Найперше питання, яке постає перед батьками, педагогами і бібліотекарями, не «Як говорити з дітьми про геноцид?», а «Чи варто говорити з дітьми про геноцид?». І якщо так, то з якого віку?
Втрата, війна, жорстокість, беззаконня, геноцид – навіщо підіймати ці теми в розмовах з дітьми, адже й дорослим говорити про це важко?
Яким чином події, що відбувалися в Ольвії за три сотні років до нашої ери, можуть відгукуватися нам у нашім нинішнім переживанні війни?
Родина Софії – вимушені переселенці ще тієї, давнішої війни. Із Жовкви вони емігрували до Північної Америки, де пробували вибудувати життя від нуля.
Ця історія родом із іншої війни, але вона так само й про цю війну, яку ми переживаємо нині.
У садочок у групу чотирирічок двічі на місяць приходить бібліотекар.
Художниця Ганна Осадко експериментує з керамікою і створює ангелів перемоги, а невдовзі вийдуть її прозові книжки для дітей. Про це все – в розмові з БараБукою.
