У незрозумілих ситуаціях – пиши

Автор: Анастасія Музиченко

Час від часу у світі книжок виринають різноманітні альбоми, блокноти або щоденники для творчості. Пам’ятаєте, ще недавно й діти, і дорослі, захоплювалися розмальовками-антистрес? Багато вітчизняних видавців на хвилі моди й шаленого попиту почали видавати альбоми з обрисами квітів, тварин, будинків, машин і навіть літературних персонажів. На когось розмальовки справляли й справді терапевтичний ефект, а когось дратували, одні годинами сиділи з кольоровими ручками та олівцями, вимальовуючи химерні візерунки, а інші, спробувавши раз, назавжди полишали незавершеними чорно-білі сторінки.

Нещодавно накотилася нова хвиля творчості: діти й підлітки взялися вести креативні щоденники, а дехто завів скетч-бук і замальовує свої думки або бачення світу в ньому. Креативний щоденник відрізняється від звичайного тим, що його сторінки містять різні завдання та ідеї, виконання яких потребує творчого прояву, натхнення, а часом – певних знань і умінь.

Роздивляючись сучасні щоденники, блокноти й альбоми, я замислилась, а чи такі вони унікальні, як про це заявляють видавці, невже раніше не було чогось такого? Наприклад, у моєму житті щоденники, творчі зошити для записів і малювання були завжди.

Роздивляючись сучасні щоденники, блокноти й альбоми, я замислилась, а чи такі вони унікальні, як про це заявляють видавці, невже раніше не було чогось такого? Наприклад, у моєму житті щоденники, творчі зошити для записів і малювання були завжди. Спершу це були тоненькі зошитки в клітинку, які перетворювалися на будиночок для паперової ляльки. На кожній сторінці я малювала кімнату, меблі, елементи інтер’єру і намагалася зробити якнайбільше рухомих деталей. Наприклад, двері шафки клеїла окремо, аби їх потім можна було відчинити й складати туди ляльковий гардероб, ліжко теж мало отвір, куди вкладалася лялька, пральна машина і плита, стіл, стільці, вішаки і квіти у вазонку…

Й ось тепер сучасні діти «читають» Quiet Book (тихі книжки), які мають такі самі завдання. Хоча, звісно, це вже не просто «зошити», це якісні, яскраві, вигадливі «розвиваючі іграшки». Навіть деякі батьки беруться за створення тихих книжечок. Задоволення від гри-читання цього хендмейду отримує не лише малеча, але й мама, тато або інші дорослі, які надихалися ідеями, вигадували, втілювали їх. Уже й українські видавці експериментують із рухомими елементами у прагненні зробити свою продукцію сучаснішою та привабливішою.

Минуло трохи часу, в ляльки врешті я награлася, подорослішала й пішла до школи. Уже в молодших класах почали з’являтися анкети для друзів. Їх робили теж зі звичайних зошитів і перетворювали на секретний опитувальник. Кожен однокласник мріяв, аби його попросили відповісти на запитання анкети. Це означало визнання, адже твої відповіді цікаві, отже й сам ти небайдужий. Перша сторінка анкети, як правило, містила перелік запитань, на останній вклеювалася кишенька для таємних месиджів, а посередині зошита сторінки загорталися в конвертик, у якому писали чи малювали жарт. Цих анкет було майже стільки, як учнів у класі. Тільки лінивий не робив нотатник із опитувалками. Між власниками анкет відчувалася конкуренція, вони потай змагалися в оформленні своїх зошитів, провокативності запитань і відвертості відповідей.

Ось-ось у видавництві «Віват» має вийти схожий за задумом записник, власницями якого можуть бути одразу дві подруги, звісно ж, – найкращі. «Альбом для кращих подруг» (найкращих! – шепоче БараБука!) має два симетричні («дзеркальні») блоки: кожна власниця може і проявляти власне «я», і водночас бути поруч-поруч із тією, кому довіряєш свій час та секретики.

Майже одночасно з анкетами під дівчачими подушками почали з’являтися особисті щоденники, про існування яких мало хто зізнавався. Хлопці ж розписували зошити чудернацькими візерунками. Тепер такі нотатники із замальовками називають скетч-буками, але тоді про це ніхто не здогадувався й просто собі творив.

Ще одним новітнім різновидом записників є коуч-бук. Він відрізняється від усіх попередніх своїми «функціями». Поки що єдиним українським коуч-буком для підлітків залишається «Я-щоденник». Його авторка Ірина Негован раніше розробила й видала «Яскравий щоденник» для дітей від 4 років. Коуч-бук – це наступний рівень для тих, хто вже виріс із попереднього видання й перебуває у віці самопошуку й самопізнання. Тут усі завдання/запитання присвячені думкам, успіхам, планам і проблемам. Видавчиня переконує, що регулярне заповнення «Я-щоденника», а відповідно й постійна робота над собою, дадуть пречудовий результат. Підліток відчує свої інтереси, підвищить самооцінку й упевненість у собі, навчиться планувати та цікаво писати.

Коуч-бук можна заповнювати в будь-якому порядку, обираючи сторінку, яка найбільше відгукнеться Тобі саме в цю мить. Заповнивши сторінку, до неї напевно захочеться ще не раз повернутися й дописати нову ідею, відчуття або думки. Окрім вправ для самоаналізу, щоденник містить багато практичних порад. Наприклад, як писати блог або тревел-бук, тренувати пам’ять і увагу, планувати і йти до своєї мети, медитувати, пити регулярно чисту воду і стояти в планці, пекти мафіни з чорницями та пакувати валізу.

Ілюстратор щоденника Дмитро Буланов використав безліч візуальних способів подачі інформації, завдяки яким читати й заповнювати щоденник не нудно. Кожна сторінка має свою оригінальну структуру з цікавими ілюстраціями та авторською каліграфією. Тут не лише знайшлося місце для запису планів на день, витрат або з’їдених страв. Чи не щодня коуч-бук запитує, яка емоція була найсильніша, що вдалося, що здивувало, що було нового, дратувало, змусило розсміятися і т.д. Але ж у всіх бувають невдалі дні, коли не можеш нічого робити, навіть вести щоденник, а просто хочеться поплакати. Для таких днів теж є сторіночка в «Я-щоденнику». Угорі на ній знайдеш напис «місце поридати». Завдяки таким продуманим дрібничкам, гумору та дружньому тону розмови записник «підійде будь-кому, хто шукає власне «Я», прагне отримати навички, потрібні сучасній людині, любить робити записи та розвиває свої творчі здібності». (Ірина Негован в інтерв’ю Читомо)

Наприкінці щоденника Ірина Негован запропонувала список корисних книжок для тих, хто хоче жити яскраво і цікаво, пізнавати світ, усе встигати, пам’ятати, писати так, щоб хотілося прочитати. Тож той, хто захоче заглибитися в самоаналіз і самовдосконалення, знатимуть, у якому напрямі рухатися.

Насамкінець «Я-щоденник» має невід’ємну деталь усіх підліткових щоденників – конвертик для листівок, таємних посилань, квитків, засушених квітів та інших милих дрібничок. Автори вклали в нього стильні наліпки з написами на зразок, «KEEP CALM та ВЕДИ ЩОДЕННИК» 😉

Пам’ятаючи свій досвід і підглядаючи за сучасними писаками-малюваками, я зробила висновок: у будь-якій незрозумілій ситуації варто розгорнути записничок, блокнот, альбом або щоденник і ПИСАТИ. Для всякого смаку, натхнення, вимог та здібностей сьогодні знайдеться добра пропозиція.