Звідки беруться бабусі-супергерої
Автор: Анастасія Музиченко
Усі бабусі мають суперсилу! Нагодувати малоїжку і приспати несплюха, стрибати з парашута й керувати літаком, їздити на коні та приборкувати биків, а ще рятувати Землю від прибульців, бути черепахою, жирафом, шпигункою або бандиткою… Ці та інші надуміння бабусі майже ніколи не виказують і ретельно приховують від своїх дітей, бо ж ті занадто заклопотані й серйозні, щоб повірити в дива.
На щастя, до онуків у бабусь більше довіри, адже малюки відкриті до будь-яких пригод і фантазій. Цей особливий зв’язок між поколіннями, коли одні ще вірять у диво, а інші стають його втіленням, є основою для створення незабутніх образів бабусь-супергероїнь у сучасній дитячій літературі.
Винахідниця і рятівниця людства від прибульців
Ілюстрації: Володимир Штанко
Коротке досьє: пані Соломія, бабуся головного героя книжок про таємне товариство Клима Джури; видатна винахідниця і вчена, чільниця Таємного Товариства Боягузів. Саме вона винайшла протиотруту від вірусу страху, яким заражено багато мешканців Землі, часоліт замаскований під жовтий «Запорожець», ПУПС – похідний універсальний просторовий сканер, діркокрут, стінолаз, і ще купу пристроїв, завдяки яким вдалося нейтралізувати армію синьомордів.
Вигадала тендітну супербабусю письменниця Леся Воронина, наділивши її неабиякими вміннями і знаннями. Від цієї пані можна очікувати будь-чого, у неї завжди є козир у рукаві і план «Б» для порятунку Землі від прибульців. З першої зустрічі пані Соломія видається звичайнісінькою пенсіонеркою, яка «готує найсмачніші у світі пиріжки, а ще понад усе любить квіти». Проте згодом виявляється, що пиріжки, якими вона годувала онука, не звичайні, а начинені ліками від страху, та й квіти на підвіконні – не просто квіти, а спеціально нею виведений сорт, що робить синьомордів слухняними й покірними. Як персонажка бабуся Соля змушує уважніше придивитися до інших літніх пані і ставитися до них із повагою та обережністю, адже ніколи не знаєш, якими надуміннями володіє та чи інша супербабуся.
Шукати у книжках:
Леся ВОРОНИНА. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9. – К.: Знання, 2015. – 126 c.
Леся ВОРОНИНА. Таємне Товариство Брехунів, або Пастка для синьоморда. – К.: Знання, 2015. – 135 с.
Леся ВОРОНИНА. Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава. – К.: Знання, 2017. – 141 с.
Леся ВОРОНИНА. Таємне Товариство Близнюків, або Чудисько озера Лох-Ойх та інші страховища. – К.: Знання, 2018. – 143 с.
Читайте також інтерв’ю з Лесею Ворониною: Суперагент проти бабусі-ніндзя
Найкраща компаньйонка для ігор у Жирафів, Черепах і вусатих дідуганів
Ілюстрації: Надія Кушнір
Коротке досьє: ім’я та вік не відомі. З огляду на схожість із багатьма літніми пані, може виявитися навіть близькою і рідною Ба читача. Має шість ніг, любить ласувати морозивом, гратися в чудернацькі ігри і танцювати повільні танці.
Зворушлива історія Тані Стус про Ба, яка, ймовірно, скоро більше не зможе гуляти зі своїм онуком/онучкою, вийшла в серії «Слухай серцем» видавництва «Ранок». Цей пікчербук про згасання близької людини, про прийняття цієї неминучості рідними, а ще – про будиночок для спогадів у люблячих серцях. Ба зовсім не схожа на супергеройку у звичному розумінні, хоча й уміє перевтілюватися на жирафів, черепах і навіть шпигунів. Її суперсила в іншому. Вона усвідомлює, що її час добігає до кінця, і коли таки добіжить, то онуку/онучці дуже болітиме через втрату. Тож попри сум і біль, Ба намагається підготувати малечу, розповідаючи про будиночок для спогадів. Відтак вона, як справжня супергеройка, володіючи мудрістю і внутрішньою силою, до останнього подиху зберігає почуття гумору та бажання лишити після себе теплі спогади, які завжди зігріватимуть будиночок для спогадів у дитячому серці.
Шукати у книжці: Таня СТУС. Моя Ба. – Харків: Ранок, 2018. – 30 с.
Супергеройка за версією Сюзі
Ілюстрації: Марлуз фон Лон
Коротке досьє: найкраща у світі бабуся, яка вміє літати, наче космонавт, і бігати, як індіанка. Носить окуляри, які часто десь забуває. Має кота, якого забуває нагодувати. Останнім часом вона багато про що забуває, та це не заважає їй бути супербабусею для Сюзі.
Ще одна історія про згасання рідної людини вийшла в тому ж «Ранку» цієї осені. Марлуз фон Лон розповіла про дівчинку Сюзі та її бабусю. Для малої бабуся – найкраща у світі: вони разом літають по кімнаті, граються в індіанців і супергероїв. Якось Сюзі помічає, що бабуся стала трохи дивною і забудькуватою. У бабці хвороба Альцгеймера, але про це у книжці не йдеться, адже розповідь веде маленька онучка. Читачі про це дізнаються лише на звороті обкладинки. Звісно ж, маленька теж не знає справжньої причини, через що бабуся «втратила пам’ять». Для Сюзі це не є аж так важливо, важливіше тепер піклуватися про бабусю, яка завжди була для неї супергеройкою. Авторка показує, що згасання рідної людини або ж хвороба може бути не так приводом для смутку, як стимулом ставати кращими, перетворитися на супергероя для того, кого любиш.
«Моя бабуся – супергерой» це історія не про надуміння чи фантастичні здібності літньої пані. Ця книжка про те, що бути супергероєм просто – для цього необхідно любити і дбати про рідних, які того дуже потребують.
Шукати у книжці: Марлуз фон ЛОН. Моя бабуся – супергерой / Переклад Ольги Назарової. – Харків: Ранок, 2018. – 32 с.
Учасниця конкурсу пожежників і змагання стрибків із кенгуру, рятівниця трьох стоматологів та одного крокодила
Ілюстрації: Ганна Осадко
Коротке досьє: мешкає у 27-ій квартирі, носить яскраво зелений фартух і круглі окуляри, сиві коси збирає на потилиці. Володіє пташиною і тваринною мовами, чотирма різновидами бойових мистецтв, чудово фехтує і майстерно тримається на коні та мотоциклі, вправно керує літаком. Має онуків, яким розповідає про всі свої дивовижні пригоди.
Найбільш вдячні слухачі для будь-якої бабусі – це її онуки. Поки діти малі настільки, щоб вірити в дива, бабусі часто цим користаються і розказують їм неймовірні історії. От саме про таку пані книжка молодої письменниці Ольги Голубєвої. Її Мандарина Сергіївна з тих людей, для яких немає нічого неможливого. Вона супергеройка!
Полагодити мотоцикл – запросто, змагатися у стрибках із кенгуру –чом би й ні, а ще поїхати в гості до королеви, служити генералом, подорожувати навколо світу, перевиховати грабіжника і навіть купити замість огірків крокодила. Ця бабуся ніколи не впадає у відчай, вона легко знаходить незвичні рішення небуденних проблем і розповідає про всі ці пригоди своїм онукам. Історії Мандарини Сергіївни сповнені гумору, курйозів і нісенітниць, а фінали завжди несподівані. Читачі будуть вражені, скільки нового можна дізнатись про бабусь, якщо їх уважно слухати.
Книжка стане порятунком для інших супербабусь, які втомилися розповідати своїм онукам щоразу нові пригоди 😉
Шукати тут: Ольга ГОЛУБЄВА. Неймовірні пригоди Мандарини Сергіївни. – Харків: Ранок, 2018. – 112 с.
Міжнародна суперзлодійка і викрадачка коштовностей
Ілюстрації: Тоні Росс
Коротке досьє: на перший погляд нудна-а-а самотня літня пані, яка займається голою йогою, готує капустяний суп, капустяний торт-сюрприз і ще купу страв із капусти. Носить панчохи тілесного кольору, сукню у квіточки, товсті окуляри, слуховий апарат і вставну щелепу. Залюбки грає в «Угадай слово» і читає детективи.
Повість англійського письменника Девіда Вольямса «Бабця-бандитка» не лише про бабусю й онука, який вважав її нудною старою. Це історія про спілкування між поколіннями, про взаємоповагу і піклування. Одинадцятирічний Бен мріє стати сантехніком, проте його батьки не схвалюють цього і бачать його в майбутньому танцюристом. Щоп’ятниці вони відвозять сина до бабусі, до якої самі навіть не заходять, яку вважають недалекою і несповна розуму. Якось бабця випадково почула розмову Бена з батьком про те, що онукові з нею нудно. Відтоді все змінилося.
З’ясувалося, що старенька – міжнародна злодійка на прізвисько Чорний Кіт і мріє викрасти коштовності Британської Корони. Що може бути інтригувати більше, ніж бабця-бандитка? З нею можна таємничо перемовлятися, їхати в чорних гідрокостюмах по швидкісному шосе і навіть планувати пограбування самої королеви Великобританії. Вона ж єдина, хто не докоряє онукові й підтримує мрію стати сантехніком. Врешті бабуся стає для онука справжнім другом. Бен відчуває, як сильно любить бабусю й усе, що з нею пов’язано, навіть її волосинки на підборідді.
Шукати у книжці: Девід ВОЛЬЯМС. Бабця-бандитка. – К.: КМ-БУКС, 2017. – 224 с.
Для багатьох бабусі є одним із символів дитинства, адже хто, як не вони проводять зі своїми онуками час, коли діти хворіють і не ходять у дитсадок чи школу. Заради своїх нащадків бабусі ладні на будь-які пригоди і навіть злочини. Вони дозволяють те, на що ніколи в житті не зважаться батьки. Бабусі, які стали супергеройками для своїх онуків і потрапили до цього огляду, не поодинокі вигадані пані. Це лише ті, яких «викрили» письменники і замалювали у своїх історіях. Тож придивімося уважніше до своїх бабунь – вони точно варті цієї уваги і нашого часу.
