Якщо ще кілька років тому підліткова література здебільшого була перекладною, ситуація поступово змінюється, і на полицях книгарень з’являється все більше книжок українських авторів. І це вже не якісь далекі підлітки, які живуть у Нью-Йорку чи Вроцлаві, це наші рідні, з Києва чи Миколаєва.
Цього року до каталогу ввійшло 200 позицій із 54 країн – книжки на 38 мовах.
Напевно, складно знайти більш табуйовану тему в українській дитячій літературі, ніж тема смерті. Особливо для категорії найменших читачів, у яких питання про кінечність усіх, кого ми любимо, вперше постає в 4–6 років.
До прочитання «Коконів» я навіть не усвідомлювала, як сильно мрію про оповідь, пов’язану з рідним містом. І для мене було важливо, щоб вона розповідала про Київ і про життя в ньому від імені моїх ровесниць, які намагаються знайти своє місце в житті та не загубити себе й одна одну.
Будь-яка дрібниця може мати значення, якщо вона є частиною життя – про це книга «Мирослава та інші з нашого двору» Ольги Купріян.
Досвід двох підліткових письменницьких клубів під керівництвом Галини Ткачук вустами їхніх учасників та засновниці.
Розповідаємо про нові «малючкові» видання, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати.
