13 зимових історій до свят, або Путівник різдвяними новинками 2024
Автор: Інна Данилюк
На початок — дві цитати про «різдвяні читання»:
«До ХІХ століття поняття “різдвяна книжка” не існувало, але з давніх-давен побутувала традиція розповідати історії… Пізньої осені і взимку, коли робота на полях припинялася, а короткий день і холод не сприяли прогулянкам, люди збиралися біля домашнього вогнища й розповідали казки…» (Олександра Орлова «Таємні нотатки з Магічної школи Різдва»).
«У мене є мрія… Я думаю про неї повсякчас, як тільки наближається зима. Бо насправді ця мрія дуже зимова. Схожа на гарну зимову казку, де ніколи не минає радість» (Галина Кирпа «Пішки до Святого Миколая»).
Запрошую до читання зимових книжок (у яких «ніколи не минає радість») і спробую зорієнтувати, які з цьогорічних новинок підійдуть саме вам і вашим дітям. Я згрупувала їх за віком читачів. У переліку є такі, що можуть стати книжками для читання батьками дітям (отже, — для найнайменших), і водночас — книжками для першого самостійного читання.
Книжки для читання дорослими дітям або першого читання
«Зимовий пікнік»
Теми: відповідальне ставлення до довкілля, любов до тварин, пізнання світу.
Затишна книжка-картонка про зимову прогулянку, під час якої можна і побавитися з друзями, і дізнатися щось нове (навіть про живопис Ренесансу!), і допомогти пташкам перезимувати.
Окремо хочу зазначити, що це єдина книжка зі списку, яку (наразі) можна тільки взяти в бібліотеці, а не придбати у крамниці. Адже вона видана за сприяння Українського інституту книги та призначена для поповнення бібліотечних фондів. Ілюстрації створені в рамках студентської курсової роботи з графічного дизайну Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Оформлення — продумане, вигадливе та привабливе для читача, тому, як на мене, це чудовий зразок плідної колаборації авторів, видавця та держустанов.
«Король-малюк»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти, брати-сестри), перший рік життя дитини.
Реалістична книжка-картинка про перший рік життя хлопчика, що народився напередодні Різдва.
Написана з гумором, точно відгукнеться найменшим читачам — малим «королям» та «королівнам», навколо яких обертається цілий світ, а особливо — всесвіт родини. Читаючи про щоденну рутину, діти крок за кроком пізнають світ, що здається таким неосяжним, знаходять для себе пояснення певних речей та явищ і принагідно отримують перші уроки гарної поведінки та взаємодії з людьми, що живуть поруч.
«Хрум-хрум. Велика різдвяна таємниця»
На зимових канікулах Гафійка нудиться, але тут її старший брат заходився робити щось дуже загадкове й не зізнається, що саме! Тоді Гафійка із другом Андрійком перетворюються на справжніх шпигунів і розпочинають своє розслідування — так закручується сюжет дебютної книжки Ольги Штець. Авторка показує, що, коли є дружба, фантазія й бажання порадувати близьких, буденність із нудної та сірої стає захопливою.
За жанром я б визначила «Хрум-хрум» як мікс книжки-картинки й чаптер-буку. Це цілком реалістична історія, головні герої якої готуються до Різдва: одні — чекають на диво, а другі — самі готові це диво влаштувати. Питання лиш у тому, чи це їм вдасться та до чого тут гризлі та ескімоси?
Оповідь — еклектична, тут українське вписане у загальносвітовий контекст, а заморське сприймається не чужим чи ворожим, а навпаки — цікавим та захопливим. Звідси — пізнавальність книжки, яка (що важливо) — не навʼязлива.
Окрема чеснота тексту — мʼякий гумор і гарна форма викладу, наведу цитату: «Дівчинка одразу уявила, як рятує білого ведмедя. Ні! Краще гризлі, найбільшого ведмедя у світі. Усі будуть ого-го які здивовані, що вона, така маленька, врятувала величезного ведмедя. Тільки ось гризлі в їхньому селі не водяться. О! Врятує вуйка, закарпатського ведмедя!». Завершується книжка розгортом із дитячими фотографіями авторки та ілюстраторки. Це теж додає грайливості.
«Привид, який спить у валізі»
Теми: дружба, фантазування, взаємодопомога та підтримка, вивчення абетки.
Дівчинка Маргарита дружить із Привидом, що мешкає в її будинку. Скоро настане День святого Миколая, тож дівчинка пише чудотворцеві листа. А Привид засмучується, бо ні про Миколая нічого не знає, ні писати не вміє. Так починається зимова пригода улюблених для багатьох українців персонажів.
Тут коротко та зрозуміло розказано, хто ж такий, власне, святий Миколай і чому він приходить із подарунками. Не обійдеться, звісно, й без здійснення мрій. Книжка буде корисною для дітей, які саме починають читати, і для батьків, які хочуть навчити дітей читати саме в ігровій формі.
Це друга книжка з серії про Привида (перша — «Привид, який не міг заснути»), проте її цілком можна читати окремо.
Дошкільнята-молодша школа
«Пішки до Святого Миколая»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти, брати-сестри), чарівність буденності, активна життєва позиція, взаємодія з незнайомцями та літніми людьми.
6-річна Павлинка мріє зустрітися зі святим Миколаєм. Заради цього дівчинка готова вирушити з рідного мегаполісу на пошуки чудотворця. На своєму шляху головна героїня стикається з різними перешкодами, зокрема — з насмішками старшого брата, що, крім іншого, глузує із сестриччиної мрії та повчає, що Миколай не ходить пішки, а їздить на скутері.
Історію написано від першої особи, тому ми бачимо хід думок дитини, її логіку (що для дорослих часто — смішна й навіть абсурдна, а для малого читача — саме така, якою має бути).
Це книжка для неспішного та вдумливого читання, її можна розбирати на цитати. От хоча б така: «Що ж, як не крути, а доведеться йти пішки. Отак — без карти, без компаса, без дороговказів». Хіба й ми, дорослі, часто не почуваємося так само, як Павлинка? Або ще: «Мабуть, дерева й справді в небі не ростуть. Небо створено для зірок, місяця, сонця та хмар. Так було завжди. Це знає кожна дитина — навіть менша за мене».
Оформлення книжки — вигадливе, воно інтригує та зацікавлює: тут і стилізація ілюстрацій під дитячі малюнки, і текст, що час від часу біжить хвильками, а не виструнчений рівними рядками, й подекуди хаотичне розташування блоків тексту на сторінці.
Історія сплетена туго, кожне речення (та навіть слово) в ній продумане і стоїть на своєму місці. Хоч не хоч, а таки (за структурою й логікою оповіді, побудовою речень та колізій) нагадує мені скандинавську літературу. І для мене це приємний бонус.
«Пан Сирник та гостинці від Миколая»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти), дружба між однолітками, перша закоханість, працелюбність, кулінарія.
Ця книжка є приквелом до «Пана Сирника та різдвяного пампушка», проте її цілком можна читати окремо від першої. Читачі потрапляють у дитинство пекаря Сирника, знайомляться з його родиною, побутом, сусідами та рідним містечком. Світ книжки — казковий, вигадливий, занурює в себе з перших слів. Тут панує особлива атмосфера затишку — ми ніби підглядаємо за життям якогось загубленого у снігах невеличкого містечка, де маленький кухарчук вчиться випікати мандрики (й дізнаємося, що воно таке), щоб подарувати їх подружці на Миколая. Але, як часто буває, у нього все йде шкереберть, а врятувати ситуацію може тільки святий Миколай.
«Різдвяний настрій єнотів-бешкетників, або Як Морсик диво шукав»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти, брати-сестри, онуки-бабусі, дядьки-племінники), дружба між однолітками, взаємодія зі співмешканцями одного населеного пункту, свідоме та відповідальне ставлення до природи.
До родини Єнотів у Казковий Ліс приїздить дядечко Валеріан, і свято починається! Баєчки, костюмована вечірка, вбирання ялинки, Єнот Чудотворець, випікання імбирних пряників, колядки, пошуки зірки, що впала з неба, відповіді на запитання: а що ж воно таке, те різдвяне диво?
У цій книжці — затишно, як у теплій нірці під снігом, яскраві ілюстрації допомагають налаштуватися на потрібний лад, а легко та весело написаний текст підхоплює та не відпускає:
«— … Дядечко Вал сказав, що на свята відбуваються дива. Я вже два дні спостерігаю, але нічого не бачу. Можливо, мені потрібен телескоп» — отак влучно й дотепно розказана вся історія.
Паралельно головні герої отримують ненавʼязливі уроки життя, як-от: «…ти можеш вважати дивом будь-що… Але якось… мій друг … сказав: “Якщо сумніваєшся, золото це чи ні, — то це точно не золото”. Гадаю, з дивом так само». Це друга книжка з серії про братів-Єнотів (перша частина «Казковий ліс. Пригоди єнотів-бешкетників»), проте її цілком можна читати самостійно.
