Така непроста шкільна любов

Автор: Анастасія Музиченко


Рано чи пізно в серце кожного постукає Любов. Часто люди вперше закохуються у школі. Принаймні так було зі мною. Ходиш на уроки, вчиш домашку і раптом – бемць! – закохалася.

Любов може трапитися будь-якої миті. Ми закохуємося в однокласників/ць, старшокласників/ць, іноді навіть в учителів/ьок. І тоді спокійне й розмірене навчання від понеділка до п’ятниці летить шкереберть. Хоп – ви вже по голову в почуттях, сльозах і поцілунках.

Тож якщо вам від 7 до 17, ви вчитеся у школі, пильнуйте – Любов уже близько. А щоб краще підготуватися до її появи, БараБука дібрала найновіші історії про почуття, закоханість і школу.

Читайте також: Секс: що лякає в чесних відповідях?

«Книга рекордів Говорухи». Саша Кочубей

У головного героя Андрія Говорухи, шкільне прізвисько Андроїд, нова нескладуха: подруги Євка та Іванка закохалися в актора Паттісона. Дівчата захопилися кінозіркою й зовсім не звертають уваги на Андроїда. Звісно, його це дратує. Більше того, він уже чути не може постійних дівчачих балачок про зірку «Сутінок»! Несила бачити як Євка милується актором на екрані свого мобільного – а раніше там була їхня спільна фотка!

Проте хлопець не здається, він береться доводити дівчатам, що кращий за красунчика-кінозірку. «Якщо в дівчат з’явиться новий кумир (я!), то вони забудуть про Паттісона! … Євка закохається в мене остаточно й безповоротно».

Саша Кочубей легко й весело змальовує зовсім юні, в дечому наївні почуття героїв. Андроїд раптом опиняється в любовному трикутнику Говоруха-Євка-Паттісон, але попри зірковість одного з кутів, почуття однокласників виявляються сильнішими.

Читайте більше: Рекорд Саші Кочубей

«З води у воду». Оксана Лущевська

10-річна Данка має супермету на літо – переплисти міську річку. Дівчина боїться, що її планам завадить Бодя. Хлопцю всього вісім, він безнадійно закоханий у Данку. Усюди за нею ходить – у школу, зі школи, на річку, в магазин. Дівчину це дуже дратує, до того ж у школі з них кепкують і дражняться «Данка+Бодя, Бодя+Данка».

Тому вона вирішує позбутися надокучливого «хвостика» ще до початку літніх канікул, аби той не псував відпочинку й не заважав її суперплану. Щоби спекатися хлопчиська, Данка просить місцевого графітчика Скретча вдати її бойфренда. Однак подібна брехня не змогла «втихомирити» щире, хоч і нерозділене кохання.

Оксана Лущевська психологічно тонко показала всю палітру почуттів, яка супроводжує першу закоханість без відповіді. Захоплення, бажання допомогти і бути поруч з одного боку – і сором, відраза, втома від небажаної уваги з іншого. Попри все історія має хепі енд для закоханого. Данка змінила своє ставлення до хлопця і розгледіла в ньому принаймні вірного друга.

Читайте більше: Ніколи не здавайся, пливи!

«Старшокласниця.Першокурсниця». Анастасія Левкова

Книжка Анастасії Левкової передусім про дорослішання та неминучі зміни, які супроводжують підлітковий вік. Одним із важливих етапів дорослішання – перше кохання, яке, на жаль, часто буває нерозділеним.

Головна героїня роману Лілія Маринник веде особистий щоденник (як і багато підлітків у всі часи), де занотовує свої роздуми і почуття. Дівчина має репутацію «правильної»: добре вчиться, їздить на олімпіади, зразкова донька, сестра і подруга.

У своєму щоденнику Ліля пише про досить складні й важливі для становлення особистості теми. Крім складних патріотичних і мовних роздумів, дівчина довіряє щоденнику свої найінтимніші переживання. Ліля страждає від нерозділеного кохання до Віктора Бестужева. Якось вони танцюють разом на дискотеці, і з тих пір Бестужев оселяється в серці дев’ятикласниці. Вони часто перетинаються у школі та на дискотеках, але хлопець не звертає уваги на Лілю. Дівчина думає про нього роками. Не забуває про нього навіть тоді, коли їхні шляхи розходяться.

У щирих зізнаннях і роздумах Лілі Маринник колишні підлітки, однолітки Анастасії Левкової, яким нині близько тридцяти, найімовірніше впізнають себе і свою юність. Сподіваємося, й сучасним старшокласницям/першокурсницям відгукнеться досвід головної героїні. Адже любов дуже схожа в усі часи 😉

Читайте більше: Дівчинка виросла

«Дівчина з міста». Олена Рижко

У дебютній підлітковій повісті Олени Рижко читачі побачать ще два підліткові щоденники. Один із них – зошит із секретами невідомої дівчини, який дев’ятикласниця Тіна знайде в хаті своєї бабусі. Під трикутничками з паперу ховатимуться дівочі таємниці, деякі – доволі відверті.

