Виховуємо лицаря
В усі часи в Україні жили лицарі, і були серед них справжні герої. Сьогодні про геройство чути мало не щодня. Але що є ознакою лицарства, як виховати справжнього захисника/-цю правди й добра? Окрім сучасних героїв, які боронять країну, прикладами для наслідування можуть бути персонажі з українських казок. І не лише народних – про виховання нових поколінь відважних лицарів дбають і сучасні письменники. Отак, шукаючи своєму п’ятирічному захисникові книжку на тему, знайшла вже призабуту повість-казку Галини Малик про лицаря Горчика.
Для тих, хто теж забув, нагадаю. Колись давно в Україні жили лицарі, ходили вони до лицарської школи, змагались у турнірах і перемагали зміїв, рятуючи красунь. В одній такій школі, а саме – у Лицарській середній школі № 12, вчився лицар Горчик. Тим часом завівся у країні Змій Багатоголовий, якого жодна душа не бачила, бо ж після зустрічі з ним ще ніхто живим не зоставався й не міг змалювати його іншим. От із цим змієм і вирішив боротися Горчик. Перед тим здолав іще й Дванадцятиголового змія, знайшов справжнього друга, переміг людожерчиків, перевиховав Бабу-Ягу та врятував красуню Каролю.
«Було інше князівство. І жила в ньому родина Зайвих. Мама в них писалася Зайва, і тато – Зайвий. Було в цій родині троє синів. Звали їх Перший Зайвий, Другий Зайвий і Третій Зайвий».
«Виховувати дитину – це вам не на мітлі лісом гасати! Як напише колись великий вихователь Сухомлинський, дитину треба виховувати власним прикладом, от!»
Уся ця круговерть подій викладена в тридцять одній історії, тож можна читати по одній щодня – і матимете місяць доброго гумору, мандрів і пригод. Щоб поліпшити настрій усім членам родини, залучіть і їх до читання. Письменниця вигадала з десяток яскравих персонажів, тож кожен зможе обрати «свого» й озвучувати його на сімейних читаннях. Промовисті не лише характери, а й імена, якими наділила їх письменниця: банконосець Третій Зайвий, Той-Що-В-Дуплі-Сидить, Той-Що-Печери-Риє, Гонихмарник, Грець та інші. Етимологія кожного імені пояснюється невимушено, вплітаючись у тло казки, тож у дитини навіть не виникає запитань щодо їх химерності.
Авторка використовує чимало натяків на події та реалії сьогодення. Подекуди навіть використовує назви добре відомих торгових марок, що, звісно, не є рекламою, а лише прославлянням рідного, чим пишаються справжні українські лицарі 😉 Наприклад, Горчик полюбляє батончики «Світоч», свої «лицарські залізяки» змащує олією «Олейною», а наприкінці історії оповідачка зізнається, що й «сама там була, “Львівське” мед-пиво пила». Однак такі згадки з часом набувають інших, зовсім не сучасних відтінків, для когось ностальгічних, для когось і зовсім забутих.
Проте, будьте певні, від ностальгії за батончиком «Світоч» актуальність боротьби добра і зла не втратиться, тож рецепти протидії людожерчикам і перемоги над Змієм від лицаря Горчика згодяться у будь-який час. Своїх героїв письменниця обдарувала надмогутньою зброєю – гумором і кмітливістю. Тож, щоб перемогти найсильнішого ворога, не обов’язково бути дужчим від нього, просто заклейте йому пащу скотчем, а тоді зачекайте, доки він сам лусне.
Хорошого настрою додають ілюстрації Юрія Крукевича. Кумедного лицаря та його друзів читач зустріне майже на кожній сторінці, що нагадує висвітлення подій у традиційних коміксах. Та й власне зображення героїв досить комічні, тож дуже пасують «Мандрам і подвигам».
Формат книжечки цілком відповідає формату щоденника. Певно, саме такі невеличкі записнички мали при собі лицарі або їхні літописці, щоб занотовувати всі події та подвиги. Як і годиться для подібного записничка, обкладинка у книжки тверда та ще й лакована, папір цупкий, а малюнки яскраві. Усе як має бути, щоб майбутні покоління українських лицарів мали що почитати й знали кого наслідувати.
А ось і новини від самої авторки про цю чудову книжку:
Галина Малик: “Вже написана друга частина пригод лицаря Горчика та його друзів. Журнальний варіант друкувався у журналі “Барвінок”, цьої зими аж до літа. А книжка виходить друком у Львівському видавництві “Аверс”. У Музеї друкарства я буду представляти Горчика і розкажу ще багато цікавого і вражаючого, пов’язаного з написанням другої частини, у якій лицар вийшов на прю з Морською Зміївною, яка загарбала цілий острів, що зветься Зміїним!”