«Морквяні сніжинки»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти, брати-сестри), дружба між однолітками, здоровий спосіб життя, активна життєва позиція.
Історія розпочинається як детектив: молодший братик-зайчик сумує через те, що вони із старшим братиком на Святвечір залишилися зовсім самі, та ще й із купою неприємностей. Така завʼязка спонукає до читання й пошуку відповіді на запитання: чого це двоє малих дітей лишилися самі на свято?
Далі читачі потрапляють у зимовий ліс, дізнаються про родину братів та їхні турботи, а до кінця книжки отримують відповідь на запитання, що постало на самому початку.
Важливою складовою цієї історії є зображення непростих стосунків між двома братами-зайчиками: вони весь час конкурують за увагу батьків, сваряться, глузують одне з одного, сперечаються і навіть кусаються. Але зрештою (під кінець історії) доходять згоди і припиняють ворожнечу. Таким чином, завдяки цій книжці можна проговорити подібні проблеми в житті читачів й отримати ключики до їхнього вирішення. Окрема принада цього видання — ілюстрації: деталізовані, талановито намальовані, їх хочеться довго розглядати.
«Диво в серці»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти, брати-сестри), дружба між однолітками, активна життєва позиція, непохитність на шляху до поставленої мети.
У цій книжці реалістичне змішується із фантастичним: хлопчик чекає першого снігу, бо це чарівна мить, коли здійснюються бажання; а снігу все нема, бо на фабриці сніжинок, що розташована на хмаринці в небі, сталася халепа.
Читачі занурюються в добре продуманий вигаданий світ і співпереживають як головному персонажеві-хлопчику, так і сніжинці Ло-ло, яка, власне, постановила собі попри все повернути сніг.
Мені ця історія дуже нагадує диснеївські мультфільми: за побудовою конфлікту, специфікою оповіді, атмосферою. Остання, до слова, підсилена такими ж «анімаційними» ілюстраціями. Така «книжка-мультфільм», до речі, — єдина в цьому переліку, тому якщо діти люблять анімацію, вподобають і цю книжку.
Молодші підлітки
«Чудернацька карпатська історія»
Теми: стосунки в родині (батьки-діти), дружба між однолітками, «нерівна» дружба, чарівне в буденному, віра в себе та своє покликання, невпинний шлях до мети, боротьба з обставинами та самим собою.
Це єдина в цьому списку книжка про Карпати. Історія — незвична, нетипова, тому інтригує. Тут кілька сюжетних ліній делікатно й майстерно сплітаються в одну. Можна сказати, що це тугий клубочок карпатських історій, де християнське Різдво органічно співіснує з мольфарськими чарами.
Гарно прописані персонажі (головні — досить екзотичні: хлопчик, мольфар, ведмідь і драконка), кожному з них віриш, мотивація кожного — логічна. Чудова мова, українська-українська, без недоречних запозичень і кальки, проте й не перевантажена. Дуже атмосферна повість, що переносить нас у свій ефемерний світ із першого речення: «Мольфар Коценєк якраз пиляв дрова разом зі своїм приятелем, ведмедем Ведмедюком».
Оповідь стилізована під народну казку: синтаксис, стилістичні прийоми, набір персонажів, мовні конструкції, простір, — усе, як в українських народних казках. Також тут трапляється (але це не напружує, а додає оригінальності) досить багато застарілих слів та діалектизмів (вони розтлумачені у примітках). Є пісні, приказки, замовляння, колядки, прокльони, обряди.
А гляньте, скільки страв зібрано лише в одному епізоді: «Пекли з Ведмедюком бу́рники і їли зі шкварками й гусля́нкою… Кілька днів мольфарові нічого в горло не лізло: ані бринза, ані бурники, ані свіжий хліб, ані черствий хліб, ані фасоляна зупа, ані запечена картопелька із салом, ані гуслянка, ані самуки́ша, ані афинове варення, ані мед, яким хотів приятеля розрадити Ведмедюк».
Також наведу цитату, що може бути девізом книжки: «Сила не в тому, щоб умити руки, коли все шкереберть, а в тому, щоб знайти вихід. Якщо тебе справді турбує, що зі світом щось не так, то варто спробувати йому допомогти».
«Різдвяна подорож»
Це видання — мікс фікшну та нонфікшну, така собі інтерактивна «енциклопедія зимових свят» із вкрапленнями вигадки. Оповідь ведеться від імені янголів, що цікаво подають інформацію і ставлять запитання читачам. Також під обкладинкою зібрані різні тематичні завдання, лабіринти, ворожіння, рецепти страв, різдвяні вірші від класиків української літератури і навіть забобони! А ще — художні оповідки, чудова знахідка авторки! Бо читач, тримаючи в руках лише одну книжку, здобуває знання (не нудно), учиться щось робити своїми руками, та ще й відпочиває за читанням вигаданих історій.
Книжка навчить створювати адвент-календар, знаходити на небі Вифлеємську зірку, виготовляти витинанку, плести різдвяного павука, колядувати, вертепувати… розкаже, звідки взагалі взялося Різдво й чому ми його святкуємо. Привідкриє значення символіки свята: від 12-ти страв на Святвечір до ялинкових прикрас (вони теж — не випадкові!), повідає про заборону святкувати Різдво (досі є 5 країн, у яких ця заборона чинна). Ознайомить із традиціями святкування Різдва в Україні, США, Італії, Австралії, Великобританії, Литві, Бразилії та інших країнах.
Тут знаходимо відповіді на каверзні запитання, як то «Що таке «дух Різдва»? або «Чи народжувався Ісус двічі». Оповідь ведеться легко, проте містко. Ця книжка може стати чудовим і адвентом, і подарунком на свята. І про адвент хочу зацитувати: «Адвент — очікування свята — є не менш важливим, ніж саме свято. Це час не тільки прикрасити оселі та купити близьким подарунки. Передусім це час поміркувати про те, чи є в наших серцях сьогодні місце Христу та його заповідям».
«Таємні нотатки з Магічної школи Різдва»
Ще одна «енциклопедія Різдва», досить нетипова за жанром та структурою: тут невигадані факти про свято зібрані докупи завдяки вигаданій історії-обрамленню, це такий собі «датафікшн». Складається враження, що в цій книжці про Різдво зібрано все-все з усіх куточків світу: рецепти страв, рослини, декор, пісні, традиції святкування, розваги, саморобки, кінофільми, адвенти, біографії реальних та вигаданих осіб, із якими асоціюється Різдво…
Історія-обрамлення оповідає, що обрані діти цілий рік навчаються в Магічній школі Різдва, а потім: «…повертаються у світ людей із розсипами магії і таємними знаннями, аби плекати різдвяний настрій, добро і радість: хтось із вас писатиме різдвяні пісні чи книжки, малюватиме різдвяні ілюстрації, хтось зніматиме святкові реклами й фільми, дехто очолить майстерню чи навіть фабрику з виготовлення новорічних прикрас, організує ярмарок, створить шопку, відкриватиме різдвяні музеї, крамниці, пектиме штолени чи вирощуватиме ялинки».
На мою думку, цю книжку варто придбати додому як святковий артефакт, на рівні з ялинковими прикрасами та гірляндами. Вона може оселитися на полиці в домашній бібліотеці або у спеціальній коробці з новорічним начинням. Її можна читати як найменшим дітям, так і дорослим, бо це наче довідник про Різдво. Ошатне, подарункове видання, на створення якого, очевидно, пішло багато зусиль та любові.
Підлітки
«Кутя-челендж та інші різдвяні оповідання»
Теми: стосунки в родині, дружба між однолітками, вимушена еміграція, окупація, загибель найближчого родича, війна, невпевненість у собі, любов до тварин, волонтерство, інвалідність та ін.
Це єдина різдвяна книжка для підлітків (12+). Хоч вона і єдина, проте в ній зібрано аж 17 історій, що здатні дати сучасним українським підліткам відповіді на болючі запитання, поради у складних ситуаціях, підтримку та світло.
Головні герої — українські підлітки, що нині мешкають у різних куточках світу й намагаються (або вже й не намагаються) попри все відсвяткувати Різдво так, як звикли це робити завжди, у мирній Україні.
Упорядниця Наталка Малетич зібрала в одну «гірлянду» оповідки-вогники, що справді здатні освітити темні воєнні будні сучасних українців. Ці історії можуть стати «острівцями», про які говорить у своєму оповіданні одна з авторок збірки, Катерина Перконос: «— … наше життя тепер — як бурхливий океан… І щоб не потонути, треба шукати острівці. Щось, що дає відчуття ґрунту під ногами…».
Наостанок хочу лише нагадати, що традиційно в українців цикл зимових свят складається не лише з Дня святого Миколая та Різдва (про котрі йдеться у всіх книжках цієї статті), найпопулярнішими, крім цих двох, є ще такі: Катерини, Андрія, Новий рік, Меланки, Василя та Водохреща.
Можливо, це нагадування спонукає авторів та видавців дитліту розширити тематичну палітру своїх книжок на наступний, 2025-тий, рік?
