7+

Як це – бути лисицею?

Марія Артеменко

Таня ПОСТАВНА. Коли я була лисицею / Ілюстрації: Марія ФОЯ. – Харків: Віват, 2019. – 64 с.
Уподобань: 12

Книжка «Коли я була лисицею» письменниці-дебютантки Тані Поставної – для читачів будь-якого віку. Глибока і душевна водночас. Якось дідусь запевнив онучку, що знайшов її в лісі й що насправді вона – лисиця, яка «з часом вилюдніла, хоча так і залишилася руда і дика». Дівчинка, котрій саме виповнилося п’ять років, не мала жодних причин, щоб не повірити діду. Крім того, саме він і бабуся були всією родиною маленької Лисиці. І ще пес Меркурій.

«“На цю дитину кричати не можна. Бувають діти, на яких деколи не гріх прикрикнути, а на цю – не можна”. Я тоді дуже здивувалась, але з дідом погодилась»

Проблеми сирітства, усиновлення, дитячої адаптації до зовнішнього світу занадто складні для висвітлення в дитячому тексті. Але авторці це вдалося зробити ненав’язливо і майстерно. Переживання дівчинки завуальовані світом дитячої фантазії та уявним другом–янголом-охоронцем Ре. Хлопчик із величезними білими крилами виник у кімнаті Лисиці напередодні свята Миколая. І саме в ту ніч, коли сталася біда в родині. Образ янгола впізнаваний і напряму апелює до іншого казкового героя – маленького Принца Антуана де Сент-Екзюпері.

Ілюстрації: Марія Фоя, зі сторінки художниці у фейсбуці

Про особливу долю Лисиці читач дізнається через другорядних персонажів. Так, сусідська дівчинка Віка та її «нормальна сім’я» уособлюють загальне сприйняття дітей-сиріт суспільством. Їм часто не вірять, вважають брехунами або диваками. Хоча сама руденька героїня цілком задоволена своїм «лисячим» життям. Дідусь із бабусею спромоглися заповнити світ малої Лисички безумовною любов’ю й турботою. 

Ілюстрації: Марія Фоя, зі сторінки художниці у фейсбуці

Сюжет книжки набирає обертів, коли бабуся захворює. Читацькі переживання посилюють відповідні художні деталі: посивілий за ніч дідусь, крісло на колесах для бабусі, її хворобливі марення. Зрештою бабуся помирає і «переселяється до міста янголів». Тут знову виринає складний етично-філософський пласт – питання старіння й відповідальності «за тих, кого приручили». Питання вибору майбутнього дівчинки вирішується дещо неочікувано і, ймовірно, заскладно для рецепції маленького читача. Проте в цьому й полягає цінність книжки. Історія «Коли я була лисицею» спонукає до подальшого обговорення з дітьми важливої соціально-психологічної проблематики.

Магічні ілюстрації Марії Фої посилюють насолоду від книжки. Зображення сповна передають відчуття домашнього тепла й убезпечення. Насичені особливим осіннім затишком ілюстрації хочеться розглядати довго і неквапливо.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар