Зі світу по книжці – допитливому бібліотека

Автор: Оля Шиленко


Це неймовірно, але за останні роки українці навчилися об’єднуватися навколо маленьких ідей та перетворювати їх на справді масштабні проекти. Отак, одна за одною, почали з’являтися громадські ініціативи збору книжок. Завдяки волонтерам й активістам сотні бібліотек задихали новим життям, а тисячі людей отримали доступ до якісної сучасної літератури, а отже – і до знань, досвіду, можливості змінити щось на краще.

БараБука, збираючи книжки для школярів Луганської та Донецької областей, вирішила розповісти також про інші цікаві проекти, які надихають не тільки читати, а й ділитися книжками, дарувати їх тим, хто про них мріє та їх потребує, – людям, які щиро прагнуть читати, але з певних причин не мають змоги купити собі омріяний твір. Бібліотеки ж бо оновлюються дуже рідко, їх асортимент обмежений і подекуди відверто нецікавий.

 

100 книжок для сільської бібліотеки

1

Серед жителів великих міст побутує стереотип, що селяни мало цікавляться літературою, адже з дитинства звикли тільки до важкої фізичної праці. Мовляв, коли пораєшся на городі, дбаєш про худобу й дім, тобі не до читання. Засновниця всеукраїнського руху «100 книжок для сільської бібліотеки» Міла Іванцова запевняє, що сільські книгосховища не тільки існують, а ще й намагаються йти в ногу з часом. «За це низький уклін відданим справі бібліотекарям», – каже Міла. Саме вони, маленькі люди, ледве не за власний кошт добувають сучасні твори й проводять заходи, намагаючись зацікавити читанням і дітей, і дорослих.

Найбільша проблема сільських бібліотек – це радянський «спадок», серед якого й біографії Леніна, і старезні агітки, тоді як тексти сучасних українських і зарубіжних авторів, дитяча література, енциклопедії та новітні шкільні підручники – на вагу золота.

Рух «100 книжок для сільської бібліотеки» був започаткований у лютому 2012 року. Саме тоді мешканці одного села на Чернігівщині звернулися до Міли Іванцової по допомогу з комплектацією місцевого книгосховища. Виявилося, що книжок, які є в наявності, менше, ніж охочих читати. На сьогоднішній день кількість сіл, які отримали нову літературу від волонтерів проекту, наближається до 230. Особливу роль у цьому зіграла Бібліотека Майдану. Саме завдяки активістам, які під час революції приймали книжки від читачів, видавців й авторів, вдалося оновити 125 закладів по всій Україні.

«Частіше за все бібліотекарі чи мешканці сіл самі звертаються до мене в соціальних мережах. Іноді ж ми виходимо на сільради та пропонуємо свою допомогу», – розповідає Міла. Зі збиранням, пакуванням, доставкою допомагає безліч чудових людей. Рух упевнено крокує країною, даючи можливість дедалі більшій кількості селян доторкнутися до хорошої книжки й розширити світогляд.

Збір книжок для дітей, що їх потребують, від Фундації Дарини Жолдак

2

Мета Фундації Дарини Жолдак – створення та підтримка проектів, спрямованих на розвиток української мови, культури й мистецтва. Одна з таких акцій – збір книжок для дітей, що їх потребують.

Суть ініціативи проста: будь-хто може безплатно замовити в активістів спеціальну коробку, поставити її в себе в офісі, магазині чи під’їзді або ж наповнити книжками власноруч. Потім волонтери забирають коробку та влаштовують її подальшу долю. «Нам потрібні нові та старі книжки для дітей від 3 до 16 років. Мова, розмір та видавництво не мають значення», – пояснює кураторка проектів фундації Світлана Сом. Якщо ж у людини немає підходящої книжки, але вона хоче взяти участь у проекті, можна оплатити рахунок від одного з видавництв-партнерів акції. Фундація не приймає грошової допомоги.

Ініціатива стартувала ще у 2012 році під час різдвяного Книжкового Арсеналу. Тоді організатори очікували на велику кількість книжок, однак результат перевершив усі їхні сподівання. Було зібрано 90 ящиків книжок, які поповнили бібліотеки 35 дитячих будинків. Наступного року було проведено спільну акцію «Проходь повз» разом із літературною агенцією «Література.РВ», під час якої школярі й представники бібліотек Деснянського району Києва зібрали ще 70 ящиків для дитячих будинків західної України. Упродовж усього часу існування проекту фундацію підтримували партнери – «Мистецький Арсенал» і «Нова пошта».

Книжки, зібрані впродовж «Різдвяного Арсеналу» 2013 року, «Книжкового Арсеналу» 2014 року, барахолки на Воздвиженці на початку цього літа, а також чудові подарунки від видавництв «Веселка»,«Преса України» і ТОВ «Книжкова біржа» роз’їхалися в більше ніж 30 поселень, де мешкає понад 5 тисяч дітлахів.

Книжки – військовим

3

Ініціатива зі збору книжок для армії з’явилася на початку літа, коли волонтер Саша Рудоманов, який передає амуніцію, продукти й ліки на передову, отримав від солдатів прохання привезти «щось почитати». «Люди відгукнулися одразу, – розповідає організаторка руху Єлизавета Жарікова. – Було зібрано багато книжок, які ми почали поступово передавати на Схід».

Основний критерій відбору – це, як не дивно, формат книжки, оскільки великі томи в таких умовах читати елементарно незручно. Також хлопці просили не дуже дрібний шрифт, щоб не псувати зору. Щодо жанру й змісту, «замовлення» були дуже різні: і патріотичні книжки, й історичні романи, і просто пригодницькі й детективні історії – щоб розвіятися.

«Дуже класно, коли в книжки люди вкладають листи або передають разом із ними дитячі малюнки. Це неабияка підтримка», – каже Єлизавета. Та й узагалі, книжка – це надзвичайно приємний бонус до основних посилок з одягом та ліками, які перевозять і передають військовим волонтери.
Активісти руху працюватимуть, доки не скінчаться воєнні дії. Також планують завітати до поранених солдат у шпиталь, щоб передати літературу тим, кому це дозволять лікарі.

Книжки на Схід!

myzvamy

Ідея збору українських книжок для жителів Сходу з’явилася тоді, коли були звільнені від терористів перші міста. Організатор ініціативи – спільнота «Донбас SOS» – об’єднує здебільшого переселенців із Донбасу, які добре розуміють ситуацію з доступом до українського культурного продукту в рідному регіоні. «На нашу думку, остаточна перемога там не можлива за браком української культури», – пояснює координаторка проекту Ольга Гвоздьова. Саме тому волонтери проекту закликали людей подарувати улюблені книжки українських класиків та сучасних авторів, історичну літературу та переклади всесвітньо відомих письменників. У результаті вийшло три групи книжок: для дітей, для буккросингу (популярні сучасні та класичні видання) і для бібліотек (радше великі історичні, альбомні видання). Перша партія творів поїде в місто Слов’янськ, де будуть організовані вільні полиці у форматі буккросингу.

У суспільстві існують стереотипи щодо жителів Донбасу, пояснює Ольга. Наприклад, були індивіди, які казали, що тамтешнім людям не потрібні книжки. З таким негативом та проявами толерантності ми будемо боротися за Схід іще довго.

Сьогоднішні книжки для Слов’янська – це лише перший, можна сказати, пілотний проект. Ми сподіваємося продовжувати акцію «Книжки на Схід» і надалі, адже з’являтимуться нові звільнені міста, і вони потребуватимуть уваги.

