4+

Я вже дорослий

Юрчик Чернишенко

Мар’яна САВКА. Тихі віршики на зиму / Художниця Ольга КВАША.. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 36 с. Мар’яна САВКА. Колисанки і дрімливі вірші / Художниця Олена ЛЕВСЬКА.. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 36 с.
Уподобань: 2

Тьотя Савка завжди пише дуже гарні вірші. Пригадую, коли я ще був малим, то обожнював її вірш про бабуїнову бабусю і казку про Старого Лева. Тепер, звісно, я став дорослим, і сподобатися мені стало значно важче!

Пробігали саваною сто слоненят —
Слоненя,
Слоненя,
Слоненя,
Слоненя…
А хто збився, давайте спочатку:
Слоненя,
Слоненя,
Слоненя,
Слоненя…

Ось наприклад, «Колисанки та дрімливі вірші» – це чудова книжка для малят і їхніх батьків, які готуються до сну. Вірші у ній справді заколисують. Особливо про Івасика-Телесика, який гойдається на хвильках річки, рибалить і припливає до царівни, яка знає багацько казок. Вірш хочеться співати так плавно-плавно, тихо-тихо, хлюпітливо-хлюпітливо… Навіть жаль, що я вже дорослий. Впевнений, що меншим за мене дітям сподобається веселий віршик-лічилка про слоненят. Рахувати зможуть навіть ті, хто не знає цифр: слоненя-слоненя-слоненя… Навіть мені, дарма що я цифри всі знаю, було цікаво.

А ще у книжці є мій давній улюблений вірш «Колискова для мишеняти». Дуже цікаво, що раніше до цього вірша були інші малюнки, а тепер і маму-мишку, і маленятко-мишеня, і навіть цвіркунця зі скрипкою намалювала Олена Левська. Жаль, що я вже за дорослий для цих малюнків. Особливо мені подобається, як Олена малює людей – мало хто вміє гарно малювати людей. Хоча і кролики, і білі ведмеді, й особливо коти в неї виходять чудово. Книжка така барвиста і в той же час – не яскрава, а тихенька, дрімливого кольору.

Взагалі, тьоті Савці дуже щастить із малюнками. Ось наприклад іншу її книжку, яка до мене потрапила, проілюструвала Ольга Кваша. Називається вона «Тихі віршики на зиму». Я вже дорослий, тому мені більше подобаються гучні віршики, зі скоком, стрибом і перевертом, але й тихі-тихі зимові віршики виявилися дуже доречними. Тим більше, що якраз іде зима, тобто – біла пані в білосніжному жупані. Зима в цій книжці дуже мальовнича і про неї дуже багато чого розказано. Є тут і Миколай, який привозить у санях подарунки чемним дітям. Хоч я уже й дорослий, я й цього року писав листа Миколаю. Написав електронного, а потім ще одного – про всяк випадок! – звичайного. А далі у книжці – і новий рік, і Різдво, і діва Марія з синочком.

Багато чого пов’язує цю книжку з давнішими. Наприклад, я упізнав ведмедицю, яка гріє ведмежатку зимні нозі, і зайчатко, яке лишає на снігу білі-білі п’ятачки. І навіть місто, що зветься по-княжому Львів, теж з’являється на сторінках. Тут воно зветься Диво-місто, але я впізнав його з малюнка, де видно все місто. а вище – синьо-жовтий на ратуші стяг. Лева, щоправда, нема. Я думаю, він на зиму поїхав до Кро (крокодила) на берег Нілу.

Добре, що я вже дорослий і можу сам написати про хороші книжки. Оці дві книжки Мар’яни Савки я дуже раджу малюкам і їхнім мамам. А татам не раджу, бо жодного тата на сторінках я не знайшов. Тільки теслю, який вирізав дітям різні цікаві дерев’яні іграшки, і ще було в цих книжках кілька дідів.

Але, якщо ви не такі дорослі, як я, то впевнений, що ці книжки стануть для вас щоденними читанками. Їх можна читати перед сном або зимовими вечорами, коли мете сніг, або коли в хаті стоїть вбрана ялинка, або коли чекаєш під подушку подарунок від Миколая… Доведеться й мені витягти-таки нарешті з-під подушки «Тихі віршики на зиму», щоб Миколаю було куди подарунок покласти. Так, ми теж читаємо ці вірші перед сном. І це не значить. що я не дорослий!

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар

Увiйти за допомогою: