Як говорити з дітьми про мистецтво

Автор: БараБука

«З мистецтвом розвивається естетичне відчуття та смак, що особливо важливо в сьогоденні, де світ переповнений яскравими картинками, часом якісними, але в більшості випадків геть навпаки,» – говорить Марія Білінська, авторка книги «Казка про чорний квадрат». Її книжка стала однією з переможниць конкурсу від Книжкового Арсеналу у номінації «Найкращий книжковий дизайн», а також була відзначена конкурсом «3х3 InternationalIllustrationAnnualNo.20» і потрапила у їхній щорічний каталог. Сьогодні ми поговоримо з Марією Білінською про те, як сучасним батькам відкрити для дітей світ мистецтва.

— Навіщо говорити з дітьми про мистецтво?

— Знайомство дітей із мистецтвом працює таким самим чином, як і читання книжок. У випадку читання це допомагає дітям розширити їхній словниковий запас та кругозір, висловлювати свої думки та аналізувати. З мистецтвом розвивається естетичне відчуття та смак, що особливо важливо в сьогоденні, де світ переповнений яскравими картинками, часом якісними, але в більшості випадків геть навпаки. Через мистецтво діти спостерігають різноманітні поєднання кольорів та форм, пізнають культури та історію (тут дуже класно заходить мистецтво стародавнього Єгипту, бо окрім мистецтва ще є мумії).

Розмови про мистецтво – це не лише «лекції» в музеї, а й якісна, естетична книга чи іграшка, адже це речі, з якими дитина пізнає світ.

— Чи завжди мистецтво приносить користь?

— Практично завжди. Однак варто пам‘ятати, що часом мистецтво може травмувати дитину, якщо виставка чи тематика музею не відповідає її віку. Зокрема, сучасне мистецтво може експонувати твори, які ілюструють еротику, насильство, дивних створінь, надто голосний аудіо ряд тощо. Краще ознайомитися з програмою галереї чи виставки заздалегідь, перевіряти, чи є вікові обмеження на експозиції.

Якось до галереї сучасного мистецтва прийшла екскурсія зі школи з дітьми-підлітками. На деяких роботах експозиції були зображені людські геніталії, і непідготовлені заздалегідь відповідною розмовою діти істерично сміялись. Звісно, на решту виставки фокусу у дітей уже не було.

Чи був цей похід корисним? Очевидно, ні, але проблема не в дітях, і не в самій виставці – а в комунікації з ними до початку перегляду робіт.

Важливо проговорити з дітьми тематику та можливі сюжети робіт, якщо, скажімо, ви ідете на виставку присвячену війні, геноциду чи іншим трагічним подіям. Мене особисто в дитинстві лякав пам‘ятник жертвам Голодомору в моєму рідному місті. Але «монстр» не такий страшний, якщо про нього детально поговорити, що я й рекомендую робити перед відвідинами специфічної тематики виставки, вистави чи навіть фільму.

— Які кроки батьки можуть зробити в цьому напрямку?

— Перш за все – це бути активними в культурному житті вашого міста: відвідувати актуальні виставки та музеї. Це, напевне, є й найпростішим способом, адже зараз музеї мають дитячі програми, події та заняття, майстеркласи. Немає нічого кращого для сприйняття мистецтва, ніж сидіти десь на підлозі галереї, під картиною Новаківського чи Бойчука і малювати власні шедеври!

Другий крок – це заглибитись в тематику мистецтва через книжки. Читати з дітьми про жанри та стилі мистецтва чи конкретних художників насправді дуже цікаво, адже серед творчих людей багато захопливих біографій та непересічних життєвих історій. І уявіть собі, який буде ефект, коли відвідуючи чергову виставку дитина побачить роботу художника чи художниці, про яких ви з нею читали раніше! Варто зазначити, що хороша, якісно намальована книжка-картинка – це теж певний дотик до мистецтва, тут знову повертаємось до сприйняття форм, кольорів, правильної композиції.

— Як ходити з дитиною в музей чи галерею?

— Перш за все, заздалегідь ознайомтеся з тематикою виставки: чи відповідає вона віку дитини? Також можна розказати дитині, куди ви йдете, що там буде, пояснити, що експонати та роботи не можна рухати руками тощо. Можете прихопити з собою якийсь альбом і кілька олівців – раптом натхненна виставкою дитина захоче і собі щось помалювати.

Безпосередньо під час перегляду експозиції я раджу проговорювати з дитиною:

• що саме, на її думку, зображено на картині?
• що їй у цій роботі подобається?
• які кольори переважають на тому чи іншому творі?
• які форми використовує автор?

Тут важливо акцентувати увагу на відчуттях та сприйнятті дитиною даного твору мистецтва, адже мистецтво і створюють для того, щоб викликати у глядача різний спектр відчуттів та емоцій, і не завжди приємних. Якщо картина подобається, питайте «Чому?», якщо не подобається – так само. Тут не потрібно намагатись зрозуміти цей твір мистецтва (це справа мистецтвознавців), зосередьте увагу на власній рефлексії від роботи митця.

Озвучуючи відповіді на усі ці питання дитина вчиться проговорювати свої відчуття, враження, формулювати власну думку та ставлення до роботи.

Важливо пам’ятати, що відвідини музею з дитиною можуть бути короткотривалими. У раз,і якщо дорослі бачать ознаки перевтоми чи перенасичення, варто закінчити візит, щоб не відбити інтерес до мистецтва. Краще прийти в музей кілька разів, аніж намагатися показати всю експозицію за раз. Діти дошкільного віку можуть витримувати такі екскурсії від 15 до 30 хв. Старші діти можуть тримати увагу довше. Але у будь-якому випадку при плануванні часу потрібно також спиратися на індивідуальні особливості дитини.

— Які питання обговорювати з дитиною?

— Це залежить від віку дитини:

3-5 років

Тут перш за все варто проговорювати та акцентувати увагу на формах та кольорах. Історичний чи релігійний жанр може бути не надто цікавим, а от сучасне мистецтво, мистецтво модернізму якраз в такому віці дітям дуже заходить. Вони його сприймають дуже природньо. Яскраві кольори, вигадливі форми та чудернацькі конструкції інсталяцій – все це чудовий візуальний ряд для віку 3-5 років, та й навіть молодших. Я відвідувала галереї й з річними малюками.

6-10 років

У старшому віці можна поговорити про основи, тобто розказати перш за все про види мистецтва (архітектура, скульптура, образотворче мистецтво, кіно, театр тощо). Щоб діти чітко розуміли, що мистецтво – це не лише намальована фарбою на полотні картина, воно може бути дуже різним, матеріальним та нематеріальним.

Також рекомендую проговорити з дітьми жанри мистецтва – пейзаж, натюрморт, портрет, автопортрет, релігійний чи історичний жанри тощо. Якщо дитині цікава ця тема, можна її поглиблювати і розказувати детальніше, що таке батальний жанр чи хто такі мариністи. Всю цю інформацію можна розказати як перед походом до музею, так і безпосередньо під час оглядин експозиції, так би мовити, більш наочним способом. Відтак ви зможете вести з дитиною цікавий та пізнавальний діалог про той чи інший твір мистецтва.

— Як можна використати вашу книжку для знайомства з мистецтвом?

— Моя книга «Казка про чорний квадрат» власне і була створена для знайомства дитини з мистецтвом, а саме конкретним твором Казимира Малевича «Чорний квадрат».

Ця книжка і про геометрію, і про народну культуру, і про високе, чи то пак, «чисте» мистецтво! Історія, яку розповідає книга, починається з простої геометричної форми – чорного квадрату, який перетворюється на всесвітньо відомий твір мистецтва.

Саме це й сталось із чорним квадратом Малевича. Художник вирішив, що не малюватиме звичні для всіх речі – те, що ми й так можемо побачити в повсякденному житті. Ні, він вирішив свої натюрморти, пейзажі чи портрети позбавити реалістичного вигляду. Все перетворилось у абстрактні, нематеріальні, геометричні композиції. А от вершиною цих експериментів та пошуків художника стали картини, на яких зображено лише квадрат, спочатку був чорний, потім червоний і нарешті білий – білий квадрат на білому тлі.

Якщо добре подумати, то такі чорні квадрати трапляються не лише в геометрії чи мистецтві, а й в щоденному середовищі. Історія в книзі ілюструє пошук квадратів у всьому, що нас оточує. Кожен з нас може черпати натхнення чи ідеї з простих речей, адже саме так робили й великі митці!

Також в книзі я помістила відсилки до реальних подій – перша поява поява «Чорного квадрату» на виставці, вишиті подушки із супрематичними елементами Малевича (за ескізами автора), автопортрет художника.

«Казка про чорний квадрат» – перша з серії книжок-картинок про мистецтво для наймолодших, яка виходить у видавництві «Парасоля».

— Які книги допоможуть познайомити дитину з мистецтвом?

— Ось короткий список:

• «Казка про чорний квадрат» Марія Білінська (видавництво Парасоля, 2022),
• «Ти і Малевич» Оксана Садовенко (видавництво Час майстрів, 2021),
• «Гра в музей» Наталя Космолінська (ВСЛ, 2018),
• «Соня та гра кольорів» Юлія Стахівська (видавництво Дух і літера, 2022),
• «Портрет митця. Вінсент Ван Гог» Люсі Браунрідж (видавництво КМ-Букс, 2022),
• «Як загубишся в музеї…» Луїса Вера (видавництво Книголав, 2022),
• «Як розуміти мистецтво» Сара Халл (видавництво Книголав, 2020),
• «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» Франсуаза Барб Ґалль (ВСЛ, 2015),
• «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття» Франсуаза Барб Ґалль (ВСЛ, 2016),
• «Секрети мистецтва» Ольдріх Ружичка (видавництво Книголав, 2021),
• «33 найвідоміші картини та скульптури» Штепанка Секанінова (видавництво Ранок, 2019),
• «Оця Марія звірів малювала» Світлана Тараторіна (видавництво Видавництво, 2020),
• «Абетка» Анна Копилова (видавництво Основи, 2013),
• «Мій музей» Лідія Аполлонова (видавництво Основи, 2018).