Відомий список книжок, які закуплять бібліотеки у 2019-му


Експертна рада Українського інституту книги відібрала список книжок, які будуть закуплені в рамках програми Поповнення фондів публічних бібліотек 2019 року. Було обрано 557 найменувань книг від 79 українських видавництв. Всього для читалень буде закуплено 677460 примірників на суму 87 млн грн. 

Всього 151 видавець подав заявки на 3013 назв книжок, з них через невідповідність поданих заявок умовам Порядку відбору відхилили 457 позицій.

Цього року до дитячих бібліотек України потраплять художні книжки Зірки Мензатюк, Олександра Дерманського, Всеволода Нестайка, Андрія Кокотюхи, Лесі Ворониної, Мії Марченко, Володимира Арєнєва, Галини Вдовиченко, Мар’яни Савки, Віталія Бугари, Тані Стус, Володимира Рутківського, Оксани Були, Івана Андрусяка, Марини Павленко, Оксани Лущевської, Галини Крук, Сергія Гридіна (перекладні видання Ульфа Старка, Клауса Гаґерупа, Наталії Щерби) та інших. Крім того, фонди бібліотек поповняться якісними пізнавальними виданнями Леоніда Ушкалова, Галини Ткачук, Лариси Денисенко, Маші Сердюк, Алли Гутніченко, «Це зробила вона» (з перекладних – книжки Оскара Бреніф’є, Гжегожа Касдепке).

Із переліком книжок, що пропонуються для закупівлі у 2019 році, а також довгим список книжок, які були допущені до оцінювання Експертною радою, з її складом можна ознайомитися за посиланням і за посиланням на сайті УІК

Експертна рада складається з науковців, літературознавців, координаторів культурних проектів, керівників бібліотек, освітян та журналістів – загалом 50 авторитетних фахівців і фахівчинь. 

Марія Семенченко, журналістка, оглядачка дитячих книжок, членкиня журі літературних премій, учасниця Експертної ради 2019 року:

«Цього року я вперше брала участь у роботі Експертної ради з відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2019 році. Це був цікавий і корисний для мене досвід. Насамперед, я побачила процес зсередини і прояснила для себе деякі моменти, зокрема процедурні. Так само утвердилася в думці, що не всі книжки, які є класними, мають хороший бібліотечний потенціал. Раніше я про це не задумувалася. Йдеться, наприклад, про поп-ап книжки, великі – і дорогі – подарункові видання, хороші твори, але надруковані дрібнесеньким шрифтом, книжки у м’яких обкладинках тощо. Мала змогу побачити список книжок від бібліотекарів, так званий “незадоволений попит”, і скласти приблизну картину, що беруть читати в бібліотеках і що користується попитом.

Що мені сподобалося в роботі. Як експертка я не відчувала жодного тиску від будь-кого, а обирала книжки повністю самостійно і на свій розсуд. Усі спірні питання виносилися на загальне обговорення, всі вони є у протоколах. Важливо, що всі книжки, які були в довгому списку на закупівлі, можна було погортати, почитати, вивчити фізично. Кілька днів вони були доступні для експертів. Але було б непогано збільшити час на ознайомлення з книжками.

Я йшла в Експертну раду насамперед як експертка з дитліту та книжок для підлітків. Чи задоволена я результатом, який отримали? І так, і ні. Чимало книжок, за які я голосувала, не пройшли. Деякі з них не добрали по 1 балу, і це прикро. Але серед цьогорічного  списку є справді хороші, якісні, актуальні книжки для дітей та підлітків. Їх не стільки, скільки би хотілося, але точно більше, ніж у попередні роки. Зрештою, список міг би бути інакшим, якби у складі Експертної ради був окремий пул експертів – саме по дитліту та підліткових книжках. Ідеально, щоб половина Експертної ради, до якої входять 50 учасників, займалася відбором літератури для дорослих, а інша – для дітей та підлітків. Остаточний список показує, що часто експерти голосують за книжки, які на слуху, за класику, за дитячі книжки, написані авторами, знаними як класні дорослі автори. Якщо книжка якісна, актуальна, але маловідома, вона має всі шанси не пройти. І цю ситуацію могла би виправити окрема група експертів, які є начитаними саме в дитліті, орієнтуються в новинках – українських і перекладних, знають, коли яка книжка вийшла тощо.

Щодо класики, яка щороку потрапляє у закупівлі, то тут, думаю, ситуацію могли би виправити закупівлі із місцевих бюджетів. Класику, незадоволений бібліотечний попит і книжки зі шкільної програми мали би покрити саме ці місцеві закупівлі.

Ускладнювало роботу відсутність загальної бази всіх закуплених книжок минулих років. Щоб експерт міг побачити, що, коли і в якій кількості закуповувалося. Така база тепер формується, тож я з оптимізмом дивлюся на подальші закупівлі. Мені видається, що поступ є, і ми всі приблизно бачимо напрям, у якому варто рухатися. І тут нам усім допоможе діалог».

Марина Климова, бібліотекарка
Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва, учасниця Експертної ради 2019 року:

«Хотілося, щоб УІК взяв до уваги те, що треба збільшити кількість експертів, які знаються на дитячій і підлітковій літературі. Було б дуже гарно, якби члени експертної ради мали інформацію про книжки, які були відзначені державними і міжнародними знаковими нагородами – такі позиції повинні мати пріоритет у закупівлях. На мою думку треба встановити ліміт по кількості позицій, які подають видавці до конкурсу, збільшити відсоток закупівлі дитячої і підліткової літератури. Дуже прикро, що до списку не потрапили багато класних дитячих і підліткових авторів. Чому вони не потрапляють до списків закупівель? Тому що здебільшого голосують за відоме ім’я, а відоме ім’я – не завжди якісний контент».

Анна Третяк, головна редакторка БараБуки, експертка книжкових конкурсів і рейтингів, учасниця Експертної ради 2019 року:

«Поповнення бібліотечних фондів державним коштом – справа, щодо якої завжди будуть незадоволені, тому я з певними застереженнями йшла в експертну раду. І так, попри нашу з іншими фахівцями активну участь у раді, фінальний список можна критикувати з багатьох причин: і мала кількість дитячої і підліткової літератури, і сумнівна якість певних найменувань на противагу класним текстам, які не потрапили в закупівлі, і перекос на користь великих видавництв та непотрапляння малих, хороші книжки яких чомусь недобрали балів… Є над чим працювати на майбутнє, і я вірю, що УІК опрацює всі коментарі і наступного року список буде значно кращим. Однак уже тепер я тішуся, бо в переліку є чудові твори українських та закордонних авторів. Сподіваюся, діти та підлітки знайдуть собі читання до смаку».

Нагадаємо, що у 2018 році Український інститут книги закупив 741 найменування книжок від 91 видавця на майже 114,5 млн гривень.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: