Читання або ж слухання моторошних оповідок – один із найдавніших способів навіювати жах на дітей і дорослих.
Ірен Роздобудько розповіла БараБуці про власні дитячі книжкові враження, досвід написання повісті від імені хлопця-підлітка, а також – про «скелети» в родинній шафі, які, виявляється, у повісті зовсім не вигадані.
Якщо тобі тринадцять, а життя здається сірим і буденним, можливо, саме час зазирнути до родинної шафи і пошукати в ній скелетів?
Не розводячись довго про дівчачу й батьківську психологію, варто завважити одне: нам, дівчатам, у цей період ох як нелегко.
Тільки сідай, обкладися чудовими віршами й регочи: адже знайдеш купу дотепів для цитування удома, у школі й навіть у дитячому садочку.
Сучасна література для юних читачів усе більше керується правилом «Дівчата можуть усе!».
