«Козацька абетка», що далі її читаєш, то більше нагадує саме такі реферати.
Ця книжка покликана слугувати стимулом, а не джерелом для здобуття нових знань, тому авторка не в усьому дотримується історичної правди, а дозволяє собі трохи пофантазувати задля художнього експерименту, щоб виявити приховані риси характеру свого героя.
Зрештою, мало просто розібратися в тому періоді історії, про який збираєшся писати. Мусиш вміти викласти матеріал: пояснити те, чого не знає юний читач, але не розжовувати йому очевидне, послуговуючись при цьому прийнятною мовою.
На мою ж приватну опінію, остання книжка «Бісова душа, або Заклятий скарб» є тим, що можна відповідально назвати золотим взірцем запізнілого бароко підліткового козацького фентезі в українській літературі.
Найбільша проблема повісті – композиційна й тематична невизначеність. Про кого книжка? Про Михайлика? Але чому тоді він з’являється в тексті епізодично, переважно як персонаж-спостерігач? Де основний конфлікт, у чому він полягає?
Пропонуємо вам разом із нами поглянути, які поетичні збірки вийшли друком у першій половині 2024 року.
Останні кілька книжок автор підписує своїм справжнім іменем — Дмитро Кузьменко. Чи побачимо ми ще книжки Кузька Кузякіна?