Книжкова Сотня

4

Мета проекту «Книжкова Сотня» – регулярно поповнювати фонди бібліотек актуальною літературою, виданою в Україні. «Це не збір книжок, коли кожен несе те, що йому здебільшого не треба, і почувається доброчинцем», – пояснює засновник проекту, письменник Андрій Кокотюха. За стратегічним задумом, бібліотекарі особисто формують список читацьких потреб, який складають читачі. Після того пишеться кошторис і починається цільовий збір коштів. Це не означає, що інші книжки ігноруються. Навпаки, додаткові видання радо приймають. Інакше як у бібліотеках дізнаються про існування авторів та їхніх творів? Більше за те, активісти проекту заохочують видавців, щоб ті готували й давали каталоги із презентованими новинками, щоб бібліотекарі могли орієнтуватися й далі розширювати списки замовлень.

28 серпня завершено тестовий етап проекту. Зібрано понад 100 українських книжок, їх передано в бібліотеки Чернігівщини: актуальну й популярну серед публіки літературу отримають Чернігівська міська, Менська районна й Іванівська сільська бібліотеки. Читачі найчастіше замовляють книжки Василя Шкляра, Марії Матіос, Юрія Макарова, Люко Дашвар, Андрія Кокотюхи, Ірен Роздобудько, Лариси Денисенко. Дещо несподіваним, але приємним і цікавим стало замовлення для сільської бібліотеки книжок Анатолія Дністрового та Любка Дереша – отже, читачі намагаються стежити за актуальними та резонансними книжками самотужки.

Із вересня «Книжкова Сотня» розширюватиме поле діяльності. За результатами першого етапу проекту планується створити єдиний фонд, призначений винятково для поповнення бібліотек актуальними книжками, що їх встановлять читацькі списки попиту, і сформований із доброчинних внесків як громадян, так і громадських організацій.

Збір книжок українською мовою для міста Слов’янськ

5

Під час поїздки у Слов’янськ команда проекту «Безплатні курси української мови» виявила неприємний факт – у місті закрилася остання книгарня, а в єдиній бібліотеці залишилося дуже мало літератури. Місцеві ентузіасти попросили допомогти із заповненням полиць новими виданнями, особливо дитячими.

Одразу відгукнулося 15 волонтерів, які організували збір у «Пузатій Хаті». Охочих принести книжки виявилося дуже багато. Люди просто заходили у книгарню «Є» і купували новісіньку дитячу літературу, щоб передати її у Слов’янськ. «Ми навіть не очікували такої віддачі, – каже координаторка проекту Анастасія Розлуцька. – Наші люди просто неймовірні!». Волонтери зібрали понад 1500 книжок, які вже до 1 вересня будуть передані дітям та шкільним бібліотекам Сходу.

Збір книжок для зупинок громадського транспорту у Львові від спільноти «Літературні манелі»

6

Невеличка команда «Літературних манелів» зібралася завдяки конкурсу молодіжних проектів «LvivYoungProject», який проводить Львівська міська рада. Спільнота започаткувала проект, завдяки якому на зупинках громадського транспорту з’явилися справжнісінькі книжкові шафи для безплатного обміну літературою. «Така ініціатива існує в багатьох європейських країнах. Ми вирішили, що Львів також цілком готовий до цього», – каже активістка руху Леся Лютенко. Книжки зносили безпосередньо мешканці міста – і молодь, і люди старшого віку. Знайшлися й охочі допомогти з виготовленням шафок. Доволі швидко полиці були заповнені. Вдалося зібрати дуже різну літературу: від класики та книжок іноземними мовами до жіночих журналів.

Коли задум було втілено в життя, виявилося, що зібрати книжки легше, ніж утримати їх на зупинках. «Наразі ми думаємо, як зробити так, щоб книжки не розкрадалися, а після прочитання поверталися на місце», – пояснює Леся. Паралельно активісти шукають спонсорів, щоб установити ще більше шаф на зупинках Львова. Волонтери сподіваються, що люди зрозуміють призначення цих полиць правильно і дбайливо ставитимуться до них, усвідомлюючи, що ці книжки – не чиясь особиста власність, а надбання цілого міста.

Фото з сайтів Facebook.com, Vk.com, bigmir.net, zholdak.org.

Читайте також: Книжки, що подорожують країною

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: