Як призвичаїти дитину до книжки?
Автор: Леся Демська-Будзуляк
Однією з проблем, із якою найчастіше стикаються сучасні батьки, є те, як навчити дитину читати. А особливо нині, в нашому такому строкатому мультимедійно-віртуальному світі. До речі, більшість дитячих психологів одностайно стверджують, що ця проблема виникла не так давно. Навіть іще в часи радіо й телебачення вона не стояла так гостро. Звичайно, все змінилося з появою комп’ютера. Адже саме ця машина здатна давати ілюзорне відчуття «не-самотності», якої не дають інші засоби інформації. Комп’ютер, як товариш, може бавитися з дитиною, не несучи при цьому жодної відповідальності за зміст розваг. Звичайно, у жодному разі не варто відмовлятися від комп’ютера, адже за цифровими носіями, як не крути, наше майбутнє, а от навчити дитину надавати більше переваги реальному світові над віртуальним цілком можна.
Людину від комп’ютера відрізняє передовсім наявність досвіду. І читання, слухання історій іншого – це ніщо інше, як знайомство з іншими досвідами, а також можливість пережити їх самому. Роль книжки у цьому процесі незамінна.
Як навчити дитину читати, розповідає відомий польський психолог та письменниця, Моніка Моринь.
«Короткі, простенькі віршики мають стати першим читанням вашої дитини. Саме вони формують її слух, відчуття мови, пам’ять і водночас знайомлять із красою рідної мови»
Призвичаєння дитини до читання, на думку пані Моринь, «варто починати від найперших хвилин її існування, коли малятко ще затишно спить у маминому животику. Ритм читання заспокоюватиме його, а також, особливо якщо читає майбутній тато, це водночас буде знайомство з його голосом. Читання батьків дитині в період вагітності – це природний і вкрай необхідний процес. Адже він дає дитині можливість від перших хвилин існування відчувати опіку, захист, турботу, власну родину.
Немовляті можна дати до рук м’якенькі книжечки з намальованими тваринками. При цьому дуже важливо коментувати, кого дитина бачить, яким голосом говорить та чи інша тварина. Якщо малюк раптом почне зі смаком гризти таку книжечку, то не слід переживати: перший контакт із читанням відбувся. Поступово слід заміняти м’які книжки на книжки у твердій палітурці з численними малюнками і маленькими римованими віршиками. Ці короткі, простенькі віршики мають стати першим читанням вашої дитини. Саме вони формують її слух, відчуття мови, пам’ять і водночас знайомлять із красою рідної мови. Голосне й рольове читання таких віршиків повинно сподобатися маленькій дитині вже від 7–8 місяців її життя.
Наступним етапом звикання до книжки є читання перед сном. Щоденно (без жодних винятків!) декілька хвилин читайте своїм дітям перед сном уже від року їхнього життя. Несуттєво, чи дитина лише готується до сну, може, п’є своє молоко чи вже лежить у ліжечку, але читайте. Навіть 10 хвилин щодня у майбутньому зроблять свою справу. Якщо дитина перебиватиме вас, повторюватиме за вами якісь слова чи згодом ставитиме запитання, це чудово, адже так вона показує, що уважно вас слухає. Не зупиняйте її, дайте можливість узяти участь у спільному читанні. Якщо ви лежите поруч, то час від часу зупиняйтеся, обговорюйте малюнки чи коментуйте прочитане. Це також допоможе дитині краще знайомитися зі світом та формувати свій погляд на ті чи ті речі».
Щоправда, як показує мій особистий досвід та досвід моїх друзів, значна частина дітей часто просить не читати, а розказати на ніч казку. Замінювати не можна. Якщо ви справді хочете, щоб дитина у майбутньому читала, то після 10–15-хвилинного читання розкажіть їй іще якусь казочку. Звісно, це забере більше часу, і ви вже можете бути втомлені, але виховання дітей – це щоденна терпляча праця, і маєте бути до неї готові. Хоча є одна хитрість, яка може допомогти. Після читання книжки можна ввімкнути аудіозапис якоїсь казочки чи історії. Але це має бути професійне читання, бажано у виконанні хороших акторів із музикою та емоціями. Таке слухання (спочатку не більше ніж 10 хвилин) також приносить добрі результати. Дуже часто саме через любов до слухання історій народжується бажання читати. Підтвердженим фактом є те, що після прослуханої історії, яка дитині дуже сподобалася, із часом вона захоче прочитати її сама.
(далі буде)
