«Жива вода» для малюків


Ця книжка у веселих трав’янисто-помаранчевих кольорах відразу буде помічена вашими дітьми. Долоні самі захочуть узяти її до рук, щоб відчути її тепло і радість, щоб переконатися, чи квачиковий малюнок справді існує поза обкладинкою, чи то тільки здається?

Завмерла у небі
Хмаринка-дивинка –
пухнастий бочок,
помаранчева спинка.
Лежить собі тихо
і слухає вітер –
і мріє Хмаринка
колись полетіти…

Сподівання справдяться і за першим, і за другим, третім чи будь-яким іншим прочитанням. Тільки зауважте: щоб відчути атмосферу книжечки, не варто «бігати» очима по рядочках, а відразу, тільки-но натрапивши на віршик, варто почати читати вголос. Тоді й відкриється вповні поєднання звичного слова, теплого почуття чи спогаду й зрозумілих та близьких кожній дитині образів. І навіть «вітер колючий, … дощик періщить» не порушать встановленої під час читання рівноваги, не затьмарять настрій, а навпаки – лише підкреслять позитивну енергію, якою наповнене кожне слово.

Пухнасті віршики, пухнасті ілюстрації – все разом поєднується в пухнасті, кицькові, образи. Затишок рідної оселі, татових великих і надійних долонь, спільний гопак. Зюмрики! А борщик від бабусі… хоч бери ложку – й відразу зі сторінки їж! І все це з любов’ю й ніжністю, щедро дарують авторка Анна Павлик та художниця Катерина Косьяненко.

«Нумо, рідні, дайте руки!… а нумо дружити!» – ці слова закликають об’єднатися у спільне коло не лише батьків та дітей, а й усіх, хто нас оточує: і звірів, і навіть явища природи.

Тексти збірки без перевтоми чи неспокою можуть читати початківці. До цього спонукатиме й розмір кеглю, і кількість розміщеного на сторінках тексту, зрозумілі дитині малюнки. Звернення ж авторки до читачів зможуть прочитати малюкам дорослі. І не тільки прочитати, а й пояснити суть благодійної ініціативи проекту «Вода – джерело життя», на підтримку якої вийшла ця книжка.

Особливу увагу варто звернути на останні сторінки. Після родинної тематики віршів можна відразу братися до малювання власної родини, тим більше, що перед очима будуть добрі приклади ілюстрацій. А потім дітям «дозволяють» просто у книжці переписати вподобаний вірш й навіть вписати до збірки власний! Не доведеться шукати місце для творчості: у книжці це продумано.

Не менш цікавою є і розповідь Тетяни Стус «Про воду живу і неживу» наприкінці видання. Це навіть –не розповідь, а спонукання до глибшого пізнання проблеми стосунків людини й природи, точніше, – людини і води. Тетяна не лише зацікавила дорослих і підлітків проблемою людської душі та її віддзеркалення у воді, а підказала напрямок подальших роздумів та розмов із дітьми.

«Хмаринка-дивинка» – міцне й гармонійне поєднання любові до природи й до своїх рідних: у слові, кольорі, у формі та благодійності. Воно відчиняє великим та малим читачам двері в нові метафори, в таємницю «живої» води: любіть, рідійте життю, поважайте весь навколишній світ і піклуйтеся про нього – і тоді щастя навколо нас стане більше! І ним варто ділитися, як це роблять авторки книжки.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар