попри страх, співчувати й радіти разом із товаришем – цьому весь час учать одне одного головні герої трилогії. Окрім того, Сашко Дерманський «передав» їм частку своєї особливої суперсили – почуття гумору, яке здатне врятувати в будь-якій ситуації.

Синтія

Книжка: «Піраміда Синтії», автор: Олег Чаклун

синтія

«Піраміда Синтії» щойно вийшла й іще як слід не пройшла випробування часом, а вже заінтригувала незвичайною для сучасної української літератури героїнею. Дівчинка-винахідниця, геніальна інженерка, принцеса, яка носить не рожеві сукні й прикраси, а «робочий» джинсовий комбінезон. І до всього, її найулюбленіша гра – цікавитися передовими технологіями й винаходити суперроботів.

Невтомну енергію Синтії рухає не прагнення допомогти ближнім (хоч у результаті вона таки допомагає їм), а звичайнісінька цікавість. Її подвиги – результат глибоких знань сучасних технологій, а ще вона – неймовірно розумна (донька геніального короля, між іншим). Звісно, персонажка Олега Чаклуна, як і всі інші, не може обійтися без вірних помічників. Парочка декоративних роботів чатують на вході в чарівний портал, а поруч завжди наглядає приставлений батьком Дворецький. І, ясна річ, у вирішальний момент на допомогу приходить сам король.

Важливо, що Синтія – новітній персонаж, вона живе у світі, де батьки дозволяють вільно експериментувати й при цьому намагаються не ходити назирці й не заважати. Водночас вони стежать за тим, щоб дитині по-справжньому нічого не загрожувало. Зрештою, можливо саме ця впевненість у власній безпеці й дбайливих дорослих поруч і є суперсилою дівчинки, завдяки їй не страшно йти на подвиги.

П.С.: Запропонований список суб’єктивний, оскільки той чи інший герой по-різному міг вплинути на кожного читача. Тому БараБука закликає згадати свого улюбленого персонажа-супергероя й доповнити цей список, обґрунтувавши, що саме вкарбувалося в дитячу пам’ять і вплинуло на подальше життя.

В оформленні статті використано фрагменти обкладинок із оглянутих книжок та малюнки з сайту Pinterest. Ілюстрації Олега Петренка-Заневського, Максима Паленка, Тараса Сусака, Ярослава Коломійчука, Грасі Олійко, Оксани Тарнавської, Олександра Міхнушова

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар