…у двох реченнях. Або не двох, як вийде.
«Сіль для моря» не є простим читанням. Текст просякнутий болем – сльозами недолюбленої дівчини, криками розчарованої матері, горем покинутої коханої, божевільним відчаєм батька, який втратив єдину дитину.
У дитячому садочку непосидюче рудоволосе хлоп’я слоників рахувало. Минули роки, і в початковій школі Петрик чомусь лічив страждання – і нарахував аж 17 штук!
А вам не спадало на думку, як нелегко бути десятирічною/им? Звісно, це ще не пубертат, немає сплеску гормонів, зміни настроїв, прищів і решти капостей, але вже з’являються інші проблеми, як-от перші нерозділені закоханості та кпини однокласників.
І першою моєю думкою після останньої сторінки було: як же хочеться продовження – про другокурсницю, третьокурсницю!
Тільки сідай, обкладися чудовими віршами й регочи: адже знайдеш купу дотепів для цитування удома, у школі й навіть у дитячому садочку.
Сучасна література для юних читачів усе більше керується правилом «Дівчата можуть усе!».