Другий щоденник уже сучасний, у форматі відеоблогу. Його записуватиме сама Тіна, яка на рік змушена переїхати з міста в село до бабусі. Нове оточення, нові обов’язки, друзі й конфлікти – все це потрібно проговорити, то чому б не робити цього на камеру мобільного? «Спочатку думала вести звичайний щоденник. Мій друг Стас навіть зошит спеціальний подарував. А потім подумала, що коли повернуся в місто, зможу створити власний канал на YouTube… Така собі серія: “Дитина міста. Місія – вижити в селі”… Назбираю купу лайків…»

Обидва щоденники об’єднує спостережливість їхніх авторок, а також намагання дівчат розібратися з одним із найпопулярніших питань дорослішання: «А яка вона насправді, любов? Що вона таке є? І як зрозуміти, що це вона?» Та, крім цього, у книжці «Дівчина з міста» читачі знайдуть дружбу і протистояння, пошуки порозуміння з тими, кого ми любимо, а ще – дрібку гумору, без якого не обходиться життя норовливих старшокласників і старшокласниць.

«Не/дозволеність». Тетяна Боярчук

До збірки «Така любов» (ВЦ «Академія») увійшли вісім оповідань для дівчат і хлопців про перше кохання. Серед них одне – про не/дозволені почуття, які спалахнули між учителькою та її учнем.

Розпочинається оповідання листом учительки до закоханого учня, в якому вона просить не шукати її та чимскоріше забути. Вона – Марина Олександрівна, молода спеціалістка, щойно після університету. Він – одинадцятикласник Юрко, головний заводій і хуліган. За його ініціативи учні намагаються вивести з рівноваги новеньку вчительку, проте їм цього не вдавається. То мишу в сумку підкладуть, то ганчірку намертво прикрутять, то дверну ручку вимастять і відео на телефон знімуть. Ці та інші витівки не викликають у Марини Олександрівни жодних емоцій, хіба посмішку.

Зрештою Юрко непомітно для себе закохується в учительку. Кульмінаційний момент настає після шкільного балу, коли учень бачить у Марині Олександрівні чарівну жінку, а вона в учневі – привабливого хлопця. Після цієї ночі з’являється той самий лист учительки та її непросте рішення тікати від недозволених почуттів.

Історія, розказана Тетяною Боярчук, доволі реалістична і тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Попри те що розв’язка відома з першого абзацу, читати про зародження забороненого кохання, про сумніви і страхи, трепет і ніжність усе одно захопливо. Наприкінці оповідання читаємо чи то підсумок, чи то мораль, яка дає надію, що закохані колись зустрінуться, адже від долі ще ніхто не втікав.

«Солоні поцілунки». Ольга Купріян

Повість «Солоні поцілунки» – письменницький дебют досвідченої літературної критикині і блогерки Ольги Купріян.

Головній героїні повісті Мілці 14 років. Вона ходить до школи і на дискотеки, закохується і розчаровується, комплексує щодо зовнішності, пише листи друзям, вчиться пробачати й відпускати, і попри все рухатися вперед.

Життя дівчини – це суцільні гойдалки. Здається, буцімто проблеми з’являються нізвідки, а тут ще й із бойфрендом неясно що. Несподівано замість романтичної вечері на честь дня народження Мілки він збирається на художню виставку батьків.

Ніжні почуття до Мілки має й однокласник-зануда Толік. Проте його смски й листівки лише дратують дівчину. Крім теперішніх однокласників, Мілка має друга Сашка, з яким вони вчилися до п’ятого класу. Усі ці роки друзі листувалися, й ось Алекс приїздить на канікули. Мілчине серце знову тріпоче.

Ольга Купріян показує, як просто підліткам заплутатися у власних почуттях, як легко помилитися. Часом мусиш набивати ґулі, з’ясовуючи, де щирі слова, а де – лише загравання. Ох, як непросто бути закоханим, коли тобі 14!

Читайте більше: Поцілунки, солоні не від сліз


Нарешті й українські сучасні автори не бояться писати про першу любов, обтяжену шкільними буднями, з усіма її гормонами, інтригами йі розчаруваннями. Готуючи цей огляд, я отримала не менше кайфу, ніж глядачі серіалів «#Школа», або «Беверлі Гілз 90210».

Історії українських письмениць інтригують цікавими характерами, «геометричними» формами кохання (любовні трикутники та чотирикутники з тупими й гострими кутами), сюжетами, рівнем відвертості та гумору. Одні підійдуть лише дівчатам, інші цікавіше буде читати хлопцям. Хтось отримає знання про нові досвіди, хтось матиме можливість пригадати власні закоханості. Так чи інакше кохання присутнє в багатьох сучасних підліткових книжках про школу, і з кожним роком ця присутність стає все різноманітнішою та відвертішою, без зайвого пафосу й повчань.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар